logo
Стратегічний аналіз стану підприємства

1.2 Стратегічний аналіз: цілі, завдання

Стратегічний аналіз є інструментом для досягнення намічених результатів, що їх передбачає отримати підприємство, а стратегія вказує шляхи їх досягнення. Дійсно, стратегія - це інструмент підприємця для виконання відповідних завдань як стратегічного, так і фінансового напряму. Щоб визначити стратегію, необхідно вивчити та проаналізувати внутрішній стан підприємства та зовнішні чинники. Тому актуальним є дослідження поставлених перед підприємством завдань по досягненню цілей, зміцнення свого становище в галузі, збереження та підвищення її довгострокові конкурентні позиції на ринку.

Стратегічний аналіз є інструментом, що дає можливість керівництву підприємства сформулювати стратегію для досягнення намічених цілей. Цілі - це результати, що їх передбачає отримати підприємство, а стратегія вказує шляхи їх досягнення. Дійсно, стратегія - це інструмент менеджера для виконання відповідних завдань як стратегічного, так і фінансового напряму. Щоб визначити стратегію, необхідно вивчити, проаналізувати внутрішній стан підприємства і зовнішні чинники. Тільки чітка оцінка становища підприємства на ринку, з урахуванням особливостей ринку, допоможе визначити стратегію, яка сприяла б досягненню намічених цілей і фінансових результатів.

Цілі - це конкретний очікуваний стан організації, які конкретизують її

подальшу діяльність і повинні відповідати певним вимогам, тобто бути конкретними, чітко визначеними і підлягати виміру, бути реальними (яких можна досягти з тими організаційними ресурсами, що є у розпорядженні); не повинні вступати у протиріччя, а навпаки, - взаємопідтримувати одна одну;

мати різну тривалість дії:

оперативні, поточні - декада, місяць, квартал;

середньострокові - до 1-го року;

довготермінові - від 1-го до 5-ти років;

перспективні - на невизначений період, направлені у майбутнє, необмежені в часі;

Цілі вирішальні для ефективності діяльності підприємства, крім того вони виконують декілька завдань у процесі планування, зокрема таких як забезпечення обєднання зусиль людей, що працюють в організації (наприклад, ціль організації "Nike" щодо подвоєння доходів до 2001 р. дала змогу кожному в організації зробити свій внесок у зростання та експансію, на які зорієнтована організація); вплив інших аспектів планування таких як правильне визначення цілей сприяє ефективному плануванню, а воно, відповідно, забезпечує формулювання наступних цілей (ціль організації "Nike" на зростання змушує підприємців планувати експансію, шукаючи нові ринкові можливості, крім того, ці працівники повинні завжди бути готовими до виникнення загроз з боку конкурентів та віднаходити нові ідеї для підтримки майбутньої експансії); ефективний механізм оцінки та контролю (це означає, що майбутнє виконання може бути оцінене в термінах успішного досягнення теперішніх цілей); джерело мотивації до праці для працівників організації (цілі, що свідчать про важливість і складність завдання, можуть спонукати людей працювати більше, особливо коли досягнення мети передбачає отримання нагороди. Наприклад, італійський виробник меблів "Industric Natuzzi SpA" використовує цілі для мотивації праці робітників. Кожен працівник має визначену норму часу для виконання конкретної операції - встановлення ніжок крісла або зшивання шматків шкіри для оббивки меблів. Ідентифікаційні номери працівників та їхні норми витрати часу вводять до компютерної бази даних. Якщо працівник виконує роботу швидше від передбаченої норми, то компютер автоматично додає надбавку до його заробітної плати) [12, С.102].

Організації ставлять перед собою різноманітні цілі. Як зазначено, чотири головні види цілей - це місія, стратегічна, тактична та оперативна цілі.

Окрім того, у практичній діяльності розрізняють фінансові та стратегічні цілі (див. Дод. Б.1.2). Фінансові цілі обовязкові, тому що брак фінансових ресурсів може залишити підприємство без коштів, необхідних йому для виконання стратегічних програм. Стратегічні цілі спрямовані на зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку та довгостроковий розвиток бізнесу. [7, С.175-176].

Розрізняють, також, довгострокові та короткострокові цілі. Перші передбачають швидке одержання потрібних результатів, другі - визначають дії, необхідні сьогодні заради бажаного результату завтра. Якщо передбачається вибір між досягненням довгострокових і короткострокових цілей, перевагу віддають довгостроковим. Коли загальна мета підприємства розбита на кілька конкретних завдань для кожного підрозділу підприємства, формується загальна зацікавленість у результатах роботи. В ідеалі підприємство повинно являти собою єдину команду, де кожний структурний підрозділ робить все можливе для досягнення потрібних результатів у своїй сфері, тим самим допомагаючи підприємству вирішувати завдання, що стоять перед ним. (Рис.1.2)

Рис.1.2 Процедура довгострокового планування діяльності підприємства

У системі довгострокового планування цілі перетворюють на програми дій, бюджети й плани прибутків, які розроблюють для кожного з головних підрозділів організації. Потім програми й бюджети виконуються цими підрозділами.

Цілі та пріоритети не є постійними величинами, вони час від часу переглядаються у звязку зі зміною внутрішніх і зовнішніх умов, при досягненні цілей чи внаслідок визнання їхньої помилковості.

Після визначення цілей підприємством встановлюються наступні критерії добору завдань: узгодженість, схвалення, реалістичність, гнучкість, вимірність, привабливість (що забезпечує вмотивованість діяльності).

Отже, при проведені стратегічного аналізу в результаті якого формується системна модель обєкту аналізу виникають основні завдання, до яких відноситься:

обєктивне та всебічне дослідження та оцінка виконання планів і дотримання нормативів. Наприклад в торгівлі основну увагу звертають на обсяг оптового та роздрібного товарообігу, його асортиментну структуру;

обєктивна та всебічна оцінка роботи підприємства і його підрозділу за певний проміжок часу. Тобто, проводиться виявлення позитивних і негативних чинників, що впливають на роботу обєкту, який аналізується (у даній курсовій роботі обєктом аналізу є підприємство), визначення кількісного розміру їх дії; підготовка щодо перспективи розвитку на наступні періоди. У цьому виявляється органічний звязок стратегічного аналізу діяльності підприємства з реальним і обгрунтованим плануванням його роботи.

Завдання стратегічного аналізу не вичерпується наведеним вище переліком, вони трансформуються внаслідок змін підходів та вимог до стратегічного аналізу.

Досвід функціонування та розвитку підприємств у сучасних економічних умовах показує, що перед економічною наукою вцілому та перед стратегічним аналізом зокрема; на різних етапах висувалися нові завдання та посилювалися раніше поставлені. Цей процес буде відбуватися і в подальшому, адже економічний розвиток є безперервним та постійно поглиблюється.

Кожному підприємству, після визначення стратегічного плану його розвитку, необхідно чітко визначити стратегічні можливості підприємства та механізми його здійснення, знайти шляхи удосконалення діяльності з метою підвищення конкурентоспроможності фірми на внутрішньому та зовнішньому ринках. Саме у наступному розділі розглядатиметься механізм здійснення стратегічного аналізу стану підприємства.