2. Індивідуальне завдання. Інвестиційний розвиток диференціації виробництва з метою підвищення фінансових результатів підприємства переробної галузі

Відомо, що в Україні існує значний дефіцит продуктів харчування, особливо тих, які містять високоякісні білки і жири. Проблема недостатку білкової сировини актуальна не тільки в Україні, але й у багатьох інших країнах світу. Відчувається нестача такої сировини, яка б задовольняла потреби в білках, незамінних амінокислотах, які не синтезуються організмами людей, була б відносно дешевою і яку б могли використовувати різні галузі харчової промисловості, оскільки нестача основних поживних речовин призводить до погіршення загального стану організму людини і є причиною ряду серйозних захворювань .

В умовах постійного і багаторічного впливу малих доз радіації на людей до харчових продуктів потрібно ставити особливі вимоги. Вони повинні мати лікувальні і профілактичні властивості, нормалізувати обмінні процеси й функції окремих органів і систем, сприяти знешкодженню токсикантів, підвищувати резистентність організму .

Як відомо, основній масі людей нашої країни притаманний вуглеводний тип харчування (хліб, картопля), при якому хоч і заміщається потрібна кількість калорій, але існує білкова нестача

У більшості цивілізованих країн до організму людей білки, як правило надходять у виді м?ясних продуктів. Проте для країн з низькими доходами такий тип харчування є недоступним, оскільки ці продукти для багатьох прошарків населення є досить дорогими. Альтернативою є зерно й насіння зернобобових та олійних культур, які за хімічним складом близькі до м?ясо-молочних продуктів і в 3-4 рази дешевші.

В порівнянні з жирами і вуглеводами білки - найдорожчі інгредієнти, які використовуються в продуктах харчування. Цілком ймовірно, що ідеальним є той білок, який дешевший інших, так що виробники харчових продуктів не залежать від непередбачених і вагомих коливань в цінах на інгредієнти.

В таблиці 2.1 приведено ряд співставлень вартості тваринних і рослинних білків з різних точок зору.

Таблиця 2.1.

Кількість днів, на протязі яких людина може харчуватися різними білковими продуктами, які виробляють на 1 га сільськогосподарських угідь (із розрахунку забезпечення норми споживання білка - 70 г на день)

Із цих даних видно, що соя більш ефективна при виробництві білка, ніж пшениця, м?ясна або молочна худоба. Слід зазначити, що соя за вмістом білка майже в 2 рази перевищує м?ясо, а за якістю наближається до світового еталона (білок курячого яйця). Якщо прийняти за 100 одиниць поживну цінність білків курячого яйця, то для варених соєвих бобів вона складає 94,5 одиниць, соєвого борошна - 91,7, а соєвого молока - 95,3. Білки сої лише на небагато поступаються за поживністю білкам яловичини і дорівнюють молочним.

Цінність сої як продукту харчування полягає, насамперд, у багатому біохімічному складі, особливо у наявності таких дефіцитних амінокислот, як лізин, трептофан, треонін, вітамін Е , макро - і мікроелементів.

За складом більшості незамінних амінокислот білок сої подібний до тваринного. Вміст незамінних амінокислот у білках найбільш цінних тваринницьких продуктів і сої відображено в таблиці 2.2.

Кількість лізину, аргініну, треоніну, трептофану в насінні сої є порівняно однаковою з такими цінними продуктами тваринництва, як курячі яйця й незбиране молоко.

Таблиця 2.2

Вміст незамінних амінокислот у білках найбільш цінних тваринницьких продуктів і сої

Соєвий білок бідніший на метіонін, але цієї амінокислоти є достатньо в інших продуктах (хліб, крупа) і при змішаному харчування, як правило, її дефіцит відсутній.

Соя набагато багатша незамінними амінокислотами, ніж злакові культура. Наприклад, лізину в соєвому борошні в 2,5 - 3 рази більше, ніж пшеничному. А соєва олія містить корисні лецитин і ненасичені жирні кислоти. Окрім високої біологічної і харчової цінності соєві продукти виконують і захисні функції в організмі людини. Так, харчова клітковина, яка міститься в соєвих білкових продуктах, пригнічує шкідливі бактерії і одночасно сприяє росту корисних бактерій в кишечник.

