1.2 Методи діагностики фінансової кризи підприємства

У кризових умовах господарювання у період трансформації вітчизняної економіки важливим для підприємства є розроблення та впровадження інструментарію антикризового управління. При цьому антикризове управління можна визначити як управління, в якому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи у діяльності підприємства, аналіз її симптомів, розроблення заходів для зниження негативних наслідків кризи і використання її чинників для наступного розвитку [3]. У системі антикризового управління важливе значення має розроблення комплексу заходів щодо аналізу фінансового стану та попередження фінансової кризи на підприємстві.

На мою думку, істотною причиною кризового стану вітчизняних підприємств є неналежне виконання фінансовими службами покладених на них функцій, зокрема - відсутність гнучкого фінансового планування та аналізу, управління ризиками та несвоєчасне виявлення фінансової нестабільності, і як наслідок - наявність фінансової кризи.

Проблема полягає в тому, що більшість підприємців не знають основних чинників виникнення фінансової кризи на підприємстві та не проводять своєчасної діагностики фінансового стану підприємства сучасними методами.

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування [3].

До основних чинників, які можуть спричинити фінансову кризу на підприємстві відносять: зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

Головними екзогенними чинниками фінансової кризи на підприємстві можуть бути:

* спад конюнктури в економіці в цілому;

* значний рівень інфляції;

* нестабільність господарського та податкового законодавства;

* нестабільність фінансового та валютного ринків;

* посилення конкуренції в галузі та криза окремої галузі;

* посилення монополізму на ринку;

* дискримінація підприємства органами влади та управління;

* політична нестабільність у країні.

Головні ендогенні чинники фінансової кризи:

* брак чітко визначеної стратегії розвитку підприємства;

* дефіцити в організаційній структурі;

* низький рівень менеджменту;

* низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;

* незадовільне використання виробничих ресурсів;

* непродуктивне утримання зайвих робочих місць.

У цілому всі названі причини кризи досить тісно взаємозвязані й створюють складний комплекс причинно-наслідкових звязків. Звичайно, досліджуючи те чи інше підприємство, той чи інший випадок фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причини фінансової неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вже перелічених нами. Типовими наслідками впливу вище наведених причин та чинників на фінансово-господарський стан підприємства є:

* втрата клієнтів та покупців готової продукції;

* зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу продукції;

* підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;

* збільшення розміру неліквідних оборотних засобів та наявність понаднормових запасів;

* підвищення тиску на ціни;

* істотне зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції. Виділяють такі види кризи:

* стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал та бракує довготермінових чинників успіху);

* криза прибутковості (перманентні збитки "зїдають" власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);

* криза ліквідності (коли підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).

Між цими видами кризи існують тісні причинно-наслідкові звязки: стратегічна криза спричинює кризу прибутковості, яка, своєю чергою, призводить до неліквідності підприємства. Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи. Розрізняють три фази кризи:

а) фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);

б) фаза, яка загрожує дальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;

в) кризовий стан, який не сумісний з дальшим існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.

Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної реакції на неї.

Для попередження виникнення фінансової кризи потрібно проводити комплексний аналіз фінансового стану підприємства. [4]

Уміння здійснювати ефективне управління фінансовим станом підприємства залежить від доцільності використання того чи іншого методу оцінки фінансового стану. Так, для оцінки фінансового стану підприємства використовують такі методи: коефіцієнтний, комплексний, інтегральний, беззбитковий та рівноважний. Найбільш поширений - коефіцієнтний метод, який базується на розрахунку системи коефіцієнтів, що відображають різні аспекти діяльності підприємства і враховують чинники внутрішнього та зовнішнього впливу на фінансовий стан підприємства. Істотним недоліком цього методу є відсутність нормативних значень більшості використовуваних коефіцієнтів.

Комплексний метод дає змогу виявити проблемні напрямки у діяльності підприємства і досліджувати причини, що їх зумовили. Але на його основі складно зробити обґрунтовані висновки про фінансовий стан підприємства в цілому.

