43. Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання.
Існують різнаманітні ринки: ринок товарів, капіталу, фінансово-кредитний ринок, валютний ринок, ринок трудових ресурсів, ринок інформації тощо. Кожний з перелічених елементів здатний функціонувати в так званому автономному режимі і тому має свою структурну побудову. Всі вони взаємодіють як частини єдиної системи, оскільки органічно пов’язані між собою в становленні і розвитку. Вже з самих назв цих ринків можна вивести основний принцив класифікації ринків – те, що є головним предметом купівлі-продажу на ринку, і дає йому основну назву.
Ринок предметів споживання – один з найважливіших компонентів товарного ринку. Невід’ємною рисою цивілізованого ринку, свідченням його стабільності й життєздатності є стан суспільного виробництва. Конкретним проявом останнього є рівновага попиту й пропозиції, насичення ринку споживчими товарами та послугами.
Питання нормалізації споживчого ринку сьогодні для багатьох регіонів світу, в тому числі й нашої держави, є надзвичайно актуальним. Проблема збалансованості попиту і пропозиції, споживчого ринку в цілому породжується диспропорціями відповідних підрозділів суспільного виробництва. Ринок предметів споживання повинен мати загальною кількістю приблизно 70% від усіх інших ринків країни.
Ринок засобів виробництва. Загальні проблеми формування цін на ресурси.
Торгівля засобами виробництва - це грандіозний ринок, на якому взаємодіють між собою безпосередні виробники продукції. Усі підприємства органічно зв'язані один з одним як постачальники і споживачі машин, устаткування, сировини, паливних ресурсів. Товари виробничого призначення купуються і продаються звичайно оптом, великими партіями. Оптова торгівля виступає посередником між підприємствами-виробниками і підприємствами-споживачами продукції. Характерна риса ринкової економіки полягає в тому, що кожен покупець і продавець знаходять у цьому безбережному просторі свого партнера, продукція і ціни якого його влаштовують. Це торгівля по прямих договірних зв'язках. За цією схемою ринок засобів виробництва розвивався споконвіку й об'єктивно вів до прогресу у виробництві. Ринок праці та розподіл трудових ресурсів.
Ринок праці – посередник між роботодавцями та найманими працівниками. Це форма узгодження попиту на робочу силу з її пропозицією, досягнення в нормальних умовах відносно стабільної рівноваги в цій сфері на основі державної політики, чинного законодавства та саморегулювання. Складовими ринку праці є:
-
працездатне населення, тобто ті, хто за віком і станом здоров’я здатні працювати у різних сферах суспільного виробництва;
-
зайняте населення, тобто та його частина, яка постійно виконує роботу на підприємствах, в організаціях, закладах за заробітну плату. До цієї групи населення не належать особи, які виконують роботу за допомогою власних засобів праці.
Ринок праці включає також ту частину населення, яка тимчасово не працює, але не відкидає надію на це.
Історично склалися два “чистих” варіанти ринку робочої сили і зайнятості. Перший – ринок робочої сили з обмеженим попитом; другий – з обмеженими ресурсами.
44. Позичковий капітал. Процент та його економічна природа, межі коливання. Капітал в грошовій формі, взятий у позику, отримує специфічну форму позичкового капіталу. Однак, щоб грошовий капітал накопити або взяти у позику, необхідно, щоб він був вільним, незайнятим у виробничій або комерційній діяльності. Вільний капітал утворюється в будь-якій фірмі, на будь-якому підприємтсві з обігу основного капіталу – у вигляді амортизаційних накопичень. Тимчасового вільний капітал в грошовій формі утворюється в процесі руху оборотного капіталу, у вигляді грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати або закупівлі сировини. А також він утворюється від накопичення частини прибутку. Отже, в кожній фірмі утворюється тимчасово вільний капітал, який може бути наданий у позику.
Фінансоаий ринок (ринок позичкових капіталів) – це механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позикуючими за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції на капітал. Позичковий капітал – це особливий товар. Його особливості: він продається та покупається по особливій ціні, якої є позичковий процент; він має подвійний характер; віддається не завжди, а лише на певний строк.
Позичковий процент – це не звичайна ціна товару, а особлива ціна. Процент не відображає вартості позичкового капіталу, а формується на основі інших факторів, серед яких є:
-
процес руху позичкового капіталу має особливі умови. В руках кредитора цей капітал завжди залишається капіталом – власністю, і він надає лише право на його користування.
-
Той, хто позичає, на основі отриманого у позику капіталу організує виробництво та отримує середній прибуток.
-
Позичковий капітал надається лише на певний визначений строк.
Коливання – висота проценту залежить від співвідношення попиту та пропозиції на фінансовому ринку на позичковий капітал.
- Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- 18. Механізм дії і використання економічних законів.
- 21. Структура власності: типи, види і форми.
- 22. Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності.
- 23. Тенденції розвитку відносин власності.
- 25.Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- 29. Виникнення і еволюція грошових відносин.
- 31. Грошовий обіг та його закони.
- 33.Прибуток як економічна економічна категорія.
- 34. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.
- 35.Інституціональні основи ринкової економіки.
- 36.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- 38. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- 39. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- 40. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- 43. Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання.
- 45. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- 49. Роль ринкової інфраструктури у регулюванні ринкових відносин.
- 50. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
- 52. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
- 54.Роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.
- 56. Перетворення грошей у капітал.
- 57. Характер взаємозв’язку капіталу і найманої праці.
- 58. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти.
- 59. Заробітна плата та її теорії.
- 60.Підприємництво в аграрній сфері.
- 61. Земельна рента та її форми.
- 62.Економічне зростання: типи і фактори.
- 63. Нтр та її роль в економічному зростанні.
- 64. Держава як суб’єкт економічних відносин.
- 65. Економічні функції держави та їх класифікація.
- 66. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- 67. Суть і види економічного відтворення.
- 70. Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Характеристика тіньової економіки в Україні.
- 75. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- 77. Економічні кризи та їх причини.
- 78. Теорія зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки.
- 79. Безробіття: причини, види, форми. Ситуація, коли попит на робочу силу більший за її пропозицію, означає нестачу, дефіцит робочої сили з усіма його наслідками.
- 82.Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
- 85. Концентрація і централізація виробництва та капіталу. Виникнення монополій та їх форми.
- 94. Необхідність ринкової трансформації економіки України.
- 95.Світове господарство: його суть та структура.
- 97.Міжнародна економічна інтеграція.
- 97.Міжнародна економічна інтеграція.
- 98.Міжнародні валютно-фінансові організації.
- 100. Економічні аспекти глобальних проблем.