Спосіб відносних різниць

Цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці у відсотках на плановий обсяг узагальнюючого показника.

Приклад. Дані для розрахунку факторів

Табл. 2.

Розрахунок способом відносних різниць

Розрахунок способом ланцюгових підстановок

Табл. 3.

Табл. 4.

Спосіб абсолютних різниць.

Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фак­тора, що розраховується відхиленням ного фактичної величини від базової (планової).

Використовуючи відхилення по кожному фактору, виконаємо розрахунок впливу факторів:

1. Вплив зміни чисельності робітників:

(-20) 23 8,0 8,5 = -31,28 тис. грн.

2. Вплив зміни числа днів, відпрацьованих одним робітником:

(-1) 180 8 8,5 =-12,24 тис. гри.

3. Вплив зміни тривалості робочого дня:

(-0,2) 180 22 8,5 = -6,73.

4. Вплив зміни середньогодинного виробітку:

Разом

-19,36 тис. грн.

Серед статистичних методів, що використовуються в аналізі, часто користуються табличним методом, які необхідні для оберігання інформації.

Динамічні ряди - це порівняння не двох, а кількох предметів, показників. Розрізняють інтервальні і моментні динамічні ряди.

Для аналізу фінансової звітності (фінансового стану) користуються такими методами:

1. Аналіз за допомогою коефіцієнтів.

2. Аналіз на основі результатів минулих літ.

3. Аналіз на основі даних галузевих показників.

Аналіз проводиться за такими напрямками і по таких показниках:

1. Ліквідність

• коефіцієнт поточної ліквідності;

• коефіцієнт проміжної ліквідності;

• коефіцієнт абсолютної ліквідності;

• коефіцієнт оборотності запасів;

• коефіцієнт оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості.

2. Довгострокова платоспроможність

• коефіцієнт концентрації власного капіталу;

• коефіцієнт концентрації залученого капіталу;

• співвідношення власного та залученого капіталу;

• коефіцієнт забезпеченості по кредитам.

3. Рентабельність

• показники рентабельності капіталу;

• коефіцієнт оборотності активів;

• коефіцієнт фондовіддачі;

• коефіцієнт віддачі власного капіталу;

• коефіцієнт віддачі залученого капіталу.

4. Оцінка становища підприємства на ринку цінних паперів

• дохід на акцію;

• цінність акції;

• рентабельність акцій;

• дивідендний вихід;

• коефіцієнт нотування акції і т.д.

Для аналізу фінансового стану користуються формами звітності (№1 і №2), розраховують показники, порівнюють з нормативними, з даними за минулий період і з середніми показниками та роблять висновки і пропозиції.

Порядок проведення аналізу покажемо на основі показників рентабельності. Дані для розрахунку беремо із звіту №1 "Баланс" (базовий і

звітний період).

В умовах ринку від рівня рентабельності залежить життєздатність підприємства, його можливості нагромаджувати фінансові ресурси, забезпечувати інтереси інвесторів, конкурувати з іншими підприємствами. Рівень рентабельності підприємства визначатють насамперед прибутком , який воно отримує, а показники рентабельності характеризують відносну дохідність і визначаються в процентах до затрат чи капіталу. Виділяють три групи показників: рентабельність майна (всього авансового капіталу чи вкладень у підприємство); рентабельність виробничих фондів рентабельність продукції (всієї реалізації чи окремих виробів).

Найбільш узагальнюючим є показник рентабельності майна, який визначають відношенням всього або чистого балансового прибутку до середньої вартості майна, яке перебуває у розпорядженні підприємства. Він показує скільки грошових одиниць прибутку отримано підприємством з одиниці вартості майна незалежно від джерел залучення засобів.

Для більш повної з характеристики ефективності вкладень у майно розраховують рентабельність власних засобів підприємства. Він визначається як відношення всього або чистого балансового прибутку до середньої вартості власного капіталу.

