Розробка антикризової фінансової стратегії підприємства ТОВ "Альфа–Стар"

дипломная работа

1.1 Сутність кризи та економічний механізм виникнення кризового стану підприємств

В сучасних умовах для ефективного функціонування підприємство розглядається як відкрита соціально-економічна система, яка являє собою відокремлену в результаті суспільного поділу праці частину виробничого чи господарського процесу, здатну самостійно або у взаємодії з іншими системами задовольнити ті чи інші потреби потенційну споживачів за допомогою вироблення цією системою товарів чи послуг, також важливе керування не тільки внутрішніх, але і зовнішніх, стосовно підприємства факторів . Одним з найважливішим елементом зовнішнього середовища є держава та її кризовий стан. Економіка країни відчула вплив фінансової мирової кризи.

Системна криза економіки в цілому, природно, позначається на стані окремого підприємства. Ступінь впливу зовнішньої кризи на економіку підприємства значною мірою залежить від :

- форми власності (державна, колективна, приватна);

- форми господарювання (акціонерне товариство, спільне підприємство, кооператив);

- сфери його діяльності (виробнича, комерційна, страхування, консалтингова);

- внутрішнього організаційно-економічного стану (виробничого, організаційного і соціального потенціалу, професіоналізму управління, рівня мотивації продуктивної та творчої праці).

Підприємство може успішно протидіяти зовнішнім кризовим явищам (факторам) або, навпаки, реагувати на них вбік посилення негативних тенденцій у власному соціально-економічному розвитку.

Причини виникнення кризи (кризових ситуацій) в діяльності підприємства можуть бути зовнішніми (екзогенними) і внутрішніми (ендогенними): перші повязані з тенденцією і стратегією макроекономічного і соціального розвитку, політичною ситуацією в країні, а другі - з особливостями функціонування та розвитку організаційно-економічного механізму підприємства в ринкових умовах господарювання.

Основними зовнішніми (екзогенними) факторами економічної (фінансової) кризи на підприємствах можуть бути:

- спад конюнктури в економіці в цілому;

- значний рівень інфляції;

- неефективна система державного регулювання суспільного виробництва;

- зменшення купівельної спроможності населення;

- нестабільність господарського і податкового законодавства;

- нестабільність фінансового, фондового і валютного ринків;

- посилення конкуренції в галузі та криза окремих галузей;

- посилення монополізму на ринку;

- політична нестабільність в країні, що визначає рівень ефективності зовнішньоекономічних відносин [2].

Враховуючи інтереси підприємства як субєкта мікроекономічної системи і держави в цілому, запропоновано розглядати кризовий стан підприємства як обєкт управління

Подолання кризи дає новий поштовх розвитку підприємства, сприяє переходу на принципово новий рівень організації та управління за короткий час, тобто у разі вдалого подолання кризи значно підвищується ефективність менеджменту на підприємстві, повільний еволюційний розвиток підприємства змінюється різким революційним стрибком [3].

Кризові явища надзвичайно багатогранні, що обумовлює доцільність їх класифікації за такими ознаками: проблематика (сутність протиріч), масштаб кризи, причини (джерела генерування), характер та наслідки кризи, ступінь тяжкості, період проходження, зовнішній прояв, закономірність виникнення, стан течії, наявність зацікавленості у виникненні, взаємоповязаність виникнення (рис. 1.1).

Рис 1.1 - Класифікація кризових явищ

Враховуючи глобальне значення прояву кризових явищ на підприємстві, необхідно зазначити що саме тому поняття «кризи» було обєктом наукового дослідження. Поняття „криза" - має багато змістових відтінків інтерпретацій та сутнісних характеристик. У сучасному розумінні криза на рівні підприємства - форма порушення параметрів життєздатності підприємства, яка проявляє себе протягом певного періоду, характеризується закономірністю та циклічністю виникнення на різних етапах життєвого циклу підприємства, обумовлюється накопиченням протиріч у межах господарської системи та в перебігу її взаємодії

з зовнішнім оточенням, має певні наслідки (частіше - негативні) для можливостей його функціонування та розвитку.

Взагалі кризу можна визначити як природний момент у послідовності функціонування або розвитку системи. Криза являє собою ситуативну характеристику функціонування будь-якого субєкта, що є наслідком невизначеності в його зовнішньому та внутрішньому середовищі [4].

Класична економічна категорія «кризи» означає небажану і драматичну фазу в економічній системі. Каталізатором кризових процесів є коливання і негативні явища, що відбуваються в соціально-економічному житті суспільства. В цьому значенні поняття кризи довгий час посідало місце в схемі теорій конюнктури і розвитку економіки. Тому «класичне визначення» кризи було замінено більш багатозначним поняттям «економічна криза».

