1,5 Сутність економічного мислення. Економічне мислення і економічна практика

Розуміння та обґрунтування поняття «економічне мислення» з необхідністю вимагає визначення свідомості та мислення взагалі і економічної свідомості та економічного мислення зокрема. Свідомість – найвища, властива людині форма узагальненого відображення об’єктивних стійких властивостей і закономірностей навколишнього світу, формування в людини внутрішньої моделі зовнішнього світу, у результаті чого досягається пізнання й перетворення навколишньої дійсності. По суті, економічна свідомість – це відображення економічного буття суспільства, тобто виробництва, організації й розподілу економічних благ. В економічній свідомості виділяють теоретичний і емпіричний рівні. Теоретична свідомість виражена в економічних законах, категоріях, теоріях, ідеях, які є наслідком розвитку наукового пізнання. Воно представлено економічною наукою. Емпірична, або повсякденна економічна свідомість складається на основі світовідчувань, безпосереднього життєвого досвіду, елементарних економічних знань і соціально-психологічних установок. Прийнято вважати, що економічна свідомість виступає у двох основних формах: - у формі психології людей – їхніх емоційно-психологічних внутрішніх переживань (відчуттів, сприйнятті, пам’яті, уявлень, усвідомленні, настрої, потребах, інтересах, волі), які одержують найбільший розвиток під час господарської діяльності; - у формі мислення – пізнавальної діяльності, інтелектуально-психологічної діяльності (освіті, розвитку знань – понять, суджень, умовиводів, теорій і т. ін.), а також у практичній перетворюючій діяльності, у якій виражається здатність і вміння глибоко осмислювати економічну дійсність. Мислення це здатність адекватно сприймати навколишній світ і суспільство. Узагальнення – перша найважливіша ознака мислення. Друга ознака мислення його опосередкований характер. Читати текст – не значить мислити, помітити помилку – теж. Але якщо ви на підставі цього тексту зробите якісь висновки, скажімо, про певний текст, про автора, його особистісних особливостях – ви мислите, хоча, може бути, не самим продуктивним чином.  й поведінки у цілісному економічному процесі.Економічне мислення – це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення) і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності.  Основні характеристики економічного мислення: 1.Економічне мислення відтворює в теоретичній формі різні явища й процеси економічної дійсності. 2.Економічне мислення понятійно описує деяку задану предметність. Зміст економічного мислення визначається предметністю, на яку воно спрямоване.3.Економічне мислення орієнтоване на вирішення економічним суб’єктом конкретних господарських ситуацій.Економічна культура – спосіб (структура механізмів) взаємодії економічної свідомості (як відображення економічних відносин і пізнання економічних законів) і економічного мислення (як відображення включення в економічну діяльність), що регулює участь індивідів і соціальних груп в економічній діяльності та ступінь їхньої самореалізації в тих або інших типах економічної поведінки. Формування економічної культури громадянина в процесі вивчення навчальних дисциплін здійснюється на трьох взаємозалежних рівнях: когнітивному (лат. cognitio - «пізнання, вивчення, усвідомлення») – формування економічної свідомості й самосвідомості як ядра економічної культури; емоційно-ціннісному – формування економіко-ціннісного відношення до Батьківщини, суспільства й держави, співвітчизників; поведінковому – здатність до економічної активності й діяльності.