logo
Антикризова інвестиційна стратегія ВАТ "Південдизельмаш"

3.2 Пропозиції щодо формування антикризової інвестиційної стратегії підприємства

При розробці антикризової інвестиційної стратегії проводиться ретельний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища бізнесу. Аналіз зовнішнього середовища з метою виявлення причин кризи можна розділити на:

аналіз макросередовища, яку умовно ділять на чотири сектори: політичне оточення, економічне оточення, соціальне оточення, технологічне оточення;

аналіз конкурентного середовища за її пяти основних складових: покупці, постачальники, конкуренти всередині галузі, потенційні нові конкуренти, товари - замінники.

Розглядаючи політичне оточення необхідно відзначити, що з виділенням Україні та інших республік в окремі суверенні держави різко змінилися ринки збут практично у всіх державах СНД, порушилися господарські звязки між підприємствами - постачальниками сировини і виробниками готової продукції [4, с.12]. Встановлені митні барєри сприяли подорожчання комплектуючих, що поставляються з - за кордону, що збільшило собівартість продукції, що випускається. Багато галузей народного господарства переживають нині кризу. Криза взаємних неплатежів негативно позначається на діяльності підприємства, зменшується кількість замовлень на дизельну продукцію, що веде до зменшення обсягів виробництва, прибутку, одержуваної підприємством.

Підприємство володіє висококваліфікованими кадрами в області дизелебудування, чисельність працівників ВАТ "Південдизельмаш" з кожним роком скорочується, основною причиною чого є невиплата заробітної плати. З-за матеріальних труднощів, які долають підприємством, воно не в змозі впровадити нововведення в технології і техніці на виробництві, що значно знижує його конкурентоспроможність на ринку дизельної продукції. Розглядаючи конкурентне середовище, необхідно відзначити, що багато наших споживачі опинилися також у кризовому становищі, вони є неплатоспроможними, тому не можуть розрахуватися за поставлену їм продукцію, що значно знижує кількість обігових коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, і, у свою чергу, є причиною неможливості закупівлі необхідної сировини і матеріалів для виробництва. До того ж такі споживачі в даний час використовують дизеля, придбані раніше. Тому відбулося зниження потенційної потреби в дизелях ВАТ "Південдизельмаш" на 36,7%. Основними конкурентами є "Рибінські мотори" (м. Рибінськ, Росія), "Барнаултрансмаш" (м. Барнаул, Росія), ряд західних фірм, таких як "Perkins", "Caterpillar". Продукція ВАТ "Південдизельмаш" хоч і не поступається їм за якістю, надійності, технічним характеристикам, але ціна на продукцію ВАТ "Південдизельмаш" вище, ніж на зарубіжні аналоги, що пояснюється значною її собівартістю.

При аналізі зовнішнього середовища підприємстві значна увага приділяється оцінці ефективності поточної стратегії підприємства. Як зазначалося раніше, стратегічним менеджментом на підприємстві глибоко стали займатися лише з 2010 року, хоча підприємство має певні труднощі у проведенні стратегічного аналізу, планування, прогнозуванні змін в довгостроковій перспективі, він робота за цими напрямками ведеться. Основною стратегією підприємства в даний час є: пошук платоспроможних споживачів, нарощування обсягів виробництв дизельної модернізованої продукції, запасних частин, товарів народного споживання, зниження витрат на виробництво.

Також розглядаються сильні і слабкі сторони, можливості та загрози для підприємства ззовні. Найзручніший і апробований спосіб оцінки стратегічного положення підприємства - SWOT-аналіз [8, с.22]. Незважаючи на хорошу якість продукції, великі виробничі можливості, технологічні навички, конкурентоспроможність продукції знижують високі ціни і витрати підприємства.

Не менш важливим етапом стратегічного антикризового планування є коригування місії підприємства та системи цілей.

При розробці стратегічних цілей підприємства необхідно памятати, що кожна мета повинна бути досяжною, сприяти підвищенню ефективності виробництва і прибутковості підприємств. Цілі обовязково доводяться до керівників всіх рівнів та працівників. Необхідно також передбачити стимулювання їх реалізації та досягнення.

Найбільш важливими цілями ВАТ "Південдизельмаш" щодо виходу із кризового стану є: підвищення ефективності виробництва, збільшення обсягів випуску продукції, розширення ринків збуту, оптимізація фінансових ресурсів, розвиток виробничих потужностей, підвищення конкурентоспроможності продукції.

Виходячи з результатів проведеного аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, його стратегією повинна бути стратегія виживання. Основними складовими даної стратегії є: поліпшення структури випуску продукції для виробництва більш прибуткової продукції, що користується попитом в даний час і вихід з нею на нові сегменти ринку дізелестроітельной продукції; зниження собівартості продукції для підвищення її конкурентоспроможності; участь у спільних підприємствах і різних державних програмах для припливу інвестицій у виробництво; пошук інвестора, зацікавленого в розвитку виробництва продукції на ВАТ "Південдизельмаш"; вдосконалення структури управління.