Соєві продукти багаті антиканцерогенами - речовинами, які в певній мірі попереджають і "контролюють" ракові захворювання. Деякі антиканцерогени прямо перешкоджають розвитку пухлин, інші сприяють їх більш сповільненому розвитку аж до повної зупинки росту. В сої міститься п?ять різних видів антиканцерогенів, так що потенціал їх взаємодії в боротьбі з шкідливими захворюваннями дуже високий.

Дослідження, проведені в Китаї та Японії, показали, що споживання сої і її продуктів кожного дня знижує ризик захворювань раком прямого кишечнику, молочної залози, легенів, шлунка. Ізофлавони також відповідають за антиокислювальні властивості соєвих білкових. З точки зору деяких вчених, завдяки антиокисним властивостям соєвих продуктів збільшується тривалість життя людей і гальмується процес старіння.

Соєві білки, як і інші рослинні білки, володіють гіпохолестеринемічним ефектом (клінічно і експериментально підтвердженим).

Одним із ефективних способів термічної обробки бобів сої є процес приготування соєвого молока. Відомо, що при вирощуванні телят використовується значна кількість незбираного молока, яке на 50-70% (без зниження інтенсивності росту та порушення стану їх здоровя) можна замінити соєвим замінником. Заощаджене таким чином незбиране молоко можна використати на харчові цілі. Вартість соєвого замінника у 3-5 разів нижча від закупівельної вартості незбираного молока.

Соєве молоко -- це сік сої, отриманий внаслідок спеціального технологічного процесу, який містить значну кількість легкозасвоюваних білків, основних жирних амінокислот тощо.

В даний час для приготування соєвого молока на Україні виготовляються установки УПСМ-1, УПСМ-2 і УПС-3 (ВП «Монтажсервіс» (м. Жмеринка Вінницької обл.) та ТЕК-1СМ, ТЕК-2СМ, ТЕК-3СМ і ТЕК-4СМ (ТОВ «Інженерно-технологічний центр «ТЕКМАШ» (м. Київ)).

Установки для виробництва соєвого молока УПСМ-1, УПСМ-2 і УПСМ-3 (ПП «Монтаж сервіс» м. Жмеринка Вінницької обл.) призначені для переробки зерна сої на високопоживне соєве молоко в цехах харчової промисловості і кормовиробництва. Вони відрізняються потужністю, місткістю резервуара та відсутністю парогенератора в складі УПСМ-1: пар до пастеризатора надходить із зовнішнього джерела.

Установка УПСМ-2 складається із пристрою для подрібнення і пристрою для отримання (пастеризації) соєвого молока.

Пристрій для подрібнення призначений для завантаження попередньо замоченого і промитого зерна сої, його подрібнення у водному середовищі і видачі у пристрій для отримання соєвого молока. Всі деталі установки, що контактують з вихідним продуктом і соєвим молоком, виготовлені з корозійностійкої сталі.

Пристрій для отримання соєвого молока складається з теплоізольованої місткості, до якої знизу приєднаний парогенератор з трьома електронагрівачами. На кришці місткості встановлений клапан для регулювання тиску і мановакуумметр для контролю тиску. В нижній частині пристрою розташований зливний кран. Тиск у пароводяній оболонці підтримується за допомогою датчика - реле. Межі настройки реле тиску коливають в межах 0,05-0,6 кг/см².

Принцип отримання соєвого молока на установці УПСМ базується на методі помелу сої у водному середовищі. Вручну в конусний бункер пристрою для подрібнення завантажується 18 кг заздалегідь замоченої і промитої сої (з урахуванням зміни ваги при замочуванні). Сюди ж подається вода. Співвідношення сої і води становить 1:3 -1:9.

При багаторазовому подрібненні водосоєвої суміші з високою частотою відбувається процес розчинення білка і речовин сої у воді. Отримане молоко підлягає пастеризації парою, утвореною в парогенераторі. В процесі теплової обробки нейтралізуються інгібітори трипсину.

Вода, залита в парогенератор, нагрівається електронагрівачами до кипіння. Пар витісняє з пароводяної оболонки повітря, яке виходить через запобіжний клапан. При закритому запобіжному клапані створюється тиск пари. При досягненні верхньої межі тиску пари, електронагрівальний пристрій перемикається на 1/3 потужності. Коли тиск падає до заданої нижньої межі, пристрій автоматично перемикається на повну потужність. Далі цикл повторюється.

