§ 5. Інфраструктура ринку

Термін «інфраструктура» походить від латинського infra, що означає «нижче», «під», та structure — «структура», що означає су­купність галузей та видів діяльності, які обслуговують виробничу і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, комунальне гос­подарство, загальна та професійна освіта, охорона здоров’я тощо).

Інфраструктура — це основа, підґрунтя, фундамент еконо­мічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпе­чує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний ре­жим безперебійного функціонування ринку.

Оскільки будова інфраструктури ринку дуже складна, вар­то розглянути її елементи (рис. 7.7). Інфраструктура ринку по­кликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб’єктами через свої функції (рис. 7.8). Розглянемо детальніше деякі еле­менти інфраструктури ринку. Одним із найважливіших інфра- структурних елементів є біржі.

Термін «біржа» в перекладі з латинської мови означає «шкі­ряний гаманець». Біржі виникли як місця, де комерсанти здій­снюють торговельні операції. Перша біржа була зареєстрована в Антверпені у 1531 p., друга — у Лондоні в 1566 р.

У Росії перша біржа з’явилася у 1705 р. в Санкт-Петербурзі, а на території України — 1796 р. в Одесі. Пожвавлення біржо­вої торгівлі відбулося у період непу. Кількість бірж у цей період перевищила 100. Проіснували вони до 1930 р.

З переходом постсоціалістичних країн до ринку біржова тор­гівля відроджується.

Біржа — організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товар­на біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахто­ва біржа) (рис. 7.9).

Рис. 7.7. Елементи ринкової інфраструктури

Рис. 7.8. Функції інфраструктури ринку

Рис. 7.9. Класифікація бірж

Товарна біржа — це оптовий товарний ринок, для якого ха­рактерні такі особливості:

—  торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає мож­ливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;

—  регулярність торгів на основі певних правил;

—  формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування);

—  свобода вибору контрагента за угодою;

—  стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок.

Фондова біржа — організований ринок цінних паперів, що

виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгостро­кових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм.

Цінні папери — документи, що виражають майнові (боргові) зобов’язання.

Види цінних паперів

Акції (від лат. actio — дія, дозвіл) — цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отри­мання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного то­вариства (рис. 7.10).

Облігація (від лат. obligo — зобов’язання) — документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк. Рис. 7.10. Класифікація акцій

Вексель (від нім. Wechsel — розмін) — письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (век- селеотримувачу), що надає останньому право вимагати від бор­жника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.

Варрант — цінний папір, що випускається разом з обліга­цією чи привілейованою акцією і дає її власникові право на до­даткові пільги у визначений час.

Ваучер — майновий купон, що видається в процесі привати­зації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.

Сертифікат (депозитний) — фінансовий документ, випуще­ний банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобо­в’язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк. Це цінний папір на пред’явника. Процент за депозитні сертифікати сплачується щорічно або одночасно із погашенням боргу. Термін «сертифікат» походить від латинського certum, що означає «правильно», та facio — «роблю».

Коносамент (від франц. connaissement від conna?tre — зна­ти, розуміти) — розписка, що видається агентом транспортного підприємства (судна, літака тощо) відправникові вантажу, яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов’язання видати його в пункті призначення тримачеві коносаменту. Пе­редача коносаменту здійснюється за правилами передачі цінних паперів (іменний, ордерний або на пред’явника) і рівнозначна передачі самого вантажу.

На первинному ринку цінних паперів відбувається розмі­щення щойно випущених цінних паперів. Емітентами можуть бути: державні органи влади різних рівнів, підприємства, орга­нізації, іноземні юридичні особи.

Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і поза- біржовий оборот. Громадяни та юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені й за свій рахунок, є інвесторами.

Валютна біржа — біржа, що здійснює на регулярній та впо­рядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринко­вими цінами.

Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків із клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представни­ки держави.

Біржовим валютним товаром є валюта і золото.

Біржа праці — державна структура, яка опосередковує сто­сунки між роботодавцями і найманою робочою силою.