При відновленні платоспроможності підприємства стає можливою реалізація стратегії зростання.

ВАТ "Південдизельмаш" спеціалізується на випуску дизелів і дизель-генераторів сімейств дизелів 4Ч10, 5/13; 6ЧН12/14; 6Ч15/15, запасних частин до них, паливну апаратуру, одноциліндрових дизелів 1Ч8/7,5, автомобільних запчастин. Асортимент дизельної продукції представлений в додатку Ж.

Продукція ВАТ "Південдизельмаш" надійна, якісна, легка в експлуатації. Конструктивна компонування дизелів забезпечує вільний доступ до основних вузлів. Двигуни добре врівноважені, що дозволяє встановлювати їх на порівняно легких фундаментах. Продукція, що випускається заводом, відповідає вимогам нормативно-технічної документації, сертифікована Російським Морським Регістром Судноплавства, сертифікатами якості, які свідчать відповідність вимогам міжнародних стандартів ICO серії 9000.

Порівнюючи продукцію ВАТ "Південдизельмаш" із продукцією заводів-конкурентів, необхідно відзначити, що продукція ВАТ "Південдизельмаш" не тільки не поступається продукції конкурентів в якості, але вона і більше міцна, особливо ефективна її експлуатація з використанням імпортних масел. Дизеля, вироблені ВАТ "Південдизельмаш" простіше в експлуатації, ніж ті ж дизеля західних зразків, які вимагають більш кваліфікованого обслуговування. Тому країни СНД охочіше купують вітчизняну продукцію. Але дизайн західних зразків перевершує продукцію ВАТ "Південдизельмаш", а також ціни на продукцію конкурентів більш низькі.

Згідно з оцінкою фахівців Департаменту річкового флоту НВО "Судноремонт", а також маркетингового відділу ВАТ "Південдизельмаш" - головний ринок збуту дизелів і дизель-генераторів, які випускає підприємство - суднові двигуни, двигуни для телефонних станцій, залізниць. Щорічна потенційна потреба в дизелях ВАТ "Південдизельмаш" склала 7310-8860 шт.

Тільки в Російській Федерації на кораблях морського і річкового флоту знаходиться і експлуатується 10650 дизелів і дизель-генераторів, які мають потребу у великій кількості запчастин, а також заміни на нові двигуни. В Україні на флоті працює 1884 двигуна, виготовлених на ВАТ "Південдизельмаш". Щорічна потреба в суднових дизелях представлена ??в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Щорічна потенційна потреба дизелів на судна

Призначення дизелів

Щорічна потреба дизелів, шт.

Для заміни в експлуатації

Для будівництва суден

1

2

3

Дизелі в якості допоміжних двигунів

1200-1700

400-500

Дизелі в якості головних двигунів

550-750

200-250

Всього

1750-2450

600-750

Таким чином потреба в дизельній продукції ВАТ "Південдизельмаш" велика. Виробництво і реалізація даних суднових двигунів може принести значний прибуток підприємству.

На всіх радіорелейних лініях звязку, а також на телефонних станціях, обєктах цивільної оборони та автоматики залізниць встановлено автоматизовані дизель-генератори по II і III ступенів автоматизації, які також не вигідно замінювати дизель-генераторами інших країн через дорожнечу перебудови всіх систем, ремонтних баз та перекваліфікації кадрів.

У ході аналізу підприємства було здійснено аналіз беззбитковості різних видів продукції, який показав, що не всі види дизельної продукції є однаково прибутковими, їх рентабельність розрізняється. Більш прибутковими видами продукції є дизелі 6Ч і 4Ч без генераторів і що випускаються запасні частини до них. Рентабельність їх представлена ??в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Рентабельність окремих видів продукції

Найменування

Ціна, тис. грн.

Собівартість, тис. грн.

Рентабельність,%

1

2

3

4

К-161М2 (6Ч 12/14)

26379,38

25934,49

1,72

К-562М1 (4Ч 10,5/13)

24614,00

23978,17

2,65

ДГ75М2-3 (6Ч 12/14)

54396,00

66969,12

18,77

ДГА-25М1-9 (4Ч 10,5/13)

55643,00

74301,53

25,11

Як видно з таблиці 3.2, рентабельність дизелів 6Ч (К161М2) і 4Ч (К562М1) без генераторів вище, ніж з генератором (ДГ75М2-3, ДГА-25М1-9). Це пояснюється тим, що генератор, щит автоматики, деякі інші покупні електрокомплекти є дуже дорогими.

Таким чином, найбільшу частку в матеріальних витратах на виробництво дизель - генератора займає генератор.

З таблиці 3.2 видно, що рентабельність дизель-генераторів негативна. Це пояснюється тим, що фактична собівартість продукції вища за ціну, т. к великі матеріальні витрати, зі зменшенням обсягу виробництва постійні витрати на одиницю продукції зросли. Підвищувати ціну підприємство не може, тому що продукція не буде користуватися попитом (споживачі перейдуть на більш дешеві аналоги). Значить, необхідно знижувати собівартість.