Температура в місткості пристрою отримання соєвого молока задається і контролюється регулятором температури ТРМ-1А і датчиком ТСМ-50. Видачу молока проводять за допомогою зливного крана або молочного насоса .

Гідродинамічна установка для переробки зернобобових культур на вологі кормові суміші і соєве молоко ТЕК-СМ виробництва ТОВ «Інженерно-технологічний центр «ТЕКМАШ» включає чотири різні за продуктивністю модифікації - ТЕК-1СМ, ТЕК-2СМ, ТЕК-3СМ і ТЕК-4СМ. Однакові за принципом дії та конструктивною схемою, вони відрізняються потужністю двигунів електронасосних установок (від 11 до 45 кВт), місткістю резервуарів, масою і габаритними розмірами.

Установка ТЕК-СМ (рис. 2.1) складається з насосного агрегату, резервуара і соплового апарата , зєднаних між собою трубопроводами і арматурою, які змонтовані на рамі. Пускозахисна апаратура електродвигуна насоса і прилади контролю параметрів технологічного процесу змонтовані в шафі керування. фінансовий результат фінансовий ресурс

Насосний агрегат, що складається з відцентрового насоса та електродвигуна, забезпечує циркуляцію суміші соєвих бобів з водою по технологічному контуру установки.

Резервуар має вигляд вертикальної циліндричної місткості з листової сталі, з подвійними стінками, простір між якими заповнений теплоізоляційним матеріалом. В ньому знаходиться основна маса суміші соєвих бобів і води протягом всього циклу приготування порції соєвого молока. Резервуар з`єднаний у нижній частині горизонтальним трубопроводом із вхідним фланцем насоса, а біля верхньої частини - Г-подібним трубопроводом через сопловий апарат з напірним фланцем насоса. Зверху резервуар має люк з фланцем, закритий кришкою. В кришку вмонтовано запобіжний клапан, манометр і кран для випуску повітря. Запобіжний клапан обладнаний дренажною трубкою для скидання у додаткову місткість частини суміші при спрацюванні клапана.

рис. 2.1. Конструкційна схема гідродинамічної установки ТЕК-СМ

1 -- насосний агрегат; 2 -- резервуар; 3 -- горизонтальний трубопровід; 4-- сопловий апарат; 5 -- напірний трубопровід; 6 -- запобіжний клапан; 7 -- манометр; 8 -- кран для випуску повітря; 9 -- дренажна трубка; 10 -- трубка для відведення води; 11 -- датчик дистанційного термометра; 12 -- датчик дистанційного термометра (граничний); 13 -- запобіжний клапан граничного тиску; 14 -- кран водяний; 15 -- кран випуску готового продукту; 16 -- рама установки; 17 -- амортизатор; 18 -- шафа керування; 19 -- захисний кожух електродвигуна; 20 -- захисний кожух муфти; 21 -- захисний кожух напірного трубопроводу; 22 -- захисний кожух соплового апарату.

Горизонтальний трубопровід має ніші для двох датчиків дистанційних термометрів, запобіжний клапан граничного тиску, водяний кран і кран готового продукту. Один із температурних датчиків -- регульований -- повинен зупиняти насос при досягненні температури суміші 105⁰С, тобто значення, передбаченого технологічним регламентом (при роботі установки в автоматичному режимі). Другий датчик відключає двигун насоса при найвищій допустимій температурі суміші -- 115⁰С (якщо перший датчик не спрацював або відключений).

Сопловий апарат призначений для інтенсивного змішування потоку рідини, створеного насосом, внаслідок чого механічна енергія потоку перетворюється у теплову, і рідина нагрівається, а також для забезпечення подрібнення соєвих бобів. Він змонтований на кінці горизонтального відрізка Г-подібного напірного трубопроводу, що зєднує його з насосом.

Принцип роботи установок базується на використанні явища гідродинамічної кавітації. Технологічний процес установки ТЕК-СМ -- циклічний і здійснюється у певній послідовності. Через відкритий верхній люк резервуар установки завантажують попередньо промитою та очищеною від твердих сторонніх домішок (металу, каміння, рослинних залишків), замоченою у воді (холодній -- щонайменше на 24 години, гарячій -- на 6-12 год.) соєю та частково водою через водяний кран, потім кришку люка закривають і подальше заповнення резервуара водою здійснюється до витіснення повітря через відкритий кран для випуску повітря, який після цього також закривають. Потім запускають насосну установку.

