Формування програми розвитку підприємства в сучасних умовах господарювання

дипломная работа

1.2 Склад, структура та порядок розробки стратегічних програм розвитку підприємства

Стратегія визначає, як компанія повинна пристосуватися до оточення і використовувати свій організаційний потенціал. На основі аналізу ситуації, в бізнесі ситуації, стратегії керівників компанії і оцінки організаційних навичок персоналу будується комплексна програма розвитку підприємства.

Важливою частиною програми є створення в організації механізму її реалізації та оцінка можливих варіантів розвитку бізнесу з розробкою відповідних сценаріїв дій.

На відміну від бізнес-проекту розвитку, який відображає поточні процеси підприємства, програма розвитку більше спрямована на майбутнє і є документом, що складаються для самого широкого користування.

Програма розвитку - це образ майбутнього підприємства, тому він складається на 5 - 10 і більше років залежно від цілей, поставленими власниками або керівництвом підприємства.

Програма важлива для розуміння керівниками та фахівцями підприємства планів їх дій і порядку взаємодії з іншими підрозділами.

Програма може бути використана для залучення інвестицій і кредитів, а також для її презентації місцевим органам державної влади.

Для розробки програми розвитку потрібно:

- провести аналіз інвестиційної привабливості та сценаріїв розвитку галузі, в якій діє підприємство;

- зробити прогноз зміни конюнктури попиту та пропозиції на внутрішніх і зовнішніх ринках;

- провести аналіз конкурентної позиції підприємства;

- розробити сценарії розвитку підприємства;

- розробити план з реалізації програми розвитку.

Рис. 1.2. Загальна модель побудови програми розвитку підприємства

Зміст програми розвитку включає в себе: місії та цілі підприємства, результати аналізу галузі, ринку, конкуренції, сценарії оптимального розвитку, результати реалізації програми та прогноз фінансового стану підприємства.

Вподальшому, розроблена програма розвитку підприємства може бути застосованою для залучення стратегічних інвесторів, випуску цінних паперів, планування діяльності, організації партнерів. А також, на підставі програми розвитку розробляються конкретні інвестиційні та бізнес-проекти для інвесторів та кредиторів.

Програма розвитку підприємства має включати в себе такі елементи:

Основні цілі та принципи формування програми

Діагностичний аналіз існуючої ситуації, стартові умови програми

Основні напрямки та завдання програми, основні принципи розвитку підприємства

Стратегія розвитку

Система управління та організаційна структура підприємства

Організаційна структура та бізнес- процеси

Плани реалізації окремих напрямків програми:

Маркетинг і збут

Фінанси , управлінський облік

Виробництво

Освоєння нової продукції

Інвестиційна політика та інвестиційні проекти

Інформатизація процесів управління діяльністю

Персонал, управлінська команда, корпоративна культура

Інноваційна політика, активний розвиток підприємства

Умови, форми і механізми реалізації програми

Перспективи реалізації програми та варіанти ( сценарії ) розвитку подій

Додатки

Результати

Комплексна програма реформування і розвитку підприємства повинна обовязково включати в себе механізм її реалізації та сценарії подальшого розвитку подій.

Мета програми розвитку організації полягає у відповіді на 3 важливих питання:

1) У якому положенні підприємство знаходиться в даний час?

2) У якому становищі воно хотіло б знаходитися через 1, 5, років?

3 ) Яким способом досягти бажаного результату?

Для вирішення першого питання необхідна інформаційна основа з відповідними даними для аналізу минулих, теперішніх і майбутніх ситуацій. Друге питання відображає таку важливу особливість для стратегічного управління, як його орієнтація на майбутнє. Необхідно визначити до чого прагнути , які ставити цілі. Третє питання повязаний з реалізацією вибраної стратегії в програмі, в ході якої може відбуватися коригування двох попередніх етапів. Найважливішими складовими даного етапу є наявні або доступні ресурси , система управління , організаційна структура і персонал, який буде реалізовувати дану стратегію.

Отже, розробка програми діяльності та розвитку підприємства є першим етапом стратегічного планування, яке представляє собою здійснення управлінської діяльності зі створення та підтримання стратегічної відповідності між цілями компанії, її потенційними можливостями і шансами. Завдання керівництва фірми - створити господарський механізм, що забезпечує найбільш швидку її адаптацію до зовнішніх умов. Це дозволить зменшити невизначеність і ризик у господарській діяльності і забезпечити концентрацію ресурсів на обраних пріоритетних напрямках. Розробка і реалізація стратегії - це найважливіша функція керівників фірми вищої ланки управління.

