Аналіз харчової галузі

курсовая работа

2. Аналіз умов функціонування підприємства в галузі

У сучасних умовах розвитку продовольчого ринку державне регулювання повинне включати наступні дієздатні інструменти для ефективної реалізації завдань, визначення яких зумовлюється обраною стратегією регулювання, сучасним станом та перспективами розвитку харчової галузі:

- законодавчо-нормативні ( закони, укази, постанови, розпорядження);

- фінансово-економічні ( податки, пільги, дотації, мито, акцизи, цінова політика, розподіл ресурсів);

- соціально-економічні ( задоволення потреб населення, забезпечення якості та безпечності харчових продуктів, підвищення рівня життя населення, збільшення його купівельної спроможності);

- адміністративні ( контроль, обмеження, дозволи, держзамовлення, захист конкуренції, тощо);

- інвестиційно-інноваційні ( галузеві, цільові та інвестиційно-інноваційні програми, фінансування інновацій та пріоритетних напрямків розвитку галузі, контроль за використанням інвестицій, координація реалізації інноваційної програми).

Необхідність ефективного використання зазначених важелів випливає також із значення харчових галузей і для торговельного балансу та бюджетних надходжень, оскільки частка їх у Державному бюджеті України становить 1/6, а в місцевих бюджетах - ? загального обсягу надходжень.

Аналіз розвитку харчової галузі свідчить, що реформування харчової та переробної промисловості, яка має кращі умови для різних форм власності та господарювання порівняно з іншими галузями промисловості, спричинили ослаблення державного регулювання. Відсутність виваженої кредитної політики, невирішені проблеми в оподаткуванні та недостатньо ефективне ціноутворення призвели до значного гальмування її розвитку. На сьогодні відновлення обсягів виробництва продукції по окремих галузях відбувається на фоні недостатнього рівня розвитку матеріально-технічної бази щодо спрацьованості основних фондів та низькій ефективності виробництва.

Слід зазначити, що хоча протягом останніх років і відбувається незначне нарощення обсягів виробництва основних видів харчових продуктів та покращення техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємств, у галузі загострились проблеми щодо проявів недобросовісної конкуренції, посилення монопольної влади на ринках окремих харчових продуктів, незбалансованої структури виробництва, посилення тенденцій переходу вітчизняних підприємств у залежність від іноземного капіталу, а також відносної замкнутості регіональних продовольчих ринків, що руйнує базу раціональної спеціалізації, та через зниження платоспроможного попиту зумовлює незатребуваність продукції в зонах її найбільш сприятливого виробництва.

Важливим економічним методом державного регулювання є регулювання цін.

Цінова політика - це частина економічної політики. Практично всі розвинуті країни регулюють більшість цін на продукти харчування. Вони орієнтуються на забезпечення певного рівня доходів і нагромадження в галузі, а заміна співвідношення ці на певні види продукції стимулює структурні перетворення товаровиробників залежно від конюнктури ринку або національних інтересів. В цьому випадку застосовуються класичні, перевірені практикою методи: встановлення фіксованих цін, контроль за цінами монополій і великих виробників, визначення меж для зміни ціни, створення умов для їх зниження.

Дослідження конкурентності ринків окремих продовольчих товарів на основі показників ринкової концентрації галузі та монопольної влади дозволило зробити висновок, що сьогодні посилення концентрації виробництва є обєктивним, закономірним процесом, який створює умови для модернізації харчових підприємств та забезпечує виживання вітчизняних виробників в умовах жорсткої зовнішньої конкуренції. Разом з тим, посилення ринкової концентрації в найбільш прибуткових і технологічно розвинених галузях харчової промисловості призводить до посилення монопольної влади окремих компаній і згортання конкурентних відносин на ринках продукції, яку вони виробляють. Прояви дії чинників монопольної влади вимагають від державних і галузевих органів управління економікою посилення уваги до стану конкурентних відносин, вивчення стану конкурентного середовища з урахуванням усіх чинників його формування, розробки та вжиття заходів щодо запобігання монополізації й стимулюванню конкуренції в галузі.

Конкурентоспроможність галузі або комплексу галузей характеризується рівнем виконання ними специфічних функцій, залежить від ефективності їх роботи, що оцінюється окрім традиційних критеріїв, за показниками, що відбивають галузеві особливості та описують ступінь живучості та динамічності галузі чи галузевих комплексів за різних варіантів економічного розвитку на рівні регіону, країни або світу в цілому. Конкурентоспроможність харчової промисловості України загалом може бути охарактеризована як посередня з огляду на низький техніко-технологічний рівень виробництва значної частки підприємств, їх скрутне фінансове становище, нестачу приладів та обладнання для моніторингу якості продукції .