Внаслідок інтенсивної циркуляції суміші сої і води по контуру насос-трубопровід-сопловий апарат-резервуар-трубопровід-насос механічна енергія потоку рідини перетворюється у тепло, при цьому насадка соплового апарату розділяє потік і знову зєднує його, внаслідок чого виділяється тепло (температура суміші поступово піднімається до 105⁰С), а соєві боби внаслідок багаторазового проходження через насос і сопловий апарат подрібнюються.

Процес нагрівання, подрібнення і навантаження на електродвигун контролюють відповідно до цифрового термометра та амперметра, встановлені на дверцях шафи керування. За технологічним регламентом подальше підвищення температури суміші не потрібне, тому насос автоматично зупиняється, і робиться витримка на 15-20 хв. За цей час закінчуються процеси перетворення суміші подрібнених бобів сої і води в соєву суспензію (пасту). Насос на короткий час запускається, щоб остаточно змішати продукт, і готове молоко (пасту) при зупиненому насосі через вивантажувальний кран випускають з установки. Всі процеси виконуються автоматично, згідно з програмою, заданою при налагоджуванні.

Результати досліджень установок для виробництва соєвого молока наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Результати досліджень установок для приготування соєвого молока вітчизняного виробництва

Також цікаве обладнання УРВА-250 виготовляє ТОВ «Технологічний центр «Система» (Росія), який входить до складу широко відомої за кордоном асоціації «Ассоя». За допомогою такої установки можливо готувати не лише соєве молоко, а й будь-який рідкий корм залежно від наявних ресурсів та визначеної зоотехніком рецептури.

рис. 3.7. Конструкційна схема універсальної установки УРВА-250

1 -- варильний апарат; 2 -- накопичувальна місткість; 3 -- завантажувальна місткість; 4 -- подрібнювальний апарат; 5 -- насос, зєднаний трубопроводами з накопичувальною місткістю; 6 -- корзина для добавок мясокісткової сировини. На трубопроводах встановлені крани: 7 -- для повернення суміші в варильний апарат при циркуляції; 8 -- подачі сировини в накопичувальну місткість; 9 -- рівня заповнення місткостей; 10 -- подачі води у варильний апарат та завантажувальну місткість; 11 -- подачі сировини в подрібнювач; 12 -- запірний варильного апарата; 13 -- рециркуляції готового продукту при охолодженні; 14 -- виходу готового продукту; 15 -- подачі води у водяний контур накопичувальної місткості; 16 -- відбору проб; 17, 18 -- зливні; 19, 20, 25 -- переливні; 26 -- зтравлення повітря при завантаженні сировини; 27 -- патрубок для відводу пари; 28 -- штуцер для зливання конденсату.

Технологія для переробки зернових і бобових на установки ТЕК-СМ дозволяє: зберегти всі корисні речовини, що містяться в бобових та зернових завдяки унікальній технології переробки; зменшити собівартість молока: майже в 4 рази в порівнянні з вартістю молока, виробленого з соєвої борошна; в 1,7-2,2 рази порівняно з вартістю молока, отриманого традиційним способом за допомогою пари; на 15-20% підняти прибутковість господарств за рахунок збільшення приросту і зменшення собівартості кормів;в 3-5 разів зменшити енергоспоживання для приготування рідких кормів; вводити в кормову суміш в процесі її приготування необхідні мінеральні, біологічно активні і лікарські добавки; запобігти утворенню канцерогенних речовин, які містяться в термоокисленому продукті, одержуваному за рахунок пригорання на конвективних поверхнях у традиційних установках виключити; необхідність використання дорогих очисних споруд. Гідродинамічні установки ТЕК-СМ ідеально пристосовані для виробництва рідких і пастоподібних кормових сумішей на основі сої, гороху, пшениці, ячменю та інших зернобобових культур.

Розрахунок ефективності виробництва соєвого молока у ПП «Молокозавод-Олком» наступний (результати розрахунку наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Розрахунок ефективності виробництва соєвого молока у ПП «Молокозавод-Олком»

- тривалість зміни - 8 годин, кількість технологічних циклів - 7,тривалість підготовчого циклу виробництва - 1 година, кількість змін у добу - 1,

- вартість сировини (соя) - 2300 грн/т;

- вартість електроенергії, грн./КВт*год. (з ПДВ) - 0,56;

- Оренда, грн.

