50. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
У сучасних цивілізованих країнах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних секторів. Одним з таких секторів є домашні господарства. У вітчизняній літературі не має визначення сутності держави. Це склалось не випадково, адже в різних культурах практично не існує єдиного поняття, яке б визначало термін “домогосподарство”. Виникають труднощі з поняттям сумісного проживання, власності, загального доходу, відтворювальних відносин. Поняття “домогосподарство” ні в якому разі не можна ототожнювати з поняттям “сім’я”.
Сім’я – це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.
Термін “домогосподарство” більш чітко прив’язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності в середині домогосподарства та виробничих відносин, якщо вони існують. Важливо уявити домогосподарство як основну одиницю соціального і біологічного відтворення, пов’язану із соціально-економічною макроструктурою.
51. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
Підприємство – первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.
Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств. Їх можна класифікувати за різними критеріями: 1. формами власності; 2. формами організації; 3. розмірами; 4. сферами діяльності.
Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів:
Індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь дохід належить виробнику.
Сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім’ї;
Приватне, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;
Колективне, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу або іншого статутного виробництва, громадської та релігійної організації;
Державне, засноване на загальнодержавній власності;
Комунальне, засноване на власності адміністративно-територіадьних одиниць;
Спільне, засноване на об’єднанні підприємств різних форм власності;
Орендне – підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам. є робочий період, тобто кількість робочих днів, яка витрачається на виробництво готового продукту, коли предмети праці підлягають безпосередній обробці.
На відміну від часу виробництва час обігу – це той час, протягом якого капітал перебуває у сфері обігу.
Він включає в себе час купівлі засобів виробництва і робочої сили та час реалізації вироблених товарів. Головні фактори, що визначають час обігу такі: віддаленість ринків збуту від місця виробництва, місткість ринку, а також відстань підприємств від джерел сировини і палива. Ось чому важливим засобом скорочення часу обігу є розвиток транспорту і засобів зв’язку.
- Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- 18. Механізм дії і використання економічних законів.
- 21. Структура власності: типи, види і форми.
- 22. Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності.
- 23. Тенденції розвитку відносин власності.
- 25.Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- 29. Виникнення і еволюція грошових відносин.
- 31. Грошовий обіг та його закони.
- 33.Прибуток як економічна економічна категорія.
- 34. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.
- 35.Інституціональні основи ринкової економіки.
- 36.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- 38. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- 39. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- 40. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- 43. Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання.
- 45. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- 49. Роль ринкової інфраструктури у регулюванні ринкових відносин.
- 50. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
- 52. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
- 54.Роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.
- 56. Перетворення грошей у капітал.
- 57. Характер взаємозв’язку капіталу і найманої праці.
- 58. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти.
- 59. Заробітна плата та її теорії.
- 60.Підприємництво в аграрній сфері.
- 61. Земельна рента та її форми.
- 62.Економічне зростання: типи і фактори.
- 63. Нтр та її роль в економічному зростанні.
- 64. Держава як суб’єкт економічних відносин.
- 65. Економічні функції держави та їх класифікація.
- 66. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- 67. Суть і види економічного відтворення.
- 70. Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Характеристика тіньової економіки в Україні.
- 75. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- 77. Економічні кризи та їх причини.
- 78. Теорія зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки.
- 79. Безробіття: причини, види, форми. Ситуація, коли попит на робочу силу більший за її пропозицію, означає нестачу, дефіцит робочої сили з усіма його наслідками.
- 82.Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
- 85. Концентрація і централізація виробництва та капіталу. Виникнення монополій та їх форми.
- 94. Необхідність ринкової трансформації економіки України.
- 95.Світове господарство: його суть та структура.
- 97.Міжнародна економічна інтеграція.
- 97.Міжнародна економічна інтеграція.
- 98.Міжнародні валютно-фінансові організації.
- 100. Економічні аспекти глобальних проблем.