3.2. Етапи реалізації стратегічних пріоритетів

Державна промислова політика є важливою складовою загальнодержавної політики. Вона спрямована на досягнення промисловістю якісно нового рівня розвитку, посилення промислового потенціалу держави, задоволення потреб населення, зростання обсягів виробництва і підвищення конкурентоспроможності промислової продукції.

З метою прискорення промислового розвитку України Презедентом України було постановлено схвалити Концепцію державної промислової політики і Кабінету Міністрів України розробити на основі зазначеної Концепції Державну програму розвитку промисловості на 2006 - 2030 роки.

Концепція державної промислової політики розроблена з урахуванням змін соціально-економічних відносин, що відбулися в державі за останнє десятиріччя, та сучасного стану розвитку промислового виробництва, переходу його від стабілізації до зростання. Концепція передбачає реалізацію стратегії випереджаючого розвитку та євроінтеграції, визначеної у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України".

Реалізація визначених стратегічних структурних пріоритетів та застосування запропонованого інструментарію передбачає певну етапність. Межі етапів визначатимуться наявністю в економіці відповідних фінансових та організаційних ресурсів, формуванням механізмів державного регулювання та макроекономічної саморегуляції, спроможних вирішувати завдання структурної перебудови промислового потенціалу.

І етап (2006-2008 рр.)

На першому етапі має відбутися максимальне використання наявних конкурентних переваг, насамперед - в експортоорієнтованих галузях, з концентрацією отримуваних коштів на потреби інноваційного інвестування, з метою зміцнення цих переваг та поступового формування засад інноваційної моделі розвитку. Етап характеризуватиметься активізацією державної промислової політики, зокрема - розробкою та впровадженням дієвого механізму міжгалузевого перерозподілу інвестиційних ресурсів.

Має бути використано потенціал детінізації економіки та репатріації, завдяки поліпшенню інвестиційного клімату, повернення вивезених з країни капіталів.

Відбуватиметься формування інституційної основи реалізації активної промислової політики: відповідної нормативно-правової та методичної бази, державних та громадських інституцій, удосконалення організаційної структури виробництва.

Протягом першого етапу очікуються відновлення довіри до державної економічної політики та подолання негативних для підприємницького та інвестиційного клімату та макроекономічної стабільності наслідків політичного циклу 2004-2006 рр., що не дозволяє розраховувати на відновлення достатньо високих темпів економічного зростання, які залишатимуться на рівні 3-5 % приросту ВВП на рік.

ІІ етап (2009-2011 рр.)

Протягом другого етапу має бути забезпечено умови для спрямування фінансових ресурсів, акумульованих у галузях, які зростали випереджаючими темпами протягом першого етапу, в структурну перебудову галузей, в яких Україна має перспективні порівняльні конкурентні переваги (переважно - галузі з високим рівнем доданої вартості: машинобудування, приладобудування). Очікується активізація припливу до цих галузей прямих іноземних інвестицій.

На підставі зростання обсягів бюджетних надходжень має відбутися суттєве зростання державного інвестування в реалізацію інфраструктурних та пілотних інноваційних проектів, а також розширення спектру податкових стимуляторів інвестиційного та інноваційного розвитку.

Відбуватиметься інтенсифікація процесів ремонетизації економіки та розширення інвестиційного кредитування. Впроваджуватимуться додаткові інструменти мобілізації вільних грошових коштів населення до інвестиційної сфери через належну фінансову інфраструктуру та інструменти фондового ринку. Завдяки зростанню спектру інститутів та інструментів фінансового ринку суттєво зросте мобільність фінансових ресурсів, що сприятиме їх концентрації на пріоритетних напрямах забезпечення конкурентоспроможності національного промислового потенціалу.

Очікується активізація процесів самоорганізації виробничої та збутової сфери, утворення розгалужених систем виробничої кооперації, формування технологічних кластерів пріоритетного розвитку. Має посилитися мобільність робочої сили, фінансових ресурсів

Зазначені процеси дозволяють очікувати суттєвого прискорення темпів економічного зростання до 6-8 % приросту ВВП на рік.

ІІІ етап (2012-2030 рр.)

Третій, найтриваліший етап буде присвячений поступовому послабленню прямого державного регулювання структурних перетворень та зростанню ролі ліберальних принципів економічного устрою при зміщенні активних регулюючих функцій держави до сфери забезпечення соціогуманітарних параметрів економіки.

Мають бути закладені та здобути динамічний розвиток основи переходу національного економічного комплексу України до постіндустріальної «економіки знань» на підґрунті тривалого послідовного розвитку інвестиційних та інноваційних процесів. Суттєво зросте інноваційна складова продукції традиційних галузей української промисловості.

Очікується активна інтеграція вітчизняного виробництва у світогосподарську і насамперед європейську систему виробничої кооперації на нових інноваційно-технологічних та інформаційних засадах, які відповідають стадії постіндустріального розвитку. Це сприятиме поступовому зближенню стандартів життя в Україні та ЄС, переходу до практичних кроків у напрямку європейської інтеграції.

На третьому етапі прогнозується поступове сповільнення темпів економічного зростання до 3-4 % приросту ВВП на рік.