Міністерством промислової політики разом з підприємствами, в тому числі і з ВАТ "Південдизельмаш", розроблена "Цільова комплексна програма розвитку виробництва сільськогосподарської техніки (тракторів, зернозбиральних комбайнів та двигунів до них) на 2012-2014 роки". Ця програма передбачає забезпечення сільгоспвиробників якісною технікою в обсягах, які визначаються технологічної потребою і платоспроможністю.

Тракторний парк в аграрному секторі за станом на 01.01.11 налічував 230,5 тис. тракторів, а парк зернозбиральних комбайнів в Україну склав близько 60 тис. одиниць при технологічній потребі у 100 тис. одиниць. При цьому значними залишаються обсяги імпортованої техніки. На придбання імпортної техніки необхідно витрачати щорічно більш ніж 1 млрд. дол. США, в результаті в Україну не задіяними залишаються близько 57 тис. робочих місць безпосередньо у виробництві та сфері сервісу цієї техніки.

Відповідно до цільової програми ВАТ "Південдизельмаш" необхідно створити рядний дизельний двигун на універсальний трактор на ВО "Південний машинобудівний завод" (м. Дніпропетровськ) потужністю 80-120 л. с., освоїти виробництво в таких обсягах: 2012 р. - 500 шт.; 2013 р. - 3000 шт.; 2014 р. - 5000 шт. А також організація масового виробництва двигуна СН-6Д і агрегатів на його базі для засобів малої механізації та виділення його в окреме виробництво потужністю до 5000 штук на рік.

На сьогоднішній день на заводі ведуться роботи з налагодження кооперації з підприємствами Харкова, Чугуєва, Одеси, Луганська за окремим деталей і вузлів. При організації на підприємстві масового виробництва двигунів СН-6Д знизиться трудомісткість, собівартість, а також ціна більше ніж в 1,2 рази, що значно нижче ціни закордонних аналогів. Ця продукція буде користуватися попитом в даний час, особливо у фермерських господарств і малих приватних підприємств. На проведення цих робіт передбачено коштів з державного бюджету.

Виходячи з проведеного аналізу виробничо-господарської діяльності ВАТ "Південдизельмаш" можна стверджувати, що витрати підприємства явно високі, і це багато в чому визначило поточний кризовий стан підприємства. Найбільш великими статтями витрат є витрати на сировину, матеріали, а також покупні комплектуючі. На підприємстві має місце перевитрата по цих статтях в 1,63 рази. Даний факт повязаний з відсутністю належного контролю як за відпуском ресурсів підрозділам підприємства, так і за подальшим їх використанням. Необхідно провести ряд заходів адміністративно-організаційного характеру, спрямованих на посилення дисципліни використання сировини:

налагодити систему звітності та контролю з отримання сировини зі складів;

нормалізувати функціонування системи звітності з використання сировини та матеріалів у цехах;

ввести персональну відповідальність керівників підрозділів за раціональне використання матеріальних ресурсів [14, с.31].

Дані заходи дозволять не допускати перевитрата матеріальних ресурсів більш, ніж на 10% і значно скоротити прямі матеріальні витрати на підприємстві. Сьогодні на заводі в повному обсязі проводиться робота з отримання ряду вузлів і деталей по кооперації. Збільшення коопераційних поставок призведе до скорочення витрат на виробництво.

Необхідно провести низку технічних і технологічних заходів:

переклад плавки сплаву АК12М2МГН з графітових тиглів на камерну піч;

впровадження гарту ТВЧ "втулок циліндрів" 962.03.102 замість обємної термообробки; обробка заготовок деталей із застосуванням верстатів з ЧПК;

автоматизація виробництва дозволить не тільки знизити собівартість, але й підвищити продуктивність праці;

недопущення систематичного придбання службою технічного постачання (УТСК) легованих сталей для дизельних деталей замість передбачених технологією дешевших і менш трудомістких в обробці вуглецевих сталей; відновлення технології виготовлення ряду втулок і трубних дощок з кольорового прокату замість виготовлення їх литтям.

З метою зниження витрат електроенергії на одиницю продукції необхідно ввести систему технічного обліку електричної енергії в цехах заводу. Для цього в розподільних пунктах необхідно встановити лічильники з дистанційним передаванням інформації їх споживачам на кожній підстанції та окремих фідерах. Так як деякі підстанції живлять кілька цехів, у таких цехах потрібно встановити додаткові прилади обліку. Система обліку дозволяє контролювати електроспоживання окремих цехів за кожну годину. Ця система в комплексі з системою обліку витрат матеріалів, а також виготовлення продукції є інструментом для розробки норм електроспоживання окремими підрозділами та запобігання наднормативного електроспоживання. Відсутність приладів обліку виробництва та використання енергоносіїв призводить до витрат електроенергії до 50%.

Необхідно також запровадити систему обліку газу "Сакура", яка дозволить враховувати обсяги споживаного газу від 40 до 5000 м 2/год з виведенням інформації на принтер. Стара система недосконала і споживач втрачає до 10% газу, що складає 450 т. м 2/рік або 168 т. грн.