Стратегія формулює основні цілі фірми і шляхи їх досягнення таким чином, щоб забезпечити єдину спрямованість дій усього колективу компанії. У рамках стратегічного планування вирішується безліч питань управління фірмою, в тому числі: розробка загальнофірмової стратегії; підготовка стратегічних рішень в окремих господарських областях; аналіз конкурентного середовища; визначення основних цілей фірми; управління стратегічно важливим факторами діяльності на ринку; формуванні маркетингової стратегії на ринку окремих товарів; вивчення життєвого циклу продукції на ринку; управління портфелем замовлень; виявлення стратегічних перспектив фінансування капіталовкладень; формулювання загальної концепції розвитку підприємства; аналіз перспектив у цій галузі; дослідження структури витрат.

Формування стратегічних програм розвитку підприємства має здійснюється з дотриманням ряду принципів:

1) Принцип адаптивності (обумовленості) програм прогнозними тенденціям динаміки зовнішньої ситуації, тому що зміна зовнішньої ситуації обєктивно зумовлюють можливі напрямки розвитку.

2) Принцип наступності етапів динаміки організаційних цілей, тобто розробка мети кожного наступного етапу обєктивно має базуватися на ретроспективному аналізі історико-генетичних коренів розвитку підприємства і на цілях попереднього етапу «життєвого циклу».

3) Принцип «зворотної перспективи», що полягає в поетапній декомпозиції мети.

4) Принцип системного взаємозвязку усіх програм в часі і в просторі за параметрами показників основних елементів, і по стадіях цих елементів.

5) Принцип ітеративності розрахунків програм. Методологія формування програм заснована на принципах ітеративних розрахунків, тобто на багаторазових розрахунках методом послідовного наближення до потрібного результату. Якщо після першого прорахунку програми отримуємо незадовільний результат у стратегічній програмі фінансового забезпечення, то проводиться послідовне коригування, перерахунок усіх складових програм, поки не буде отриманий прийнятний варіант програми.

6) Принцип варіантності розрахунків програм, коли кожен варіант стратегічної програми являє собою лише один з можливих напрямків досягнення мети.

7) Принцип «мякості» результатів програм, заснований на використанні інтервальних вихідних даних внаслідок їх ймовірного характеру і недетермінованости і відповідних результатів (розрахункових параметрів показників) програм, що відносяться до області можливих допустимих значень.

8) Принцип єдиного критерію ефективності та єдиної методики розрахунків при соціально економічній оцінці варіантів програм.

9) Принцип системної оптимізації, тобто вибір найкращого варіанту з точки зору системного критерію ефективності.

Наступною проблемою, з якою стикаються розробники стратегічної програми фірми, є визначення того, якими внутрішніми силами, можливостями володіє колектив. Діагноз внутрішніх проблем фірми визначається в рамках управлінського діагностики. Вона являє собою оцінку функціональних зон підприємства, призначену для виявлення її сильних і слабких сторін. У рамках обстеження зазвичай розглядається не менше пяти елементів, зокрема, маркетинг, фінанси (бухгалтерський облік), операції (виробництво), людські ресурси, а також культура і образ підприємства. Дуже важливо ретельно проаналізувати умови роботи фірми, такі як: цикли її ділової активності, зміни конюнктури ринку, наявність робочої сили, джерела матеріальних і фінансових ресурсів, взаємодія з державними організаціями та іншими підприємствами галузі, основні конкуренти фірми та інші фактори. При обстеженні функції маркетингу зазвичай основну увагу потрібно приділити для аналізу та дослідження наступних його областей: частка ринку і конкурентоспроможність, різноманітність і якість асортименту виробів, що випускаються, ринкова демографічна статистика, ринкові дослідження і розробки, передпродажне і післяпродажне обслуговування клієнтів, ефективний збут , реклама і просування товару, прибуток. Аналіз фінансового стану [18, c.97 ]

Самим істотним рішенням при плануванні є вибір цілей підприємства. Глобальна мета підприємства - чітко виражена причина його існування - представляє його місію. Визначення місії і цілей, що розглядається як, один із процесів стратегічного управління, складається з трьох під процесів. Перший підпроцес полягає у визначенні місії фірми, яка в концентрованій формі виражає сенс існування фірми, її призначення. Далі йде підпроцес визначення довгострокових цілей. І завершується ця частина стратегічного управління підпроцесів визначенням короткострокових цілей.

Корисним і простим інструментом формування стратегії та місії є модель Д. О. Ейбелла [3, с.14 ]. Згідно Д. О. Ейбеллу, межі сфери діяльності компанії можуть бути визначені за трьома вимірами (рис.1.3.):

Які потреби, функції або комбінації функцій, які потрібно задовольняти, (що)?

