Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ПАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"

курсовая работа

3.2 Вимоги до організації виробництва

У процесі агломерування досягається спікання дрібної плавкої руди, зокрема залізної, у компактні шматки шляхом її нагрівання майже до точки плавлення (розмякшення). Поява ознак плавлення на границях зерен сприяє спіканню матеріалу. До початку процесу агломерування різноманітні вихідні матеріали змішуються і гранулюються. Залізні руди агломерують на агломашинах конвеєрного типу, в яких конвеєр складається з великої кількості візків, що зєднані між собою в неперервну стрічку. Дрібна руда, що потребує агломерування, зволожується і подається до рухомої сітки разом з коксовим шлаком і добавками на зразок вапняку, негашеного вапна, олівіну або доломіту. Горілки, розташовані над жаротривкою сітчастою стрічкою, розжарюють матеріал до необхідної температури (1100-1200 °C), внаслідок чого загоряється паливо, що входить до складу шихти. Вуглець згоряє завдяки надходженню повітря, що подається через сітку до шихти; за рахунок цього передня границя полумя проникає крізь шар шихти. Процес агломерування закінчений, коли передня границя полумя наскрізь перетнула товщу шихти, і згоріло усе паливо [3, с. 7].

Машини для агломерування заліза використовується у процесі виробництва чавуну. Агломерування є підготовчим етапом виробництва чавуну, результатом якого є спікання дрібняку залізної руди і вторинних залишки оксидів заліза (вловленого пилу, вторинної окалини) за рахунок згоряння. У процесі агломерування дрібна залізна руда разом з флюсом і коксовим дрібняком або вугіллям нагріваються, перетворюючись на напіврозплавлену масу, яка, твердіючи, трансформується у пористі шматки агломерату, що за розміром і показниками міцності відповідають вимогам технологічного процесу доменної печі. Зволожена агломераційна шихта завантажується на сітку або «стрічку» конвеєра, що постійно рухається. Її поверхневий шар підпалюється газовими горілками в початковій частині стрічки, а повітря, яке подається крізь товщу шихти, змушує горіти паливо. Швидкість руху стрічки і витрата газу контролюються, аби забезпечити завершення процесу прогоряння (коли палаючий шар палива досягне основи стрічки) безпосередньо перед вивантаженням агломерату. Далі затверділий агломерат ламається на шматки у дробарці й охолоджується повітрям. Шматки нестандартного розміру відсіюються: завеликі шматки повторно подрібнюються, а замалі знову утилізуються в процесі агломерування.

Гнучкість технологічного процесу агломерування дозволяє переробляти різноманітні матеріали, зокрема дрібняк залізної руди, вловлений пил, рудні концентрати та іншу залізовмісну сировину малого розміру (наприклад, вторинну окалину) на шлакоподібний агломерат [3, с. 7].

Делись добром ;)