Метод інтегральної оцінки фінансового стану підприємства передбачає розрахунок інтегрального показника (j) на базі узагальнювальних показників за рівнем платоспроможності (РПл), фінансової незалежності (ФН), якості активів (ЯА) підприємства за формулою:

(1.1)

Де, в1, в2, в3 - коефіцієнти значущості відповідних показників.

Перевагою даного метолу є можливість доповнення будь якої кількості аналітичних напрямків і коефіцієнтів оцінки фінансового стану підприємства в разі потреби в їхньому включені в інтегральний показник.

Беззбитковий метод базується на ролі операційного важеля у формуванні результатів діяльності підприємства, на можливості керування його витратами та результатами для досягнення необхідних показників беззбитковості виробництва. Цей метод включає базовий аспект діяльності підприємства - беззбитковість і тісно повязані з управлінням витратами, однак він не узгоджується з такими сторонами оцінки діяльності підприємства, як його конкурентоспроможність, кредитоспроможність, ринкова і ділова активність.

Рівноважний метод базується на понятті ліквідності й оцінці фінансового стану підприємства. Даний метод широко застосовується у світовій практиці. Проте він не дає можливості врахувати стан підприємства у конкурентному, діловому, кредитному і ринковому середовищі.

Вибір конкретного методу діагностики фінансового стану підприємства залежить від специфіки його діяльності, організаційної структури, кваліфікації кадрового потенціалу підприємства. Контроль за фінансовим станом підприємства у першу чергу лежить на працівниках фінансово-економічної служби підприємства та керівниках.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний звязок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. [12,57]

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобовязань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення. Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів;

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозвязків показників;

5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньо галузевими та середніми показниками.

6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи зєднують у загальний результативний показник.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

балансу (форма № 1);

звіту про фінансові результати (форма № 2);

звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

звіту про власний капітал (форма № 4);

дані статистичної звітності та оперативні дані.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна обєктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.[11,66]

Фінансовий стан підприємства можна оцінити за комплексом показників, що включає:

показники оцінки майнового стану підприємства,

показники прибутковості,

показники ліквідності та платоспроможності,

показники фінансової стійкості та стабільності,

показники рентабельності,

показники ділової активності.

Показники оцінки майнового стану підприємства:

1)Сума господарських коштів, які є у розпорядженні підприємства.

Сума господарських коштів, які є в розпорядженні підприємств = Валюта балансу (1.2)

Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

2) Питома вага активної частини основних засобів.

Питома вага активної частини основних засобів =

Вартість активної частини ОЗ / Вартість ОЗ (1.3)

Згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.

3) Коефіцієнт зносу основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів = Знос / Первинна вартість ОЗ (1.4)

Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності.

4) Коефіцієнт оновлення основних засобів.

Коефіцієнт оновлення основних засобів =

Вартість ОЗ на початок періоду/Вартість ОЗ на кінець періоду (1.5)

Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

5) Коефіцієнт вибуття основних засобів.

Коефіцієнт вибуття основних засобів =

Вартість ОЗ, які вибули в період/Вартість ОЗ на початок періоду (1.6)

Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин

Показники ліквідності та платоспроможності:

1) Величина власного капіталу (функціонуючий капітал). Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік).

Величина власного капіталу = Підсумок звіту про власний капітал (1.7)

Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для підприємств. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток.

Маневреність грошових коштів.

Маневреність грошових коштів = Грошові кошти / Власний капітал (1.8)

Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція

3) Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобовязань.

Коефіцієнт покриття загальний = Оборотні активи / Поточні зобовязання (1.9)

Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його - позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси).

Коефіцієнт покриття проміжний =

(Грошові кошти та їх еквівалент + Дебіторська заборгованість) / Короткострокові позикові кошти (1.10)

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника - 1. Однак ця оцінка також досить умовна.

5) Коефіцієнт поточної ліквідності

Коефіцієнт поточної ліквідності=

Грошові кошти та їх еквівалент / Поточні зобовязання (1.11)

6) Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) =

Грошові кошти / Поточні зобовязання (1.12)

Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобовязань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника - 0,2.

7)Частка оборотних коштів у активах

Частка оборотних коштів у активах =Оборотні активи / Валюта балансу (1.13)

8)Частка запасів в оборотних активах

Частка запасів в оборотних активах =Запаси / Оборотні активи (1.14)

9) Частина власних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі.