Які різні групи споживачів, яких потрібно задовольняти, (хто)?

Які існуючі технології, здатні виконати ці функції (як)?

Рис. 1.3. Модель формування стратегії та місії підприємства за

Д. О. Ейбеллом

Добре сформульована місія має реальну управлінську цінність. По-перше, розробка місії дозволяє вищому керівництву компанії, за образним висловом Р.Фалмера, «поглянути на свій бізнес з висоти пташиного польоту». Без цього довгострокова конкуренція неможлива. Подібний огляд бізнесу не тільки допомагає організаційної підготовки майбутнього, але і сприяє гнучкості менеджменту. По-друге, чітка місія запобігає розпилення зусиль менеджерів середнього рівня і сприяє їх діяти в одному напрямку а також, допомагає виробленню єдиної позиції, яка сприяє зміцненню культури підприємства. По-третє, добре опрацьована місія дозволяє співробітникам фірми відчути себе учасниками загальної справи - освоєння можливостей, що відкриваються, дає їм ціль, підкреслює їх значимість, націлює на досягнення [11, с.24]. Мотиваційний вплив місії на співробітників підтверджено в цілому ряді досліджень. По-четверте, місія сприяє створенню цільного образу фірми, пояснюючи, яку економічну і соціальну роль у суспільстві підпрємство прагне займати.

Наступним етапом стратегічного планування є аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства. Внутрішню структуру організації називають ще внутрішнім середовищем. До неї відносяться функціональні структури компанії, що забезпечують управління, розробку і тестування нових товарів, просування товарів до покупців, збут, обслуговування, взаємини з постачальниками та іншими зовнішніми органами. У поняття внутрішнього середовища так само входять кваліфікація персоналу, система передачі інформації і т.д.

Вивчаючи внутрішнє середовище фірми необхідно приділити особливу увагу організаційній культурі організації, тобто наявності таких норм і правил, як , наприклад, матеріальна винагорода, пільги при купівлі власної продукції, інші соціальні гарантії. Для цілей стратегічного планування в обстеження рекомендується включити пять функціональних зон - маркетинг, фінанси (бухгалтерський облік), виробництво, персонал, а також організаційну культуру та імідж організації.

На сучасному етапі програма розвитку повинна обовязково містити реалізацію заходів, що спрямовані на підвищення якості вироблених товарів, розробку концепції нових товарів, які забезпечать підприємству зовнішні конкурентні переваги, а також розвиток технологічного потенціалу. У сучасних умовах, на наш погляд, при створенні попиту на свою продукцію підприємству необхідно орієнтуватися на якість і новизну продукції, при цьому підприємство, що розвивається, має передбачити швидку реакцію на зміну конюнктури товарного ринку, маючи запасні канали збуту продукції або можливість зміни цін і обсягів виробництва.

Програма розвитку підприємства повинна передбачати розвиток нових напрямків вже існуючого виробництва з використанням новітніх технологій, а не повну відмову від профілю виробництва, що часом зробити простіше.

Всі програми розвитку підприємства, як правило, містять положення про впровадження новітніх технологій, а на ділі, дуже часто підприємством купуються за кордоном технології, які для нашої країни, можливо, і є новими, але в інших країнах давно впроваджені, а в даний момент замінюються на більш досконалі. У результаті кошти вкладені на переобладнання виробництва, а продукція, випущена з використанням «нових» технологій, відразу стає застарілою і не користується попитом на ринку. Часто різні підприємства однієї галузі промисловості працюють з одними і тими ж постачальниками нових технологій, в результаті підприємства випускають однакову продукцію, яка знову не користується попитом на ринку через його перенасичення.

На жаль, підприємства ігнорують пріоритетні напрями державних програм розвитку в області створення власних технологій, які мають особливу властивість, унікальність, які, по-перше, можна успішно використовувати для створення унікальної продукції, затребуваної на ринку, по-друге, продавати технології іншим підприємствам, при цьому стабілізувати своє фінансове становище.

Програми розвитку підприємства в галузі інвестування, як правило, не містять положень інвестування у сфері підвищення кваліфікації кадрів або дизайну продукції, що випускається, а обмежуються інвестуванням оновлення основних засобів. У результаті часто відкидаються ефективні проекти, які можуть дати значний економічний ефект при збільшенні обсягу продажів продукції діючих виробництв. При формуванні програми розвитку підприємства дуже часто не враховується той факт, що інвестиційно привабливим підприємство буде за умови наявності команди професіоналів, які здатні реалізувати інвестиційний проект і знизити ризики для потенційних інвесторів.

Делись добром ;)