Функції служби зайнятості:

—  вивчення і прогнозування ситуації на ринку праці;

—  організація громадських робіт;

—  організація перекваліфікації кадрів за вимогами ринку;

—  виплата допомоги з безробіття;

—   відшкодування (часткове) витрат, пов’язаних зі зміною місця роботи.

Фрахтова біржа — постійно діючий ринок, на якому укла­даються угоди щодо фрахтування та відфрахтування суден.

Тут концентрується інформація про;

—  попит і пропозицію на тоннаж;

—  рівень фрахтових ставок;

—  умови договору фрахтування.

Термін «фрахт» походить від німецького fr?cht, тобто «ван­таж», і вживається на позначення:

а) вантажу;

б) плати за перевезення вантажу водними шляхами або пла­ти за використання суден протягом визначеного часу.

Найбільший міжнародний фрахтовий центр знаходиться в Лондоні. Досить могутні фрахтові біржі знаходяться в Гамбурзі, Генуї, Токіо, Нью-Йорку, Гонконзі.

Розглянуті вище біржі називаються спеціалізованими.

Універсальна біржа — біржа, яка здійснює операції не тіль­ки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.

Отже, біржі — це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції (рис. 7.11). Рис. 7.11. Класифікація біржових операцій

Угода (операція) — домовленість про взаємну передачу прав та зобов’язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.

Форвардна угода — строкова угода за готівковою формою розрахунку, відповідно до якої покупець і продавець погоджу­ються на поставку товару обумовленої якості та кількості (або валюти) на певну дату в майбутньому. Ціна товару, курс валю­ти тощо фіксуються в момент укладання угоди.

Ф’ючерсні угоди — угоди про купівлю-продаж фінансових інструментів або товарів обумовленої марки на біржах за умови оплати їх за узгодженою ціною чєрез певний проміжок часу після укладання угоди. Ф’ючерсщ угоди укладаються не з ме­тою купівлі чи продажу, а з метою страхування (хеджування) угоди стосовно наявного товару, аб0 3 метою отримання різниці від перепродажу ф’ючерсної угоди, аб0 для отримання прибут­ку від зміни цін і курсів, що відбуваються на кінець ліквідацій­ного періоду.

Ф’ючерсні угоди найчастіше в%користовують для продажу товарів великими партіями з хара^терною для них тенденцією до значних коливань цін (сільськогосподарські та сировинні то­вари), валюти, акцій, облігацій, д^я банківських вкладів, іпо­теки і т. ін.

Функції ф’ючерсних угод:

—  зменшення ризику, пов’язаного 3 ріЗКим коливанням цін;

—  забезпечення стійкості один^ць господарювання;

—  гарантування передбачувано<*ті господарської діяльності;

—  здешевлення кредиту.

Онкольні угоди — система купівлі реального товару або цінних паперів, за якою ціна не фіксується аж до вимоги покуп­ця. Продавець страхує себе хеджув^Нням продажу. Ціна, за якою він закриває хедж, стає ціною заку^івлі рЄального товару.

Хедж — строкова угода, укладка для страхування від мож­ливого коливання цін.

Опціон — договірне зобов’язання купити або продати пев­ний вид цінностей чи фінансових ^рав за встановленою на мо­мент підписання угоди ціною в ме%ах певного періоду. В обмін на отримання такого права покуп^ць опціону сплачує продав­цеві певну суму — премію. Ризик Покупця опціону обмежений цією премією, а ризик продавця^ зменшується на величину отриманої премії.

Опціон на купівлю дає право, а^е не зобов’язує купити ф’ю- черсний контракт, товар або інш^ цінність за певною ціною. Використовується при грі на підви щення, дає змогу після спла­ти невеликої премії отримати необмежений прибуток від підви­щення цін.

Опціон на продаж дає право, але не зобов’язує продавати ф’ючерсний контракт або інші цінності за визначеною ціною.

Використовується цей опціон при грі на пониження і після спла­ти невеликої премії забезпечує необмежений прибуток від зни­ження цін.

Аукціон — форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купи­ти має той, хто пропонує найвищу ціну.

Головні суб’єкти аукціону:

—  власник цінностей (продавець);

—  організатор аукціону;

—  покупець.

