4. Економічні категорії, та закони. Функції економічної теорії.

Економічна категорія - це абстрактне поняття про будь-яке явище або предмет, теоретичне відображення реально існуючих виробничих відносин людей. Наприклад, виробництво, ціна, прибуток, біржа, засоби праці і та ін. Категорія - початкова ступінь пізнання економічних явищ. Найбільш повною мірою розкрити суть економічного явища дозволяє економічний закон.

Економічні закони - внутрішньо необхідні, сталі й істотні зв'язки між протилежними сторонами економічних явищ і процесів. Вони відображають розвиток економічних відносин між людьми, конкретні процеси у їх господарській діяльності. Коли дане економічне явище ліквідується, ліквідується і дія закону.

Економічні закони об'єктивні, тобто не залежать від волі людей, як і закони природи. Ці закони соціальні, суспільні. Але природні закони вічні (закон земного тяжіння тощо), економічні закони історичні, більшість із них має тимчасовий, минущий характер.

Залежно від терміну дії економічні закони поділяються на специфічні і загальні.

Специфічні економічні закони характерні для конкретного ступеня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Наприклад, закони розподілу матеріальних благ при рабовласницькому і капіталістичному ладі.

Загальні економічні закони діють на усіх етапах розвитку суспільства. Наприклад, закон підвищення продуктивності праці, закон економії часу і інші.

У системі суспільних наук економічна теорія займає центральне місце і виконує такі функції: теоретико-пізнавальну, методологічну, практичну, прогностичну і виховну.

Теоретико - пізнавальна функція економічної теорії полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів та категорій, сутнісні причинно - наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів. Тим самим вона збагачує знання людей у сфері економічної діяльності, убезпечує поступальний економічний прогрес суспільства.

Методологічна функція економічної теорії полягає у тому, що вона служить основою використання загальнонаукових та філософських принципів, законів і категорій діалектики для більшості конкретних економічних дисциплін (економіка підприємства, світова економіка та ін.). На основі положень економічної теорії спеціальні економічні науки розробляють систему методів і правил практичного використання економічних категорій та законів у тій чи іншій конкретній сфері господарської діяльності.

У розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому виявляється прогностична функція економічної теорії. Наукові висновки економічної теорії становлять теоретичну основу вироблення економічної політики держави, проведення економічних реформ.

Економічна теорія виконує виховну функцію. В умовах ринкової економіки кожний громадян мусить знати логіку економічного розвитку, формувати свою економічну поведінку, економічну культуру, економічне мислення.

Економічну теорію називають універсальною граматикою суспільної науки. Вона використовує універсальні аналітичні категорії для всіх структурних складових цієї науки, які відображають універсальні властивості і відношення об'єктивної дійсності, загальні закономірності її розвитку.

Найважливішими економічними категоріями є ресурси, витрати, дохід, товар, прибуток, ріст, спад, інвестиції, заощадження тощо.

В економіці, як і у житті, крізь хаос і нагромадження випадковостей проторує собі шлях закономірність розвитку. Економічними процесами управляють у суспільстві економічні закони. В роботі "Філософія права" Гегель визначає закон як "стійкий, необхідний, причинно зумовлений, постійний, суттєвий, постійно повторюваний, кількісний і якісний взаємозв'язок явищ і процесів". Це визначення повністю поширюється і на економічний закон як на стійкий, суттєвий, внутрішній, причинно наслідковий зв'язок між економічними явищами і процесами.

Економічні закони - внутрішньо-необхідні, сталі й суттєві зв'язки між протилежними сторонами , властивостями, ступенями розвитку явищ і процесів економічного життя, при яких відбувається зародження, функціонування і перехід даної суперечності в її розвинутіші форми.

Економічні закони як і закони природи мають об'єктивний характер, тобто не залежать від волі і свідомості людей. Це соціальні або суспільні закони, які мають певні відмінності від законів природи. Однією з них є. змінність економічних законів під впливом історичних факторів. Економічні закони - це закони розвитку суспільного життя людей, закони господарської діяльності, а закони природи вічні. Відкриття і застосування законів природи проходить спокійно, а економічні закони зустрічають сильну протидію відмираючих сил суспільства.

В системі економічних законів виділяють чотири їх типи:

1. загальні економічні закони;

2. особливі закони;

3. специфічні закони;

4. стадійні.

Загальні економічні закони - властиві для всіх суспільних способів виробництва, коли процеси взаємодії людини з природою, взаємозв'язок між різними елементами в процесі праці однакові для всіх суспільних форм. До них належать закон зростання потреб, закон економії часу, закон підвищення продуктивності праці, закон обмеження ресурсів тощо.

Особливі закони діють у декількох суспільних способах виробництва і пов'язані перш за все з розвитком товарно-грошових відносин. До них належать, закон попиту і пропозиції тощо.

Специфічні закони - діють лише у межах одною суспільною способу виробництва. Це основний економічний закон, який виражає найглибинніші зв'язки між продуктивними силами та виробничими відносинами; закон народонаселення; закон конкуренції

Стадійні закони - діють лише на одній із стадій суспільного способу виробництва. До такого закону можна віднести закон виникнення монополії внаслідок концентрації виробництва.

Лише створені умови, які забезпечуватимуть дію кожного економічного закону сприятимуть гармонійному розвиткові суспільства.

Економічні закони охоплюють глибинні, приховані зв’язки економічних явищ, які відображаються у ряді економічних категорій. Економічні категорії с узагальненим абстрактним (теоретичним) виразом об'єктивно існуючих економічних відносин, процесів і явиш (прибуток, вартість, ціна, зарплата, обмін, гроші, ринок і т. ін.).

Таким чином вивчення економічної науки дає можливість зрозуміти проблеми, які турбують кожну людину і окремі домашні господарства; допомагає урядам забезпечити економічне зростання і підвищити якість життя, уникаючи водночас спаду й інфляції, аналізувати різні моделі економічного розвитку.