2. Організаційно-правові методи боротьби з монопольними зловживаннями

Існують різні організаційно-правові методи боротьби з монопольними зловживаннями, а саме:

1. Контроль за створенням, реорганізацією (злиттям, приєднанням), ліквідацією субєктів господарювання.

З метою запобігання монопольному становищу окремих субєктів господарювання на ринку (монополізації товарних ринків) створення, реорганізація (злиття, приєднання), ліквідація субєктів господарювання, створення асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та інших обєднань підприємств, перетворення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю в зазначені обєднання, вступ одного або декількох субєктів господарювання в обєднання у випадках, передбачених законодавством, здійснюються за умови одержання згоди на це Антимонопольного комітету України.

2. Контроль за придбанням, передачею в оренду майна. Придбання чи набуття будь-яким іншим способом у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), а також активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів субєктів господарювання чи їх структурних підрозділів, оренда цілісних майнових комплексів субєктів господарювання чи їх структурних підрозділів здійснюються субєктами господарювання у випадках, передбачених законодавством, за умови одержання згоди на це Антимонопольного комітету України.

3. Примусовий поділ монопольних утворень. У випадках коли субєкти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку, Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення мають право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень.

Примусовий поділ не застосовується у випадках:

- неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць;

- наявності тісного технологічного звязку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства (обєднання тощо) становить менше 30 відсотків.

Рішення Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень про примусовий поділ підприємств (обєднань тощо) підлягає виконанню у встановлений строк, який не може бути менше шести місяців.

Реорганізація монопольного утворення,що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку.

4. Виходячі зі змісту Закону України "Про обмеження монополізму.", за порушення антимонопольного законодавства можливе застосування заходів адміністративної, цивільно-правової відповідальності, а також двох специфічних санкцій у вигляді накладання Антимонопольним комітетом штрафів і примусового поділу монопольних утворень [4].