Основним визначником рентабельності майна є рентабельність підприємницької діяльності або норма прибутку на вкладений капітал у сферу виробництва. Таким показником є рентабельність виробничих фондів. яка визначається відношенням балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів і матеріальних оборотних засобів. Даний показник можна оцінювати і за величиною чистого прибутку.

У процесі аналізу слід встановити рівень впливу на зміну рентабельності виробничих фондів таких факторів, як зміна фондовіддачі , оборотності матеріальних оборотних засобів і рентабельності реалізованої продукції. Такий факторний розрахунок можна провести виходячи з можливості представити показник рентабельності виробничих фондів (Р) рівнянням:

де - БП - балансовий прибуток, тис. грн

• РП - реалізація продукції, тис. грн.

• Ф - середня вартість основних робничих фондів, тис. грн.

- МОЗ - середня вартість матеріальних оборотних засобів, тис. грн.

Вихідні дані для аналізу можна навести у вигляді таблиці:

Застосовуючи метод ланцюгових підстановок, розрахуємо вплив факторів:

а) зміна балансового прибутку в розрахунку на одну гривню реалізованої продукції:

0,153: (0,724 + 0,909)* 100% - 6,788 = 9,369 - 6,788 = +2,581 ° о

б) зміна фондомісткості реалізованої продукції:

0,153: (0,448 + 0,909)* 100% - 9,369 = 11,275 - 9,369 = 4-1,906%

в) зміна оборотності матеріальних оборотних засобів: 13,486-11.275 =+2.211%

Загальна зміна рентабельності виробничих фондів збільшилась на 6,698% (13,486-6,788) дорівнює сумі відхилень 2,581 + 1,906+2,211.

В нашому випадку рентабельність фондів збільшилась на 6,698% внаслідок збільшення дохідності реалізованої продукції і водночас прискорення оборотності оборотних засобів і підвищення фондовіддачі основних виробничих фондів більше яку 1,5 рази.

Найбільш важливим у цій частині фінансового аналізу визнано показник рентабельності реалізованої продукції, що характеризує ефективність поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію як всієї продукції, так і її окремих видів.

Рентабельність реалізованої продукції визначають відношенням прибутку, одержаного від реалізації до її загального обсягу. Зміна рентабельності реалізованої продукції може оцінюватись за впливом факторів - зміна структури і асортименту реалізованої продукції, затрат на виробництво реалізованої продукції та цін продажу. Ступінь відхилення щодо рентабельності реалізованої продукції може бути встановлений виходячи із даних аналізу прибутку від реалізації продукції (табл..). У нашому прикладі рентабельність реалізованої продукції у базовому періоді - 11.4% (235:2057*100), а звітному - 13% (479:3680*100). Збільшення рентабельності реалізованої продукції на 1,6% (13-11,4) було зумовлено зміною її структури і асортименту - 0,3% ([25 8:2204])* 100 -11,4 , зміною затрат на виробництво реалізованої продукції 38,8%

([479-1476]:3680*100-[258:2204]*100) і зміною цін продажу + 40,1% (13-[4 79-1476]:3680*100). Всі показники рентабельності можна узагальнити у вигляді таблиці.

* Дані беремо із звіту за минулий рік

Взагалі по підприємству спостерігаємо підвищення використання майна в результаті чого підвищується рентабельність виробництва. Це в свою чергу свідчить про покращення фінансового стану підприємства.

Ефективність використання капіталу найкраще характеризується його рентабельністю та показником-ефект фінансового важеля, який показує на скільки % збільшується рентабельність власного капіталу в результаті залучення позичених коштів в оборот підприємства. Він виникає в таких випадках, коли економічна рентабельність вище кредитного проценту.

Слід зазначити, що на заході немає нормативних документів, які вимагають жорсткої структури звітності. Регулювання здійснюється за допомогою національного законодавства, європейських облікових директив міжнародних облікових стандартів.