3.1 Формування стратегічних альтернатив розвитку підприємства та їх оцінка

Головною економічною стратегічною метою підприємця є одержання прибутку, а інші цілі спрямовані на її досягнення. Саме тому корпоративна або загальна стратегія підприємства визначає загальний напрямок його діяльності, формується його вищим керівництвом. При оцінці діючої стратегії враховується: гнучкість і орієнтація на зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства; рівень збалансованості цілей діяльності з ресурсами для їхнього досягнення; імовірність ризику; чітке поєднання під цілей.

Модель вибору оптимальної стратегії підприємства, яку запропонували

О. Є. Кузьмін та О.Г. Мельник, представлена на рис.3.1

Рис.3.1 Модель вибору оптимальної стратегії підприємства.

Реалізацію вибору оптимальної стратегії доцільно здійснювати шляхом

формування управлінського рішення про вибір оптимальної стратегії та відхилення ризикованих.

Другий етап повязаний з коригуванням діючої або розробкою нової стратегії. На цьому етапі враховується стадія життєвого циклу підприємства (продукції) та результати SWOT-аналізу. Виявлення сильних і слабких сторін діяльності, оцінювання впливу різних факторів допомагає обґрунтовувати стратегічні й тактичні цілі, визначати завдання підприємства і втілювати їх у стратегічні плани.

Якщо діюча стратегія не підлягає коригуванню, то формується нова стратегія.

Третій етап полягає в прогнозуванні можливих ризиків і в розробці заходів їх нейтралізації. Розробка заходів запобігання ризиків ґрунтується на:

виявленні обставин, за яких виникають різні види ризиків;

оцінці можливих проявів ризиків, потенційних втрат або вигод від них;

визначенні сукупного впливу ризиків на економіку підприємства;

досягненні мінімально допустимих (критичних) обсягів реалізації продукту;

страхуванні ризикових ситуацій та застосуванні інших нейтралізуючих заходів.

Четвертий етап охоплює вибір стратегічних альтернатив обраній базовій стратегії (Рис.3.2).

Наприклад, для стратегії виживання та стабілізації немає альтернативи жорсткій економії ресурсів і скороченню витрат, що погребує поліпшення структури продукту (послуг), підвищення ефективності підприємницької діяльності, збільшення обсягів реалізації та забезпечення відносної економії постійних витрат, а відтак і сукупних витрат підприємства.

Стратегія розвитку вимагає інтенсифікації діяльності і розширення ринків збуту, диверсифікації та стимулювання пріоритетних напрямів діяльності. Ця стратегія виступає як сукупність окремих груп, стадій і різновидів стратегій загального циклу росту.

На початковій стадії росту необхідно ліквідувати вузькі місця в реалізації продукту, підвищити ділову активність та ефективність використання ресурсів, забезпечивши одержання прибутку. На цій стадії витрати ще високі, а прибуток, якщо він є, мінімальний.

Рис.3.2 Стратегічні альтернативи базовим стратегіям діяльності підприємства

Стадія проникнення характеризується розширенням ринку збуту і збільшенням доходу від реалізації продукції, появою конкурентних переваг.

Стадія прискореного росту супроводжується швидким збільшенням обсягів доходу, причому темпи зростання доходів і прибутку випереджають темпи зростання фізичного обсягу реалізації продукції (послуг).

Стадія перехідного періоду характеризується скороченням темпів зростання реалізації товарів і послуг, а тому й прибутку. Можлива навіть стагнація і виникнення стадії виживання, яка потребує перегрупування ресурсів і зміни напрямів діяльності.

Стратегія підприємства постійно розвивається. Не завжди вдається продумати заздалегідь усе до дрібниць і потім довгий час жити без змін. Завжди знаходиться щось нове, на що треба реагувати, і в результаті цього відкриваються нові стратегічні ніші. Процес удосконалення стратегії безкінечний. Стратегія підприємства завжди повинна сполучати в собі заплановану і продуману лінію поведінки, а також можливість реагування на все незаплановане нове.

Після вибору базової загальної стратегії (включно з вибраними альтернативами) постає питання контролю за реалізацією її у життя, тому для кожного підприємця є необхідною деталізувати цю тему. Отже, в наступному підрозділі розглядається тема реалізації та контролю стратегії підприємства.