Первинна (вихідна) ціна визначається угодою між органі­затором аукціону і власником — продавцем. Торги на аукціоні веде аукціоніст, який має певні повноваження оголошувати най­вищу ціну під час торгів.

Види аукціонів:

—  товарні — реалізують вироби мистецтва, ювелірні виро­би, хутра та інші унікальні вироби;

—  валютні — один із методів організації валютного ринку країни. Це публічні валютні торги. Об’єкт валютного аукціону

—  валютні відрахування організацій. Мета валютного аукціону

—   надання можливостей купити валюту тим суб’єктам госпо­дарювання, які не мають можливості заробити її або отримати з централізованих фондів.

Біржові посередники

Брокер — торговий посередник, який забезпечує укладання угод за бажанням клієнтів та за їхній рахунок. Винагорода за послугу брокера — брокеридж.

Маклер (дилер, джобер) — біржовий посередник, котрий купує і продає тільки для себе й за свій рахунок.

«Бики» — спекулянти і хеджери, що розраховують на підви­щення цін, скуповуючи угоди, товари та інші цінності.

«Ведмеді» — спекулянти і хеджери, що розраховують на зниження цін, скуповуючи товари, угоди та інші цінності.

Є також інші організаційні форми продажу товарів та послуг.

Торговельно-промислові палати -— комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв’язків із партнерами зарубіжних країн. Вони є юридичними особами і здійснюють надання цільових інформа­ційних послуг.

Торговий дім — торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всередині своєї держави або за її межами.

Ярмарок — періодично організована в одному й тому са­мому місці виставка зразків товарів широкого вжитку і (або) устаткування, транспортних засобів, засобів зв’язку, ноу-хау, де експоненти укладають угоди в національному та міжнарод­ному масштабі. На міжнародному ярмарку не дозволяється про­даж на винос. Подекуди ярмарки визначають як місце періодич­ної торгівлі.

Магазин — підприємство роздрібної торгівлі.

Магазин-демзал — роздрібне торговельне підприємство, яке торгує за каталогами.

Маркетинг — різновид діяльності фірм, пов’язаний із про­дажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослі­дження ринку, налагодження комунікацій, організацію розпо­ділу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.

Консалтингові фірми надають послуги суб’єктам економі­ки з питань:

—  дослідження і прогнозування ринку;

—  оцінки торговельно-політичних умов здійснення експорт­но-імпортних операцій;

—  розробки і впровадження маркетингових програм тощо.

Аудиторська фірма здійснює консультування з питань бух­галтерського обліку та контролю фінансової діяльності щодо проведення господарсько-фінансових ревізій; управління через систему обліку; готує висновки стосовно достовірності фінансо­вого звіту фірм, що підлягають аудиторському контролю.

Ми не розглянули таких украй важливих елементів інфра­структури, як банки та небанківські фінансові інститути. Про це йдеться в темах «Фінансова система» та «Кредитна система».

Як підсумок до теми зауважимо таке.

1. Ринок — один із найвидатніших витворів людської циві­лізації. Він об’єднує інтереси людей, які ніколи не бачили один одного. Він забезпечує виробництво саме того, що потрібно, без­посередньо не опитуючи при цьому кожного споживача. Він до­сконало розподіляє ресурси і неупереджено ставиться до людей, незалежно від їхнього рангу.

Функціонування ринку безпосередньо залежить від роз­витку ринкової інфраструктури, яка забезпечує життєдіяль­ність, стійкість, інформаційне та наукове забезпечення, стра­ховий та правовий захист суб’єктів ринку.

3.  Держава значною мірою впливає на стан конкурентного середовища, перебираючи на себе виконання тих функцій, які ринок відмовляється виконувати, розробляючи спільні для всіх суб’єктів господарювання правила гри, слідкуючи за їхнім до­триманням та створюючи механізми, які регламентують відпо­відальність тих, хто порушує законодавчо встановлені правила гри на ринку.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ Основні терміни і поняття

