1.1 Основні макроекономічні показники

Згідно з даними Ростату, станом на 1 січня 2013 року, чисельність населення Росії складає 143 347 059 млн. людей, показник густоти населення - 8,38 люд./ км?, а кількість міського населення - 74%.

За 2012 рік в Росії:

· народилося 1 896 263 млн. чоловік (на 102 435 тис. осіб більше, ніж за 2011 рік);

· померло 1 898 836 млн. чоловік (на 26 200 тис. осіб нижче, ніж за 2011 рік);

· міграційний приріст населення: 294 930 тис. чоловік (у 2011 році 320 100 тис.). [14]

Населення Росії у 2012 році

Джерело: http://www.indexmundi.com [14]

В останні пять років у світовій і російській економіці відбувалися якісні зміни. Криза 2008-2009 рр.. зафіксувала зміну двох етапів. Перший характеризувався підйомом, який почався в 2001 р. в результаті зміни політики ФРС США, що знизила облікову ставку з б до 1%. Це помякшення грошової політики сприяло пожвавленню ділової активності до 2008 р. у всьому світі.

Криза, яка розгорнулася в 2008 р., показала, що методи грошового помякшення не приносять довгострокових результатів. Так почався другий етап, на якому зараз спостерігаються зниження темпів росту і збільшення нестійкості практично у всій світовій економіці.

Росія після важкої трансформаційної кризи в умовах сприятливої конюнктури вступила в смугу відновлювального зростання, використовуючи як свої внутрішні резерви, так і можливості, повязані з підвищенням цін на нафту та інші товари російського експорту.

Росія відреагувала на кризу найбільшим спадом (-7,8 % ВВП), але, мабуть, вона була дещо посиленою попереднім перегрівом російської економіки.[13] (Див. додаток Г)

У 2010-2011 рр. темпи зростання російської економіки склали 4,3 - 4,5 %. У підсумку реальний обсяг ВВП повернувся на рівень середини 2008 р., а показники макроекономічної стабільності помітно покращилися. Федеральний бюджет 2011 р. був виконаний з профіцитом 0,8 % ВВП, а середньорічні темпи інфляції в першій половині 2012 р. знизилися до 4%. Ці результати дозволили Росії піднятися на 22- е місце за розділом « макроекономіка » у рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму за 2012 р.

Однак в 2012 р. економічне зростання почало затухати, особливо помітно з середини року. В цілому за минулий рік російський ВВП зріс на 3,4 %, але до початку 2013 р. темпи зростання знизилися до 1,0-2,0 % рік до року. [14] (Див. додат. А)

Поточне уповільнення темпів економічного зростання обумовлено декількома причинами.

1). Припинення зростання цін на вуглеводні і стабілізація фізичних обсягів зовнішніх поставок палива.

2). Драматичне скорочення інвестиційної активності в 2012 р., обумовлене як зовнішніми, так і внутрішніми причинами.

3). Низькі темпи підвищення продуктивності (3,0 % за 2012 р.) та ефективності. [2, 156-159 c.]

Щодо рівня соціально-економічного розвитку, то Росія залишається країною з депресивними показниками соціального розвитку, які за останні 20 років хронічно відстають від рівня її економічного розвитку. Як причини називаються як старі диспропорції економіки, так і недооцінка ключових соціальних сфер в сучасному суспільстві. Головним негативним наслідком дисбалансу постсоціалістичного розвитку країни, є небувале зростання диференціації доходів населення. Від економічного розвитку виграли, перш за все, категорії населення з найвищими доходами, а найменше зростання рівня життя спостерігається у малозабезпечених груп. Крім того, при швидкому зростанні поточних доходів і споживання досі не досягнуто радянського рівня житлового будівництва і суттєво погіршилися демографічні показники, особливо показники здоровя, смертності, інвалідності та тривалості життя.[4, 179-183 c.]

У цілому за весь пострадянський період соціальний ефект від економічного розвитку залишається низьким, неадекватним, неефективним, що суперечить загальнолюдським тенденціям. Стара модель економічного розвитку веде Росію в глухий кут, все більше збільшуючи її відставання за основними економічними і соціальними показниками, у звязку з чим необхідна нова модель, що передбачає всебічну модернізацію соціально-економічної системи.[4, 195 c.]

Міжнародні рейтинги, в яких порівнюються економічні та соціальні показники різних країн, свідчать про велике відставання Росії.Тільки освіта знаходиться практично на рівні економічного розвитку.

Що стосується реальних доходів у розрахунку на душу населення, то їх місце виявилося нижчим, ніж рівень економічного розвитку (50 -е в порівнянні з 43- м). Причина - висока питома вага споживання держорганів у складі валового внутрішнього продукту, яка становить в Росії близько 20 % в порівнянні з 5-10 % у більшості інших країн. Тому питома вага кінцевого споживання домашніх господарств у складі ВВП Росії виявляється досить низькою - близько 50 % проти 60 % і більше в більшості розвинених країн.[30]

Індекс соціального розвитку, який ООН вважає головним комплексним показником розвитку соціальної сфери, істотно відстає від рівня економічного розвитку - 65-е.. Головна причина - вкрай низький показник очікуваної тривалості життя в Росії в порівнянні з іншими країнами. По цьому найважливішому показнику, що характеризує рівень життя населення, Росія посідає лише 105-е місце, відстаючи не тільки від всіх розвинених країн, а й від більшості, країн що розвиваються, в тому числі тих, рівень економічного розвитку яких в 1,5-2 рази нижче, ніж у Росії.[16]

Особливість становища Росії в тому, що з точки зору конкурентоспроможності її економіка поступається багатьом країнам, що розвиваються, оскільки у останніх є переваги по витратах, насамперед на робочу силу, по співвідношенню ціни і якості. Росія поступається і розвиненим країнам за інноваційним потенціалом. Але політика модернізації і покликана скоротити дане відставання. Поки сильна сторона російської економіки повязана в основному з природними ресурсами, нафтою і газом. Але це ж і її слабка сторона, оскільки можна не вживати великих зусиль з розвитку інноваційного потенціалу, відчуваючи спокусу направляти невиправдано велику частку ресурсів на підтримку традиційних галузей (в тому числі з соціальних міркувань) - символів колишньої імперської могутності.[32]