Еволюція поглядів щодо розуміння сутності категорії «інститут»

Автори

Категоріальний зміст

«Старий» інституціоналізм

Гамільтон В.

Вербальний символ для кращого позначення низки суспільних звичаїв. Переважаючий і стійкий спосіб мислення чи дії, який став звичкою для групи або перетворився для народу у звичай. У буденній мові – процедура, загальна згода, домовленість; у книжковій – народні звичаї, грошова економіка, класична освіта, фундаменталізм, демократія

Веблен Т.

Звичка, усталені навички мислення, спільні для більшості людей. Результати процесів, що відбувались в минулому, вони пристосовані до обставин минулого і таким чином не є цілковито відповідними вимогам теперішнього часу

Коммонс Дж.

Історично сформовані звичаї, які відображають особливості колективної психології і закріплені у вигляді юридичних норм та постанов

Мітчел В.

Зразки і норми поведінки, укорінені у звичках, інстинктах

Неоінституціоналізм

Шульц Т.

Правила поведінки, які охоплюють і грошово-кредитні відносини, і організаційні структури, включаючи трудове законодавство, і форми людського капіталу, а також матеріально-технічну інфраструктуру

Менар К.

Діюча в історичних умовах сукупність соціально-економічних правил, над якими індивіди чи групи індивідів в основному не мають влади, як в коротко так і в середньостроковому плані

Норт Д.

Структура, яку люди накладають на свої взаємовідносини, визначаючи таким чином стимули поряд з іншими обмеженнями, накреслюючи межу вибору; включає в себе як формальні правила і неформальні обмеження, так і визначені характеристики примусу до виконання тих чи інших

Уільямсон О.

Основні політичні, соціальні, правові норми, які є базою для виробництва, обміну та споживання. Механізми управління контрактними відносинами

Ходжсон Дж.

1) суть системи соціальних правил, 2) норми поведінки та соціальні конвенції, юридичні та формальні правила, 3) соціальна організація, яка через традицію, звичай чи правові обмеження формує довготривалі рутинізовані схеми поведінки, 4) довговічні системи правил, що склалися та укорінилися і надають структуру соціальним взаємодіям

Остром Е.

Набори працюючих правил, де визначено хто має приймати рішення в певних сферах, яких загальних правил слід дотримуватись, яким процедурам необхідно слідувати, які остаточні наслідки матимуть для індивідів ті чи інші їх дії. Всі правила містять приписи про те, що заборонено, що дозволено чи як слід діяти. Працюючими правилами є такі, що реально діють, за якими існує контроль та примус щодо їх дотримання у разі, коли індивіди роблять вибір щодо власних дій

Фуруботн Е.

Набір формальних та неформальних правил, а також спонукальних заходів до їх дотримання

Каспер В.

Правила людської взаємодії, які по можливості обмежують опортуністичну та безладну індивідуальну поведінку, таким чином роблячи її більш передбачуваною і тим самим полегшуючи поділ праці та створення багатства

Кемпбел Дж.

Фундамент суспільного життя, вони складаються з формальних та неформальних правил, механізмів спостереження (моніторингу) та примусу до їх дотримання, а також системи значень, які визначають контекст в межах якого індивіди, корпорації, профспілки, національні держави та інші організації діють та взаємодіють одна з іншою. Інституції є регуляторами, породженими боротьбою та домовленостями