1.2 Показники наявності та використання майна підприємства

Процес господарської діяльності завжди є результатом взаємодії відповідних ресурсів, а його ефективність забезпечується оптимальним їх поєднанням і використанням. Ресурсна будова субєкта господарювання показує наявність майна на підприємстві, їх якість та потребу, виражає взаємозвязок та ефективність використання в процесі підприємницької діяльності. Для оцінки наявності та ефективності використання майна підприємства можна використати наступні показники:

1. Загальна характеристика господарської діяльності.

а) Виробнича потужність - це максимальний обсяг продукції (робіт, послуг), який має можливість виготовити субєкт господарювання, як правило, за календарний рік, при оптимальному використанні наявних ресурсів. На величину виробничої потужності впливають кількість обладнання, його потужність (продуктивність), режим роботи підприємства, кваліфікаційний рівень працівників. Використання виробничої потужності характеризується коефіцієнтом, який визначається відношенням фактичних обсягів господарської діяльності до нормативного її рівня.

а) Валова продукція - це фактичні обсяги господарської діяльності в грошовому (натуральному) виразі субєкта господарювання за календарний період: де ВП - валова продукція (фактичні обсяги господарської діяльності); ВГП - вартість виготовленої продукції; ВР - вартість виконаних робіт; ВПП - вартість наданих послуг; ВКГ - вартість капітальних вкладень (будівництво, виготовлення основних фондів), виконаних господарським способом; ВВЗ - вартість виготовлених виробничих запасів, устаткування, інструменту для власної господарської діяльності; НВК - вартість незавершеного виробництва на кінець календарного періоду; НВП - вартість незавершеного виробництва на початок календарного періоду; Кі - випуск і-го виду продукції (робіт, послуг) в натуральних одиницях; Ці - порівняльна ціна (ціна реалізації) одиниці виробу (роботи, послуги) і-го виду; n - кількість видів продукції (робіт, послуг), що виготовляються на підприємстві.

б) Окупність витрат обчислюють як частку від ділення виручки від реалізації на її повну собівартість.

Собівартість - витрати субєкта господарювання на калькуляційну одиницю обєкта господарської діяльності.

Спеціалізація субєкта господарювання визначається за найбільшою питомою вагою у валовій продукції (виручці) підприємства певного виду продукції (товару, роботи, послуги).

Товарна продукція - це обсяг валової продукції, визначений підприємством для продажу. де ТП - обсяг товарної продукції; КТі - кількість і-го виду продукції (робіт, послуг), визначеного для продажу в натуральних одиницях; Ці - ціна за якою передбачається продати одиницю продукції (роботи, послуги) і-го виду; n - кількість видів продукції (робіт, послуг), що визначені підприємством для продажу.

Реалізована продукція (роботи, послуги) - це вартість (виручка) продукції, яка відвантажена покупцям за цінами, визначеними продавцем і покупцями, з оформленням відповідних документів як підстави для розрахунків, незалежно від здійснення оплати, за виключенням випадків, де оплата обовязкова: де РП - виручка за реалізовану продукцію (роботи, послуги); Крі - кількість і-го виду продукції (робіт, послуг), реалізованого покупцям в натуральних одиницях; Ці - ціна продажу одиниці продукції (роботи, послуги) і-го виду; n - кількість видів продукції (робіт, послуг), проданих підприємством.

Додана вартість (чиста продукція) підприємства обчислюється як різниця між виручкою та сумою матеріальних витрат (робіт, послуг), використаних для господарської діяльності та амортизаційних відрахувань. Цей показник може бути також обчислений як сума оплати праці, прибутку та нарахованих витрат на соціальні заходи. Умовно-чиста продукція обчислюється як сума чистої продукції та амортизаційних відрахувань.

Реальні інвестиції в господарську діяльність - це вартість ресурсів, що направляються на оновлення та збільшення майна підприємства або змінюють обєкт вкладення.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання - це відношення фактичного часу використання обладнання до нормативного (можливого) часу його використання.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання - це відношення фактичного обсягу виготовленої продукції (у вартісному або натуральному виразі) за одиницю часу до нормативного (можливого) обсягу її виготовлення. Інтегральний коефіцієнт використання обладнання дорівнює добутку коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного використання обладнання.

Робочий капітал - це власні оборотні активи підприємства, які визначаються як різниця між оборотними активами (виробничі запаси, готова продукція, товари, кошти в розрахунках і грошові кошти) та його поточними (короткостроковими) зобовязаннями.

Коефіцієнт використання матеріалів - це відношення чистої маси випущених виробів до маси використаних матеріалів.

Коефіцієнт використання споживчих властивостей ресурсів визначається шляхом ділення фактично одержаних корисних властивостей з одиниці ресурсів на нормативні (можливі) обсяги цих властивостей в одиниці ресурсів. Цей коефіцієнт має певну межу - вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилучаються.

В залежності від виду господарської діяльності для прийняття управлінських рішень можуть використовуватись й інші показники оцінки наявності та ефективності використання ресурсів.

Слід підкреслити, що всі показники наявності та використання ресурсів підприємства перебувають у взаємозвязку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний стан та ефективність використання ресурсів підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників.[3,10]