logo search
Базилевич_1

§ 3. Грошовий обіг і його закони

Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безго­тівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і не­товарні платежі в господарстві.

Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів.

Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він з’ясовує внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

КГ=СЦ-К + П-ВП Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і про­цес еволюції форм грошей (рис. 6.5).

о

де КГ — кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ — сума цін товарів, реалізованих протягом року; К — сума цін товарів, прода­них у кредит; П — платежі за кредити минулого року; ВП — пла­тежі, які взаємно погашаються; О — швидкість обороту однієї гро­шової одиниці за рік.

В минулому за умови паралельного обігу золотих і паперо­вих грошей діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу папе­рових грошей полягає в тому, що їх випуск має дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення ка­налів обігу паперовими грошима неминуче призводить до зне­цінення їх, тобто веде до інфляції.

Більшість сучасних західних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базуються на неокла­сичній теорії рівняння грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом І. Фішером:

М У = Р ф,

де М — маса грошей в обігу; V — середня швидкість обігу грошей; Р — середній рівень цін на товари та послуги; С} — кількість то­варів та послуг, представлених на ринку. Різноманітність грошових засобів, які функціонують у су­часній економіці, потребує виміру грошової маси (рис. 6.6).

З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необ­хідних для обігу:

Однак у сучасних умовах потреба в грошах не обмежується лише товарними угодами. Вона доповнюється попитом на гроші, зумовленим заощадженнями готівкових грошей населенням, придбанням комерційних та державних цінних паперів тощо. Якщо позначити цей попит на гроші показником Ь(г), то фор­мула кількості грошей набуде такого вигляду:

Рис. 6.6. Структура грошової маси

Грошова маса — це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалі­зацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.

Білонна монета — розмінна монета, що виготовляється з не- дорогоцінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої пе­ревищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку.

Оскільки грошова маса неоднорідна за своєю структурою, то для її характеристики застосовуються різні підходи і показники.

Насамперед грошову масу можна поділити на дві частини — активні гроші, які мають низьку ліквідність і постійно вико­ристовуються в готівковому й безготівковому обігу, і пасивні гроші (або «квазігроші»), які потенційно можуть бути викори­стані як гроші за певних умов (наприклад, вексель, довгостро­кові депозити).

Залежно від рівня ліквідності грошові засоби ранжуються і зводяться у грошові агрегати М0, М1? М2, М3, Ь (рис. 6.7).

Структура грошової маси відображає структуру і рівень роз­витку економіки країни: чим менша частка готівки у загальній гро­шовій масі, тим ефективнішою та розвинутішою вважається ця на­ціональна грошова система. У розвинутих країнах на готівку припа­дає лише 5—10 % грошової маси, а в Україні поза банками оберта­ється 35 % готівки, яка має позитивну тенденцію до зниження. Рис. 6.7. Агрегатні показники грошової маси

У кожній країні існує своя методика створення грошових агрегатів. Так, у Франції розраховують і використовують 2 аг­регати, в Німеччині і Швейцарії — З, США — 4, Англії — 5.

В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою чотирьох агрегатів (М0, М , М2, М3), характеристика яких на- веденавтабл.6.1. Таблиця 6.1. Грошова маса в обігу України у 2000—2004 рр.,на кінець року, млн грн Грошові агрегати    2000    2001    2002    2003    2004 1    2    3    4    5    6 М0 = Готівка. Гроші поза банками    12 799    19 465    26 434    33 119    42 345 М1 = М0 + коштидо запитання у національ- ній валюті    20 762    29 796    40 281    53 129    67 090

Закінчення табл. 6.1 1    2    3    4    5    6 М2′ М1 + строкові депозити у національ­ній валюті та валютні вкладення    31 544    45 186    64 321    94 463    125 483 М3= М2+ цінні папери комерційних банків та трастові вклади клієнтів у національ­ній валюті    32 252    45 755    64 870    95 043    125 801