logo
Визначення економічних показників виробничої діяльності енергопідприємств і енергосистеми

1. ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ І ПОКАЗНИКИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Сукупність всіх засобів праці, що використовуються в промисловості, називається виробничими фондами. Відповідно характеру участі окремих компонентів виробничих фондів у виробничому процесі вони поділяються на основні фонди і оборотні засоби. Речовим змістом основних фондів і оборотних засобів є відповідно знаряддя праці і предмети праці.

Суттєвими відмінностями кожної з цих груп виробничих фондів є такі: основні фонди мають тривалий термін обороту, приймають участь у багатьох виробничих циклах, а також зберігають свою натуральну форму; оборотні засоби навпаки приймають участь лише в одному виробничому циклі і при цьому повністю споживаються або змінюють свою натуральну форму.

Отже, розподіл виробничих фондів на основні і оборотні повязаний з їх відмінною роллю в економічному процесі. Основні фонди визначають технічний рівень і довгострокові економічні показники виробничо-технічної системи. Оборотні фонди характеризують поточну потребу підприємства в матеріально-речових засобах і грошових коштах.

В загальному обсязі виробничих фондів енергопідприємств вартісна частина основних фондів складає більше 75 відсотків. Тому раціональне використання основних фондів значним чином впливає на економіку підприємств. В свою чергу, ця обставина потребує обліку основних фондів. Він здійснюється як в натуральній так і в вартісній формі.

Натуральні показники (кількість, корисна площина, потужність тощо) використовуються окремо для кожної групи класифікації основних фондів. Вони застосовуються для характеристики речової структури основних фондів і їх технічного рівня.

Облік в грошовій формі проводиться для визначення загальної величини основних фондів, їх динаміки, структури, розрахунку амортизаційних відрахувань економічної ефективності капіталовкладень. Вартісне вимірювання основних фондів здійснює вплив на визначення тарифів на електроенергію, фондовіддачу, рентабельність тощо.

1.1 Оцінювання початкової вартості основних фондів електроенергетичної системи

Початкова вартість - це вартість фактичного створення основних фондів разом з фактичними затратами на їх споруду і придбання, а також суми податку на додану вартість.

Балансова вартість - визначає вартість основних фондів за якою останні числяться на балансі підприємства.

Приблизно вартість основних фондів енергосистеми може бути розрахована за наступною формулою:

, (1.1)

У вираз (1.1) включені показники середньої за певний термін (за звичаєм за рік) вартості основних фондів підприємств, що входять до складу енергосистеми, відповідно КЕС, ТЕЦ, АЕС, ГЕС, підприємства теплових (ПТМ) і електричних мереж та решта основних виробничих фондів енергосистеми. Для визначеності будемо вважати, що середня вартість основних фондів в формулі (1.1) відповідає початковій або балансовій вартості.

Кожна із складових формули (1.1) може бути розрахована по узагальненій залежності наступного виду:

, (1.2)

де - питома вартість основних фондів, що віднесена до одиниці корисної потужності підприємства, грн/кВт. Для електростанцій це встановлена потужність, для електричних і теплових мереж - приведена довжина ліній і трубопроводів;

Аі- показник, що визначає корисну потужність підприємства, за яким оцінюється вартість основних фондів, кВт;

і - 1, … n - номер обєкту енергосистеми (КЕС, ТЕЦ, АЕС, ГЕС, тощо).

;