(місячний платіж) - 600 грн

(річний платіж) - 7200 грн

- Прийнятий рівень транспортних витрат, грн.

(місячний платіж) - 1000 грн.

(річний платіж) - 12000 грн.

- Фонд заробітної плати, грн

місячний фонд - 2000 грн

річний фонд - 24000

- Нарахування на фонд заробітної плати (32%), грн

за місяць - 6400 грн

річні - 7680 грн

- Експлуатаційні витрати

(без урахування вартості води й електроенергії), грн

Річні експлуатаційні витрати 12000+24000+7680+7200 = 50880 грн

Місячні експлуатаційні витрати - 4240 грн.

Добові експлуатаційні витрати - 141 грн.

- Амортизаційні відрахування, грн

Місячні платежі ТЕК- СМ (УРВА-250) - 525 (2721)

Річні платежі ТЕК- СМ (УРВА-250) - 6300 (32652)

- Річні витрати на електроенергію (добові*365) ТЕК- СМ (УРВА-250) - 48647(257544) грн.

Для виробництва 1 т соєвого молока на установці УРВА-250витрачається 200 кг пари тиском 1,4 мПа, що з коефіцієнтом перетворення 0,9 відповідає енергії 174 кВт*год. Беручи ціну електроенергії 0,56 грн. за 1 кВт*год., отримаємо, що установка УРВА-250 споживає 180 кВт*год за один цикл вартістю 100,8 грн. або 705,6 грн. за зміну.

Установка ТЕК-4СМ споживає 34 кВт*год за один цикл вартістю 19,04 грн. або 133,28 грн. за зміну.

- Витрати на воду при вартості 3 грн. за 1 м3 складають, грн

Річні - 17280

За місяць - 1440

Добові (споживання для агрегатів 16м3 на добу) - 48

- Загальні експлуатаційні витрати ТЕК- СМ (УРВА-250), грн.

Річні 50880+525+48647+17280 = 117332

(50880+2721+257544+17280 = 328425)

За місяць 9643(26993)

Добові 321,46(899,79)

Продуктивність ТЕК- СМ (УРВА-250), кг/год - 233,77 (730,53)

на добу - 1870,16 (5844,25) кг;

- Виходячи з технічних характеристик обладнання, що порівнюється, продуктивність за зміну складе:

- для УРВА-250: 5844,25 кг соєвого молока, для чого необхідно 409,1 кг бобів сої;

- для ТЕК-4СМ: 1870,16 кг соєвої пасти, для чого необхідно 523,85 кг бобів сої.

7%-ве соєве молоко може бути отримане без додаткових витрат енергії шляхом розведення соєвої пасти холодною водою в пропорції 1 частина пасти: 3 частини води. Кількість соєвого молока, отриманого таким шляхом, становить 7480,64 кг. При цьому температура молока буде дорівнювати 25?30°С, що відповідає технологічної температурі вживання молока тваринами;

- Собівартість виробництва соєвого молока (без урахування вартості соєвих бобів) при розрахунку на 1 т становить ТЕК- СМ (УРВА-250)

ТЕК- СМ 321,46 / 7,48064 = 42,97 грн.

(УРВА-250) 899,79 / 5,844,25 = 153,96 грн.

Річні витрати

ТЕК- СМ 42,97 грн. *7,48064 * 365 = 117326 грн

УРВА-250 153,96 грн. * 5,84425 * 365 = 328417 грн

- У перерахунку на переробку 1 т бобів сої витрати складуть:

- для УРВА-250: 899,79:0,409 = 2199 грн.;

- для ТЕК-4СМ: 321,46:0,52385 = 613,64 грн;

- Будемо вважати, що соя вирощена в господарстві, має ціну 2300 грн. за тонну. Тоді повна вартість приготування однієї тонни 7%-ного соєвого молока дорівнює:

- для УРВА-250: 153,96 + 2300 * 0,07= 314,96 грн;

- для ТЕК- СМ: 42,97 + 2300 * 0,07 = 203,97 грн.

- Вартість виробництва 1кг(л)

- для УРВА-250: 0,32грн;

- для ТЕК- СМ: 0,20 грн.

- Ціна 1 л соєвого молока - 0,8грн

- Річний прибуток від реалізації соєвого молока

ТЕК- СМ - 7480,64 * 365*(0,8-0,2) = 1638260 грн.

УРВА-250 - 5844,25 * 365*(0,8-0,32) = 1023913 грн.