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів =

Власні оборотні кошти / Запаси (1.15)

Рекомендована нижня межа цього показника - 50%

10) Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів.

Коефіцієнт покриття запасів =

Стабільні джерела покриття запасів / Запаси (1.16)

Якщо значення цього показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким

11) Співвідношення довгострокових зобовязань кредиторам та довгострокових джерел фінансування =

Довгострокові зобовязання / Зобовязання перед учасниками + Довгострокові зобовязання (1.17)

12)Коефіцієнт поточної заборгованості =

Поточні зобовязання / зобовязання перед акціонерами

13)Коефіцієнт автономії = Власний капітал / Майно п-ва (1.18)

14)Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів =

Позикові кошти / Власні кошти (1.19)

15) Співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів = Нерозподілений прибуток / Валюта балансу (1.20)

Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства:

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства ~ забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона повязана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1) Коефіцієнт автономії = Власний капітал / Майно п-ва (1.21)

2) Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів = Позикові кошти / Власні кошти (1.22)

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

3) Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу =

Довгострокові кредити та позики / Власний капітал + довгострокові кредити та позики (1.23)

Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів та інших поза оборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.

4)Коефіцієнт маневреності власних коштів = Власний капітал + довгострокові кредити та позики - поза боргові активи / Вартість майна п-ва (1.24)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

5)Коефіцієнт концентрації власного капіталу = Власний капітал / Валюта балансу (1.25)

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність.

Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт

концентрації залученого (позикового капіталу).

6) Коефіцієнт концентрації залученого капіталу =

Залучений капітал / Усього коштів п-ва (1.26)

7) Коефіцієнт фінансової залежності = Валюта балансу / Власний капітал

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

8) Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів = Довгострокові зобовязання / Довгострокові зобовязання + Власний капітал

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

9)Коефіцієнт структури залученого капіталу =

Довгострокові зобовязання / Залучений капітал (1.27)

Показники рентабельності підприємства:

1) Рентабельність продажу = (Прибуток від реалізації продукції / Виручка від реалізації)*100% (1.28)

2) Рентабельність основної діяльності =

(Прибуток від реалізації продукції / Витрати на виробництво продукції та її реалізацію)*100% (1.29)

Рентабельність власного капіталу =

(Чистий прибуток /Середня величина власного капіталу)*100% (1.30)

Період окупності власного капіталу =

Середня величина власного капіталу / Чистий прибуток (1.31)

5)Рентабельність усього капіталу п-ва =

(Загальний прибуток / Підсумок балансу)*100% (1.32)

6) Рентабельність перманентного капіталу = (Загальний прибуток / Підсумок І розділу пасиву балансу)*100% (1.33)

Показники ділової активності:

1)Загальне обертання капіталу = Чиста виручка від реалізації / Підсумок балансу (1.34)

2)Обертання мобільних коштів = Чиста виручка від реалізації / Підсумок ІІ та ІІІ розділу активу балансу (1.35)

3) Обертання матеріальних коштів = Чиста виручка від реалізації / Підсумок ІІ розділу активу балансу (1.36)

4)Обертання готової продукції = Чиста виручка від реалізації / Готова продукція (1.37)

5)Обертання дебіторської заборгованості = Виручка від реалізації / Дебіторська заборгованість (1.38)

6)Середній строк обороту дебіторської заборгованості =

360*Дебіторська заборгованість / Виручка від реалізації (1.39)

7) Обертання кредиторської заборгованості = Виручка від реалізації / Кредиторська заборгованість (1.40)

8) Середній строк обороту кредиторської заборгованості =

360* Кредиторська заборгованість / Виручка від реалізації (1.41)

9)Фондовіддача = Виручка від реалізації / Необоротні активи (1.42)

10)Обертання власного капіталу = Виручка від реалізації / Власний капітал

Слід підкреслити, що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозвязку та взаємозумовленості. Тому оцінитиреальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники. Однак це не означає, що систематичний аналіз фінансового стану підприємства завжди має здійснюватись за всіма цими показниками.

Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового стану підприємства. [13]

Розділ 2

Методичні підходи до діагностики фінансової кризи на підприємстві