Ринок. Ринковий сектор. Бюджетний сектор. Суб’єкти ринкової еко­номіки. Ринкові і суспільні блага. Позитивні й негативні екстерналії. Пе­реваги ринку. Недоліки ринку. Інфраструктура. Біржі: товарні, фондові, фрахтові, валютні, праці, універсальні й спеціалізовані. Функції інфра­структури. Цінні папери: акції, облігації, векселі, варанти, ваучери, сертифікати, коносаменти. Первинний і вторинний ринки цінних паперів. Посередники біржової торгівлі: маклери, брокери, дилери, джобери, «бики», «ведмеді». Біржові угоди: форвард, ф’ючерс, хеджування, онкольн, опціон, аукціон. Торговельно-промислові палати. Торговий дім. Магазин. Ярма­рок. Магазин-демзал. Маркетинг. Консалтинг. Аудиторська фірма.

Контрольні запитання і завдання

Який із секторів економіки (ринковий чи бюджетний) кращий? Аргументуйте свою позицію.

2.  Хто і як визначає пропорції між бюджетним і ринковим секторами економіки?

3.  Дайте «класичне» і «маркетингове» визначення ринку. Що між ними спільного і відмінного?

4.  За яких умов виникає ринок?

5.  Назвіть риси сучасної ринкової економіки й розкрийте їхній зміст.

6.  Що таке економічна свобода? В яких формах вона проявляється?

Назвіть принципи функціонування ринкової економіки та розкрий­те їхній зміст.

8.  Дайте характеристику структури ринку за різними критеріями.

9.  Назвіть функції ринку і розкрийте їхній зміст.

10.  Які функції в ринковій економіці виконують домогосподарства?

11.  Які функції у ринковій економіці виконують підприємці?

12.  У чому полягає специфіка функцій держави в ринковій економіці?

13. Назвіть переваги ринкової економіки, її недоліки і шляхи подолан­ня недоліків ринку.

14.  Що таке суспільні блага, яка їхня структура?

15.  Що таке звичайні блага, товари приватного споживання?

16. Виробництво яких благ притаманне ринковому сектору економіки (звичайних чи суспільних) і чому?

17.  Що таке позитивний і негативний зовнішні ефекти? Який із них небезпечніший? Аргументуйте свою позицію.

18. Що спільного і відмінного між теоріями зовнішніх (екстернальних) ефектів А. Пігу та Р. Коуза? Яка теорія здається вам реалістичнішою і чому?

19. Який механізм перетворення екстернальних ефектів в інтернальні? Яка роль держави в цьому процесі?

20. Дайте визначення поняття «ринкова інфраструктура» і розкрийте значення її для безперебійного функціонування ринку.

21. Для чого запроваджується біржова торгівля? Чи змінилося її зна­чення на рубежі тисячоліть? Якщо так — розкрийте зміст змін. Якщо ні — поясніть чому.

22.  Які функції виконують різноманітні угоди біржової торгівлі?

23.  Які ви знаєте об’єкти біржової торгівлі (за видами бірж)?

24.  Якими цінними паперами торгують на фондовій біржі? Що таке котирування цінних паперів?

25.  Яка роль держави у структурі послуг, що їх забезпечують галузі інфраструктури?

Література

Базилевич В Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: Основні понят­тя і категорії: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — С. 51—59. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2005. — Розд. 6. Курс экономической теории: Учебник. — 4-е доп. и перераб. изд. / Под общ. ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Киселевой. — Киров, «АСА», 1999. — Гл. 4, §2; гл. 5, § 1; гл. 15. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. — 5-те вид. — К.: «Знання-Прес», 2004. — Розд. 13,14.

5.  Петруня Ю.Є. Непрофесійні суб’єкти на ринку акцій України. — К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. — 262 с.

6.  Экономика: Учебник / Под ред. А.С. Булатова. — М.: БЕК, 1999. — Разд. I.

7.  Экономическая теория (политэкономия): Учебник / Под общ. ред. В.И. Видяпина, Г.П. Журавлевой. — М.: ИНФРА-М, 1997. — Гл. 3, 5.

8.  Scherer F., Ross D. Industrial Market Structure and Economic Per­formance. — Boston, 1990. — Ch. 2.

9.  Woodford M.H. Fiscal requirements for fiscal [i.e. price] stability. — Cambridge, MA: National Bureau of Economic Research, 2001.