Статистичне спостереження як перший етап статистичного дослідження суспільно-економічних явищ

контрольная работа

2.1 Інформаційне забезпечення статистичного спостереження

З розвитком ринкових відносин роль інформаційної бази зростає, оскільки ускладнюються звязки субєктів ринку, виникає все більш настійна потреба у вивченні впливу різних чинників на результати діяльності, соціальні наслідки, а також в прогнозуванні, в узагальненнях як на макро-, так і на мікрорівні. Найважливішим ресурсом в управлінні стає статистична інформація.

Для того, щоб виконати статистичне дослідження, необхідна науково обгрунтована інформаційна база. Вона формується в результаті статистичного спостереження, яке є початковою стадією економіко-статистичного дослідження. Статистичним спостереженням називається планомірний науково обгрунтований збір даних або відомостей про соціально-економічні явища і процеси.

Інформаційна база статистики покликана забезпечити підтримку ринку, що формується, дати всесторонню і обєктивну інформацію для розробки варіантів, обгрунтування і ухвалення управлінських рішень. Для цих цілей спеціальний статистичний апарат займається систематичним збором даних, їх обробкою і представленням результатів у вигляді статистичної інформації державним і іншим органам, комерційним користувачам.

Володіючи інформацією, підприємства можуть ефективніше вирішувати постановлені завдання. І навпаки, основною причиною неминучих банкрутств в Україні є некомпетентні дії керівництва підприємств: цьому сприяє відсутність у розпорядженні керівників інформації про конюнктуру ринку і багато інших життєво важливих для даного підприємства явищ і процеси. Статистичне спостереження допомагає підприємству реалізувати маркетингову стратегію, гнучко реагувати на зміни ринку, зробити обгрунтований вибір.

Результати дослідження будуть цінні лише в тому випадку, якщо вони базуються на фактичному матеріалі.

Не всі дані, факти, зібрані в процесі статистичного спостереження, можуть бути використані для подальшого дослідження. Вони повинні відповідати певним вимогам.

Найважливішою вимогою є достовірність даних, що отримуються в результаті статистичного спостереження. Достовірність забезпечується багатьма умовами. Це компетентність працівника, що бере участь в статистичному спостереженні, досконалість інструментарію (бланків, інструкцій), зацікавленість або готовність обєкту і ін. Достовірність включає як відповідність даних реальній дійсності, так і технічну точність або обгрунтованість вимірювання.

Достовірність тісно повязана з повнотою даних - отримані дані повинні бути достатньо повними. Повнота забезпечується, по-перше, обхватом одиниць досліджуваної сукупності. По-друге, повноту слід розуміти і як обхват найбільш істотних сторін явища, оскільки кожне явище, що вивчається, або сукупність носить достатньо складний характер і має самі різні ознаки. По-третє, при вивченні явища в часі повнота припускає отримання даних за максимально тривалі періоди.

На практиці досліджувані соціально-економічні явища надзвичайно широкі і багатообразні, тому охопити всі явища неможливо. Дослідник вимушений проводити збір даних лише по частині сукупності. Виводи ж робляться по всій сукупності.

Можна відзначити ще одну важливу вимогу - це зіставність даних, або одноманітність. Кожне явище або сукупність, що вивчаються в часі або в просторі, повинні бути сопоставіми. Для цього необхідно використовувати єдині вартісні оцінки, що особливо важливе в умовах інфляції, єдині територіальні межі, що також актуально для України на сучасному етапі, тобто строго дотримувати єдність в методології.

В умовах ринку зростає значення ще однієї вимоги до збираних в результаті спостереження даним - своєчасності. Достовірна, повна, але така, що запізнилася інформація виявляється практично непотрібною.

Певні особливості на статистичне спостереження накладає та, що склалася в країні в цілому практика статистичних досліджень. Вона дозволяє виділити відособлені і невідособлені системи організації статистичного спостереження. Відособлена система може бути також централізованою і децентралізованной.

Загальне керівництво і методологічне забезпечення статистичних спостережень, що проводяться в країні, здійснює Держкомстат. Безпосередній збір статистичних даних ведеться регіональними статистичними управліннями, окремими відомствами, які представляють інформацію в центральні статистичні органи.

Оскільки в Україні становлення структури державних і відомчих статистичних органів ще не завершене, це веде до недостатньо ефективному використанню інформації в управлінні, а нерідко і до невикористання її взагалі. Все це накладає відбиток і на етапи статистичного спостереження.

Делись добром ;)