51. Циклічний характер економічного розвитку

Процес переходу явища із стану рівноваги в нерівноважний стан і навпаки можна назвати закономірним. Циклічність – це періодичне відхилення від стану рівноваги, викликане певним збуренням. Чергування рівноважних і нерівноважних процесів у розвитку явища формує цикл розвитку. В економіці цикли розвитку отримали назву економічних, ділової активності, бізнес-циклів.      Загальні уяви про циклічні коливання в економіці ( насамперед в торгівлі) склались в середині ХІХ століття і пов’язані з іменами Рікардо, Сєя, Сісмонді і Мальтуса.   Простіше можна сказати, що економічний цикл – це період від одного спаду економіки до іншого. .  До життєвого циклу підприємства включають таки етапи, як народження, зрілість, розвиток і ліквідація. Такий підхід є, до деякої міри, досить спрощеним, так як підприємство прирівнюється до біологічного організму, якому прогнозується обов’язкова смерть ( ліквідація ). По логіці речей це не є цикл, тобто повернення до висхідного стану на більш високому рівні, скоріше це навпіл цикл. Крім того є підприємства які успішно розвивають на протязі досить довгого часу і пережили не один цикл економічного розвитку національної, і навіть, світової економіки.  Й. Шумпетером було завершено формування  моделі цикла, який складається з чотирьох фаз: процвітання, рецесії, депресії і відновлення. Криза ( падіння, рецесія).   Депресія (стагнація, застій) Пожвавлення   Піднесення (експансія)    Короткострокові економічні цикли являють собою коливання ринкової кон’юнктури під впливом змін попиту і пропозиції, конкуренції і ціни. Середньострокові економічні цикли визначаються  періодом відтворення і оновлення основного капіталу, початку і кінця циклу ( періоду від кризи до кризи). Довгострокові економічні цикли, або «довгі хвилі» відображають довготермінові тенденції економічного розвитку, включають повишальну і понижальну фази.