Виробнича програма підприємства та її обґрунтування

курсовая работа

1.2 Розроблення виробничої програми підприємства

Діяльність підприємства головним чином залежить від планування його діяльності. Оскільки виробнича програма один з найголовніших аспектів планування діяльності підприємства, то саме від умілої розробки виробничої програми залежить ефективність діяльності підприємства [3, c. 179].

Розробка і складання виробничої програми повинне обовязково опиратися на цілі, які переслідує підприємство на майбутнє.

Згідно з сучасною економічною теорією розробка виробничної програми повинна відповідати вимогам: комплексності, узгодженості, результативності.

Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану виробництва продукції в натуральному вигляді та плану виробництва у вартісному вигляді.

За основу при розробці виробничої програми беруть стратегічний план розвитку підприємства; результати аналізу діяльності підприємства за період, що передував базовому; дані про забезпеченість сировиною ті її якісний склад; попит на продукцію підприємства; величину виробничої потужності підприємства та показники її використання; дані про залишки готової продукції на початок та кінець періоду, на який складається план; прогнози цін на продукцію [7, с.375].

Розробка виробничої програми підприємства здійснюється в розрізі окремих видів продукції. Їхню класифікацію можна навести за наступними ознаками:

1) За ступенем готовності продукції: готова продукція, напівфабрикати, незавершене виробництво.

Готова продукція - продукція, яка повністю пройшла виробничій цикл, укомплектована, відповідає вимогам стандартів чи технічним вимогам, має супроводжуючі документи, які підтверджують її якість, здана на склад підприємства та готова до реалізації.

Напівфабрикати - це продукція, яка потребує додаткової обробки на тому чи іншому підприємстві. Вона може бути реалізована на сторону як комплектуючі чи запасні частини, може бути передана для подальшої обробки іншим структурам підприємства.

Незавершене виробництво представляє собою вартість незавершеної у виготовленні продукції на всіх стадіях виробничого процесу: від первинних технологічних операцій до приймання готової продукції службою технічного контролю якості підприємства. Формування незавершеного виробництва необхідно для організації безперервного руху виробів по технологічних операціях. До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, складальні одиниці, незавершені обєкти будівництва тощо [6, c.287].

У поточному виробництві виділяють чотири види запасів: технологічний, транспортний, оборотний, страховий.

Під технологічним запасом розуміють деталі та складальні одиниці, що знаходяться у процесі безпосередньої обробки та складання на робочих місцях. Деталі, що постійно знаходяться у процесі переміщення між робочими місцями та ланками, являють собою транспортний запас. Оборотний запас необхідний для безперервної роботи робочої ланки, цеха, лінії, що працюють з різною продуктивністю. Оборотний запас використовується та накопичується циклічно. Страховий запас визначається кількістю деталей, що зберігаються на випадок несвоєчасної подачі матеріалів чи інших непередбачених перебоїв у роботі.

2) За характером обєкта виробництва виділяють: продукцію різного ступеню готовності; роботи промислового характеру; послуги, що надаються іншим підприємствам.

До робіт промислового характеру належать роботи з капітального ремонту, що виконуються для свого та інших підприємств поточному ремонту, технічному обслуговуванню та модернізації обладнання, транспортних засобів, монтаж обладнання і таке інше.

3) Залежно від характеру використання продукція підприємства складається із засобів виробництва та предметів споживання.

4) Залежно від ступеня самостійності підприємства у виборі номенклатури продукції, що виготовляється, визначають:

а) продукцію, що виробляється за держзамовленням;

б) продукцію, що виробляється за самостійно розробленою номенклатурою.

До складу затвердженої номенклатури входить перелік продукції, що випускається підприємством відповідно до оформлених державних замовлень на виробництво продукції. Як правило, держзамовлення охоплює виробництво найважливіших видів продукції, які мають стратегічне загальнодержавне значення.

До розрахункової номенклатури відносяться вироби, що виготовляються відповідно до самостійно укладених угод зі споживачами продукції.

5) Залежно від напряму збуту виділяють:

а) продукцію, що виробляється на експорт;

б) продукцію, що реалізується на території країни.

Інформаційною базою розробки виробничої програми підприємства є:

1) прийняті підприємством держзамовлення на виробництво продукції в розрізі номенклатури та асортименту;

2) укладені підприємством довгострокові контракти зі споживачами продукції;

3) портфель замовлень, що його має відділ збуту підприємства; прогнозні показники розвитку ринку збуту;

4) розрахункові виробничі потужності підприємства та заплановані заходи з підвищення ефективності їхнього використання;

5) намічені до реалізації інвестиційні проекти щодо розширення матеріально-технічної бази підприємства,

6) дані про можливості задовольнити потребу підприємства у додаткових обсягах сировини, матеріалів, робочої сили, палива, електроенергії; можливості залучити робітників і спеціалістів відповідного рівня;

7) прогнозна собівартість продукції, її прибутковість, обсяги реалізації.

Делись добром ;)