Представники класичного напряму по-різному характеризують кризу (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Визначення поняття «кризи» різними авторами

Поняття кризи

Автор

Криза - це ледве вимірний переломний момент, при якому рішенням є або смерть, або життя

Козеллек

Криза - тимчасова фаза, протягом якої відбувається спад господарської активності

Н. Д. Кондратьев

Криза - катастрофічне падіння інвестицій, скорочення

господарської активності і масові звільнення

Дж. М. Кейнс

Називає кризу фазою падіння

Є. Б. Яковлєва

Криза характеризується як стан уповільнення розвитку, наступний за станом прискорення

Л. Троцький

Про економічну кризу, йдеться в тому випадку, якщо виникає небажаний стан економічних відносин, непереносиме критичне положення великих верств населення і галузей економіки

Мерсер

Визначає економічну кризу як економічно негативне явище, при якому масово виникає небезпека для економічного життя, дійсності

Сомбарта

Криза представляє ситуацію, коли у менеджерів обмежені можливості до внутрішньо фірмового регулювання господарського процесу

П. Самуельсон

Криза - загальна універсальна фаза будь-якого циклу, період порушення рівноваги

З. Є. Шершньова

Криза - це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі (організації), що загрожує її життєстійкості у навколишньому середовищі

О. Василенкj

Криза на рівні підприємства - це форма порушення параметрів життєздатності підприємства, яка проявляє себе протягом певного періоду, характеризується закономірністю та циклічністю виникнення на різних етапах життєвого циклу підприємства, обумовлюється накопиченням протиріч у межах господарської системи та в перебігу її взаємодії з зовнішнім оточенням, має певні наслідки для можливостей його функціонування та розвитку

В.О. Подольська

Звідси витікає, що криза підприємства є переломним моментом в послідовності процесів, подій і дій. Проте як видно, серед економістів немає єдності щодо природи кризи і обєктів її управління.

Таким чином можна виділити позитивне і негативне ставлення до кризи. При негативному ставленні - увага акцентується на її руйнівному впливі на діяльність підприємства; на загрозі банкрутства, яку спричиняє криза. Позитивне ставлення ґрунтується на розумінні кризи як обєктивного процесу, повязаного з розвитком системи [5].

Слід поділити ставлення до кризи, як до обєктивного процесу, що призводить до оптимізації системи або до її знищення у разі неспроможності адаптуватися до нових умов та розвиватися, адже це ставлення ґрунтується на діалектичній єдності основних тенденцій в існуванні системи - сталого функціонування та розвитку, що поступово змінюють одна одну.

Основні ознаки кризи:

- криза є переломним моментом в зміні подій і дій, що розвивається;

- криза створює ситуацію, при якій величезне значення грає своєчасність і невідкладність вживання відповідних заходів;

- загрозі схильна мета і цінності субєкта;

- наслідки носять важкий характер для майбутнього задіяних в ньому учасників;

- криза вносить невизначеність в оцінку ситуації і вимагає розробки необхідних альтернатив з їх подолання;

- знижується контроль над подіями і їх впливом на господарський процес;

- до мінімуму скорочується час для ухвалення рішення, що викликає стрес і, часто, розгубленість у керівників підприємства;

- міняються внутрішні і зовнішні економічні відносини, підвищується соціальна напруга серед персоналу.

Криза виникає не спонтанно, а має власний механізм свого „розвитку", основні властивості якого полягають у наступному: існує не один, а декілька ланцюгів (шляхів), по яких відбувається проходження імпульсу-каталізатора кризи та поширення кризових явищ у межах підприємства як економічної системи ; існуючі ланцюги (шляхи) розгортання кризи не ізольовані один від одного, між ними існують звязки, через які імпульси розповсюджуються та взаємно посилюються; запуск імпульсу-каталізатора кризи обумовлюється не тільки впливом зовнішніх факторів, але насамперед внутрішніми властивостями господарської системи, якістю організації управління нею; поглиблення кризи відбувається кумулятивне, тобто швидкість наростання прояву кризи посилюється в часі.

У якості вихідних чинників можуть виступати численні і різноманітні за характером і силою початкового імпульсу економічні явища, що ініціюються агентами як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Передача імпульсів здійснюється по своєрідних „каналах звязку", що існують між агентами внутрішнього і зовнішнього середовища.

