logo search
ispit_Kutsenko

11.Критерії ефективності розміщення продуктивних сил

  1. Екологічні

  1. Соціальні

12. Поняття економічного району та об’єктивні передумови виділення і розвитку регіону.

Економі́чний райо́н — територіально цілісна частина народного господарства країни, яка має такі ознаки:

спеціалізація як основна народногосподарська функція (спеціалізація району на певних виробництвах і послугах відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на раціональний поділ праці з іншими районами)

комплексність — у широкому розумінні — як взаємопов'язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району

керованість, себто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов'язаності складових частин, що дозволяє трактувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.

За економічним районуванням Україна поділена на Донецький, Карпатський, Північно-західний, Північно-східний, Подільський, Придніпровський, Причорноморський, Столичний, Центральний економічні райони.

Один з факторів, що найбільш впливають на формування економічних районів, це економічний.

Головним районоутворювальним фактором у кожній країні є суспільний територіальний поділ праці, який є результатом просторового прояву дії загального економічного закону суспільного поділу праці.

Другим важливим районоутворювальним фактором, похідним від територіального поділу праці, є територіальні виробничі комплекси (TBK). Територіальний поділ праці зумовлює формування галузей спеціалізації окремих територій, які, в свою чергу, зумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють. Це приводить до виникнення TBK.

Не менш важливе районоутворювальне значення мають особливості економ і ко-географічного положення території району, які значною мірою впливають на формування спеціалізації його господарства.

13.Фактори які впливають на формування економічних районів

Головними факторами процесу районоутворення є дві групи: соціально-економічні та природно-географічні. Це, зокрема, такі фактори:

- суспільний територіальний поділ праці;

- територіальні виробничі комплекси;

- природні умови і ресурси;

- особливості економіко-географічного положення території району,які обумовлюють спеціалізацію виробництва , характер та рівень економічних зв’язків;

- наявність районоутворюючих центрів;

- форми територіальної організації виробництва – промислові та транспортні вузли ,промислові та агропромислові райони;

  Аналіз районоутворюючих факторів сприяє проблемному розвитку теорії економічного районування на сучасному етапі реструктуризації економіки України. При цьому необхідно зазначити, що ступінь їх впливу на районоутворення може бути сильним або незначним. Тому визначення районоутворюючих факторів має велике значення для прогнозування комплексного розвитку районів і для формування принципових положень (принципів) економічного районування.