§ 1. Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей

Гроші мають багатотисячолітню історію. Це складний і най­важливіший елемент ринкової економіки. Зрозуміти економіч­ну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння причин їх виникнення та закономірностей розвитку. Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна (рис. 6.1). Рис. 6.1. Основні концепції виникнення грошей

Раціоналістична концепція панувала до кінця XVIII ст. Вона має прихильників і серед деяких сучасних економістів. Так, П. Самуельсон визначає гроші як «штучну соціальну умовність», а Дж.К. Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами — «продукт угоди між людьми».

Однак спроби пояснити походження грошей угодою між людьми чи законодавчими актами держави, з нашого погляду, є не дуже переконливими. Адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактор взаємної угоди, ні влада держави не могли відігравати істотної ролі у конституюванні такої складної кате­горії, як гроші. Можна припустити, що держава лише на певній стадії розвитку законодавчо закріпила певний товар, який сти­хійно виконував роль загального еквівалента, як «декретні гроші».

І сьогодні, коли значно зросла регулятивна роль держави щодо грошей, не означає що вона є творцем сучасних грошей. Держава може визначати та змінювати зовнішні атрибути гро­шей — їх форму, номінал, масу, порядок емісії грошових знаків, курс обміну валют з метою кращого пристосування їх до ефек­тивного виконання своєї суспільної ролі. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їх родової сутності і не заперечують їх об’єктивного походження, зумовленого тривалим розвитком товарного виробництва й обміну.

Еволюційна концепція вперше була сформульована за­сновниками класичної політичної економії А. Смітом, Д. Рі- кардо, а потім була розвинута К. Марксом. Вони аргументова­но довели, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку суспільного поділу праці, товар­ного виробництва, обміну та послідовної зміни форм вартості.

На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарооб­міну (711 — Т2), коли товар Т виражав свою вартість у проти­ставленому йому товарі-еквіваленті Т2. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинен хоті­ти те, що ви пропонуєте до обміну. У міру розвитку товарного виробництва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, і міг взагалі не здійснитися, оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Це вимагало вишукування багатьох потенційних партнерів по об­міну, здатних задовольнити потреби один одного в товарах і по­слугах, а потім і досягнення кінцевої мети обміну. Для того щоб отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшука­ти товар-посередник, який задовольнив би партнера по обміну, а з часом і товар, який би відповідав інтересам усіх учасників обмінних операцій, тобто був загальним еквівалентом.

Поступово розвиток обміну стимулював стихійне виокрем­лення із безлічі товарів якогось одного, найбільш ходового за своїми споживчими властивостями й тому придатного для ви­конання ролі загального еквівалента. У різних народів товара­ми, що виконували роль загальновизнаних еквівалентів, були: худоба, хутро, сіль, риба, зерно, чай, рис, дорогоцінні ракови­ни, залізо, мідь, бронза та ін. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував функцію за­гального еквівалента, закріпилась за дорогоцінними металами — сріблом та золотом, а згодом — тільки за золотом.

Золото стало краще інших товарів виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним влас­тивостям (рідкісність, висока вартість, однорідність, подільність без втрати вартості, портативність, тривалість зберігання, здатність до приймання скрізь, де розвинута торгівля тощо).

З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на два по­люси: на одному знаходяться всі звичайні товари, на другому—особ­ливий товар — гроші, що виконують роль загального еквівалента і мають абсолютну ліквідність (здатність до реалізації).

Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну (7^ — Т2) у товарно-грошовий обіг (Т1 — Г — Т2).

Сутність грошей виявляється в єдності трьох їхніх власти­востей (рис. 6.2).

Отже, гроші — це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з при­воду виробництва та обміну товарів.

Все це свідчить про те, що гроші є об’єктивною категорією ринкової економіки, яка не може бути скасована чи змінена за згодою людей або рішенням держави доти, доки існують адек- Рис. 6.2. Основні властивості грошей

ватні грошам суспільні відносини, так само як і вони не мо­жуть бути введені там, де таких відносин не існує. Дії держави і відповідно її юридичні норми і грошова політика мають бути адекватними цим об’єктивним умовам і утворювати механізм їх реалізації.

Сучасні окремі західні економісти визначають сутність гро­шей, виходячи з їхніх функцій. Вони стверджують, що гроши­ма може бути все визначене людьми за гроші, що виконує їхні функції. Так, K.P. Макконнелл і C.JI. Брю вважають, що «гроші — це те, що вважають грошима» або «все, що виконує функції гро­шей, і є грошима». Дж. Хікс розуміє гроші як «те, що викорис­товується як гроші». С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі вва­жають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: «гроші — загальновизнаний засіб платежу, який прий­мається в обмін на товари і послуги, а також під час сплати боргів». Р. Барр також вважає, що «гроші можуть бути визна­чені як засіб обміну, загальноприйнятий у цьому платіжному співтоваристві».

Зауважимо, що витоки деяких сучасних концепцій грошей (особливо монетаристських напрямів) починаються в теоріях, які зародилися ще у XVII—XVIII ст. — металевій, номіналі­стичній, кількісній (рис. 6.3). Рис. 6.3. Теорії грошей

Серед означених теорій грошей найбільшого розвитку на­була кількісна теорія, яка поступово трансформувалась в мо- нетаристську концепцію сучасної економічної науки. Відомі прихильники цієї концепції М. Фрідмен, І. Фішер, Дж. Хікс та інші з кількісних позицій обґрунтовують визначальну роль грошей в регулюванні макроекономічних процесів країни.