Чинники та шляхи покращення використання оборотних коштів підприємств

курсовая работа

Розділ 2. Аналіз ефективності використання оборотних коштів

Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів субєктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники оборотності та показник рентабельності використання оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується часом, потрібним для здійснення одного операційного циклу, тобто швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.

(2.1)

Коефіцієнт оборотності характеризує число кругообертів, що здійснили обігові кошти підприємства за певний період (рік, квартал), або показує обсяг реалізованої продукції, який припадає на 1 грн. оборотних коштів. З формули видно, що збільшення числа обертів веде або до зростання випуску продукції на 1 грн. обігових коштів, або до того, що на цей же обсяг продукції потрібно затратити меншу суму оборотних коштів. Зменшення числа обертів показує, що оборотні кошти використовуються менш ефективно, аніж у попередньому періоді, і те, що потрібно приймати певні заходи для покращення ситуації.

Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта оборотності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він розраховується як відношення середнього залишку обігових коштів підприємства до обсягу реалізованої продукції за той же самий період.

(2.2)

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів показує, скільки оборотних коштів приходиться в даному періоді в середньому на 1 гривню реалізованої продукції, тобто скільки потрібно оборотних коштів для забезпечення реалізації продукції підприємства. Очевидно, що збільшення коефіцієнта завантаження показує, що підприємство менш ефективно розпоряджається своїми обіговими коштами, і навпаки, зменшення свідчить про більш ефективну роботу обігових коштів.

Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу - 90 днів, року - 360 днів) і коефіцієнта оборотності за той самий період.

(2.3)

Чим менша тривалість обороту оборотних коштів або більше число здійснених ними кругообертів при тому ж обсязі реалізованої продукції, тим менше потрібно залучати оборотних коштів, і, навпаки, чим повільніше оборотні кошти проходять всі стадії, тим більший їх обсяг потрібно залучити до процесу виробництва і реалізації продукції підприємства. Тобто, чим швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим ефективніше вони використовуються.

Унаслідок прискорення оборотності обігових коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Вивільненням обігових коштів називається відносне зменшення потреби в обігових коштах, обумовлене прискоренням їх оборотності, що забезпечує збереження або підвищення існуючого рівня прибутку підприємства.

Розрізняють абсолютне (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього використання) вивільнення грошових коштів з обороту.

(2.5) - абсолютне вивільнення;

(2.6) - відносне вивільнення.

Абсолютне вивільнення показує пряме зменшення (збільшення) потреби в обігових коштах. Відносне вивільнення характеризує як зміну величини обігових коштів, так і зміну обсягу реалізованої продукції.

У випадках, коли відносне вивільнення обігових коштів, зумовлене прискоренням оборотності, перевищує додаткову потребу в коштах, необхідних для забезпечення збільшення обсягів виробництва, відбувається абсолютне вивільнення обігових коштів. Якщо ж додаткова потреба в коштах, яка повязана з нарощуванням обсягу виробництва, більше тієї величини, що вивільняється внаслідок прискорення оборотності, можна говорити лише про відносне вивільнення коштів. Воно визначає розмір зниження цієї додаткової потреби. Величина обігових коштів, що вивільнилися завдяки прискоренню оборотності, характеризує поліпшення використання оборотного капіталу.

Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може застосовуватися показник їхньої рентабельності, обчислюваний як відношення прибутку підприємства до суми його оборотних коштів.

(2.4)

Рентабельність показує, скільки гривень прибутку приносить 1 гривня оборотних коштів за певний період. Цей показник може розраховуватися як для оборотних коштів в цілому, так і для окремих складових частин.

З вище сказаного можна зробити висновок, що показники оборотності, перш за все, характеризують час знаходження оборотних коштів у виробничому періоді. До них відносяться коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження та тривалість одного обороту. Такі показники, як абсолютне та відносне вивільнення грошових коштів з обороту, дозволяють визначити суму грошей, вивільнених з обороту завдяки скороченню часу знаходження обігових коштів у ньому. Показник рентабельності характеризує ту кількість нових грошових коштів (прибутку), що створює кожна грошова одиниця оборотних коштів.

Розглянувши сутність оборотних коштів, їх склад і структуру, чинники, що впливають на використання оборотних коштів, та проаналізувавши саме використання, перейдемо до розгляду шляхів підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Делись добром ;)