Глибина кризового стану і тривалість періоду, протягом якого він настає, залежить від:

- співвідношення кількості і сили вихідних економічних явищ;

- числа і ступеня впливу агентів зовнішнього і внутрішнього середовища;

- інтенсивності процесу виникнення проміжних економічних явищ;

- співвідношення і сили проміжних явищ по кожному чиннику стану підприємства;

- значимості кожного чинника стана підприємства конкретно для даного підприємства і даної галузі національної економіки.

Сутність механізму виникнення кризового стану наводить на думку про те, шо кожне наступне економічне явище в ланцюжку, утвореному певним каналом звязку, дає, як правило, сигнал більшої сили і тієї ж спрямованості, що і попереднє. Проте така проста залежність навряд чи відбиває істотно більш складні і суперечливі процеси, що відбуваються в реальному житті. Тому необхідно постійне спостереження за ланцюжком, ініційованим певним вихідним економічним явищем, що дозволить вчасно виявити характер впливу вихідного явища на завершальне.

Тому, метою антикризового керування - є розробка і першочергова реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію найбільш небезпечних чинників, які інтенсивно впливають на завершальне явище, що призводять до кризового стану [6].

Отже, розгортання кризи на рівні мікроекономічної системи структурно поділяється на три фази кризи: прихована криза (або криза ефективності), криза платоспроможності та криза розрахунків по боргах (загроза банкрутства, неспроможність).

Перша фаза - криза ефективності (прихована криза). Характерними ознаками цієї стадії є зниження ефективності діяльності підприємства, яке виявляє себе через негативну динаміку показників прибутковості обороту та капіталу, тривалість операційного та фінансового циклу підприємства, його ринкової вартості.

Причиною зниження ефективності є отримання збитків спочатку від проведення окремих господарських операцій, потім - в окремі часові періоди, і поступово - в цілому за результатами господарсько-фінансової діяльності. Спочатку збитки, що виникають, покриваються за рахунок внутрішніх резервів (компенсаторних можливостей) - нерозподілених прибутків минулих періодів, ліквідної частини власного капіталу. Поступово внутрішні резерви протидії поточній збитковості вичерпуються, що обумовлює перехід до наступної фази розвитку кризи.

Друга фаза - криза платоспроможності. Характерними ознаками цієї фази кризи є періодичний та все триваліший дефіцит грошових коштів підприємства для виконання ним своїх зобовязань та фінансування своєї поточної діяльності. Зовнішнім проявом такого становища є виникнення ситуації неплатоспроможності, яка характеризується затримкою у часі здійснення поточних платежів (порушення термінів сплати у звязку з недостатністю грошей на розрахунковому рахунку), сплатою економічних санкцій (штрафів, пені) за несвоєчасну сплату, появою простроченої кредиторської заборгованості та непогашених кредитів і позик.

Явище платоспроможності (і відповідно неплатоспроможності) надзвичайно різноманітне за своїми зовнішніми проявами та наслідками для підприємства, що дозволяє використовувати таку класифікацію видів платоспроможності.

Поглиблення кризових явищ у фазі „Криза платоспроможності" характеризується поступовим переходом від статичної платоспроможності (що виникає періодично, „технічна неплатоспроможність") до динамічної та все тривалішої, від грошової неплатоспроможності - до майнової, від боргової - до загальної. Тобто відбувається накопичення та поглиблення суперечностей між попитом та пропозицією грошових коштів, між потребою їх витрачання та можливістю генерування або іммобілізації.

Третя фаза - криза розрахунків по боргах (загроза банкрутства, фінансова неспроможність). Поглиблення кризи платоспроможності обумовлює виникнення ситуації, за якої підприємство не може задовольнити вимоги своїх кредиторів протягом певного часу (відповідно до діючого законодавства критичний термін виконання зобовязань становить три місяці). Це спонукає кредиторів до судового захисту своїх прав шляхом порушення справи про банкрутство субєкта підприємницької діяльності .

Нові економічні умови становлення ринкового механізму в Україні дозволили отримати не лише позитивні результати, але і призвели до того, що більше половини всіх підприємств країни внаслідок загальноекономічної кризи виявилися неспроможними, в економічному відношенні, та постали перед необхідністю примусової санації. Отже, дослідження проблеми антикризового управління є актуальним, так як повязано з тим, що в сучасних умовах дані ситуації частішають, а їх наслідки набувають все більших масштабів. Нині в умовах глобалізації економіки зростає необхідність здійснення спеціалізованого антикризового управління, яке спрямовано на передбачення небезпеки кризи при здійсненні товариством зовнішньоекономічної діяльності, аналізу її симптомів і усунення загроз прояву, а у разі їх виникнення - прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з найменшими втратами та негативними наслідками.

Делись добром ;)