Насиченість внутрішнього ринку товарами вітчизняного виробництва залишається високою: частка продажу продовольчих товарів, вироблених на території України, у структурі роздрібного товарообороту продовольчих товарів 2011 р. складала 87,2 %, у І півріччі 2012 р. - 86,6 %. Галузь характеризується наявністю потужної сировинної бази сільськогосподарської продукції. Так, у 2011 р. рівень самозабезпеченості України молоком та молочними продуктами складав 106,7 %, зерном - 192,9 %, яйцями - 109,5 %, овочами та баштанними культурами - 105,3 %, картоплею - 110,0 %, що створює сприятливі умови для розвитку харчопереробної галузі в Україні. Недостатнім є рівень забезпечення України мясною та плодово-ягідною продукцією вітчизняного виробництва, який у 2011 р. становив 91,4 % та 74,0 % відповідно.

Аналіз показників динаміки виробництва основних видів продукції харчової промисловості у 2005-2011 рр. свідчить про суттєве зростання виробництва олії та тваринних жирів, які є основним продуктом експорту харчової промисловості - у 2011 р. їх виробництво подвоїлося порівняно з 2006 р. (табл. 1). Протягом 2009-2012 рр. тенденцію до скорочення виявляли виробництва молочних продуктів та морозива, продуктів борошномельно-крупяної промисловості та сигарет. У 2012 р. знизились обсяги виробництва мяса та мясних продуктів, перероблення та консервування овочів та фруктів, виробництва напоїв.

Таблиця 1 - Динаміка обсягів виробництва основних видів продукції харчової промисловості

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Виробництво мяса та мясних продуктів, тис тонн

1102,4

1244,8

1501,8

1442,8

1352,4

1450,8

1439,7

Перероблення та консервування овочів та фруктів, тис тонн

852

934,5

1199,7

1151,6

919,6

924,2

851,2

Виробництво олії та жирів, тис тонн

1684

2391

2545

2183

3149

3393

3529,2

Виробництво молочних продуктів та морозива, тис тонн

1942

1843,3

1932

1852,9

1734,6

1730

1691,1

Виробництво продуктів борошномельно-крупяної пром., крохмалю та ін., тис тонн

3286

3018

3226

3393

3131

2972

2569,1

Виробництво ін. харч. прод., тис тонн

5389

5741

4951

4631

4146

4699

5326

Виробництво напоїв, млндал.

615,8

674,9

774,9

745,9

666,9

687,9

644,3

Виробництво сигарет, млрд шт.

120

120

129

130

114

103

95,5

Аналіз показників зовнішньої торгівлі України продукцією харчової промисловості у 2006-2012 рр. свідчить, що частка імпорту продукції цієї галузі у загальній структурі товарного імпорту України становила у середньому 3-5 %, у 2011 р. - 4,3 %. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі зросло майже у 13 разів (з 223,4 млн дол. США у 2005 р. до 2901,7 млн дол. США у 2011 р. і зумовлене нарощуванням експорту переважно жирів та олій. Імпорт за вказаний період збільшився більше ніж удвічі (з 1683,7 млн дол. США у 2005 р. до 3545,0 млн дол. США у 2011 р.), а експорт - більше ніж втричі (з 1907,1 млн дол. США у 2005 р. до 6446,7 млн дол. США у 2011 р.).рис.1

Рис. 2. Динаміка зовнішньої торгівлі України продукцією харчової промисловості

Незважаючи на високу частку вітчизняної продукції у загальному обсязі внутрішнього споживання, яка протягом 2006-2012 рр. перевищувала 80 %, слід відзначити негативну тенденцію поступового зростання частки імпорту у структурі внутрішнього споживання протягом останніх років з 11,4 % у 2006 р. до 19,6 % у 2012 р. (табл. 2).

Таблиця 2 - Динаміка внутрішнього ринку продукції харчової промисловості в Україні

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Обсяги реалізації продукції харчової промисловості, млрдгрн

76,3

85,8

110,0

139,9

159,6

192,2

166,6

у т.ч. експорт, млрд. грн

9,7

12,1

19,5

24,4

30,8

41,8

51,2

Внутрішнє споживання

Загальний обсяг (власна продукція плюс імпорт), млрдгрн/ % до попереднього р.

75,2/124,3

83,1/110,5

103,3/124,3

133,0/128,8

147,7/111,1

174,0/117,8

143,5/82,5

вітчизняна продукція, млрд. грн

66,6

73,7

90,5

115,5

128,8

150,4

115,4

% вітчизняної продукції в загальному обсязі внутрішнього споживання

88,6

88,7

87,6

86,8

87,2

86,4

80,4

імпортована продукція, млрдгрн

8,6

9,4

12,8

17,5

18,9

23,6

28,1

% імпорту в загальному обсязі внутрішнього споживання

11,4

11,3

12,4

13,2

12,8

13,6

19,6

У харчовій промисловості України працює 22 тис. підприємств, що повністю забезпечують потреби внутрішнього ринку . Україна експортує 20% вироблених молочних продуктів і маргаринів, 50% - кондитерських виробів, 85% - соняшникової олії.

Обсяг іноземних інвестицій на 1 квітня 2012 року склав 2,2 млрд.дол. США (4,4% загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України).

Делись добром ;)