§ 5. Інфраструктура ринку
Термін «інфраструктура» походить від латинського infra, що означає «нижче», «під», та structure — «структура», що означає сукупність галузей та видів діяльності, які обслуговують виробничу і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, загальна та професійна освіта, охорона здоров’я тощо).
Інфраструктура — це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.
Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.
Оскільки будова інфраструктури ринку дуже складна, варто розглянути її елементи (рис. 7.7). Інфраструктура ринку покликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб’єктами через свої функції (рис. 7.8). Розглянемо детальніше деякі елементи інфраструктури ринку. Одним із найважливіших інфра- структурних елементів є біржі.
Термін «біржа» в перекладі з латинської мови означає «шкіряний гаманець». Біржі виникли як місця, де комерсанти здійснюють торговельні операції. Перша біржа була зареєстрована в Антверпені у 1531 p., друга — у Лондоні в 1566 р.
У Росії перша біржа з’явилася у 1705 р. в Санкт-Петербурзі, а на території України — 1796 р. в Одесі. Пожвавлення біржової торгівлі відбулося у період непу. Кількість бірж у цей період перевищила 100. Проіснували вони до 1930 р.
З переходом постсоціалістичних країн до ринку біржова торгівля відроджується.
Біржа — організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа) (рис. 7.9).
Рис. 7.7. Елементи ринкової інфраструктури
Рис. 7.8. Функції інфраструктури ринку
Рис. 7.9. Класифікація бірж
Товарна біржа — це оптовий товарний ринок, для якого характерні такі особливості:
— торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;
— регулярність торгів на основі певних правил;
— формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування);
— свобода вибору контрагента за угодою;
— стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок.
Фондова біржа — організований ринок цінних паперів, що
виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм.
Цінні папери — документи, що виражають майнові (боргові) зобов’язання.
Види цінних паперів
Акції (від лат. actio — дія, дозвіл) — цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства (рис. 7.10).
Облігація (від лат. obligo — зобов’язання) — документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк. Рис. 7.10. Класифікація акцій
Вексель (від нім. Wechsel — розмін) — письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (век- селеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.
Варрант — цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає її власникові право на додаткові пільги у визначений час.
Ваучер — майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.
Сертифікат (депозитний) — фінансовий документ, випущений банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов’язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк. Це цінний папір на пред’явника. Процент за депозитні сертифікати сплачується щорічно або одночасно із погашенням боргу. Термін «сертифікат» походить від латинського certum, що означає «правильно», та facio — «роблю».
Коносамент (від франц. connaissement від conna?tre — знати, розуміти) — розписка, що видається агентом транспортного підприємства (судна, літака тощо) відправникові вантажу, яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов’язання видати його в пункті призначення тримачеві коносаменту. Передача коносаменту здійснюється за правилами передачі цінних паперів (іменний, ордерний або на пред’явника) і рівнозначна передачі самого вантажу.
На первинному ринку цінних паперів відбувається розміщення щойно випущених цінних паперів. Емітентами можуть бути: державні органи влади різних рівнів, підприємства, організації, іноземні юридичні особи.
Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і поза- біржовий оборот. Громадяни та юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені й за свій рахунок, є інвесторами.
Валютна біржа — біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.
Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків із клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави.
Біржовим валютним товаром є валюта і золото.
Біржа праці — державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою.
Функції служби зайнятості:
— вивчення і прогнозування ситуації на ринку праці;
— організація громадських робіт;
— організація перекваліфікації кадрів за вимогами ринку;
— виплата допомоги з безробіття;
— відшкодування (часткове) витрат, пов’язаних зі зміною місця роботи.
Фрахтова біржа — постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відфрахтування суден.
Тут концентрується інформація про;
— попит і пропозицію на тоннаж;
— рівень фрахтових ставок;
— умови договору фрахтування.
Термін «фрахт» походить від німецького fr?cht, тобто «вантаж», і вживається на позначення:
а) вантажу;
б) плати за перевезення вантажу водними шляхами або плати за використання суден протягом визначеного часу.
Найбільший міжнародний фрахтовий центр знаходиться в Лондоні. Досить могутні фрахтові біржі знаходяться в Гамбурзі, Генуї, Токіо, Нью-Йорку, Гонконзі.
Розглянуті вище біржі називаються спеціалізованими.
Універсальна біржа — біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.
Отже, біржі — це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції (рис. 7.11). Рис. 7.11. Класифікація біржових операцій
Угода (операція) — домовленість про взаємну передачу прав та зобов’язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.
Форвардна угода — строкова угода за готівковою формою розрахунку, відповідно до якої покупець і продавець погоджуються на поставку товару обумовленої якості та кількості (або валюти) на певну дату в майбутньому. Ціна товару, курс валюти тощо фіксуються в момент укладання угоди.
Ф’ючерсні угоди — угоди про купівлю-продаж фінансових інструментів або товарів обумовленої марки на біржах за умови оплати їх за узгодженою ціною чєрез певний проміжок часу після укладання угоди. Ф’ючерсщ угоди укладаються не з метою купівлі чи продажу, а з метою страхування (хеджування) угоди стосовно наявного товару, аб0 3 метою отримання різниці від перепродажу ф’ючерсної угоди, аб0 для отримання прибутку від зміни цін і курсів, що відбуваються на кінець ліквідаційного періоду.
Ф’ючерсні угоди найчастіше в%користовують для продажу товарів великими партіями з хара^терною для них тенденцією до значних коливань цін (сільськогосподарські та сировинні товари), валюти, акцій, облігацій, д^я банківських вкладів, іпотеки і т. ін.
Функції ф’ючерсних угод:
— зменшення ризику, пов’язаного 3 ріЗКим коливанням цін;
— забезпечення стійкості один^ць господарювання;
— гарантування передбачувано<*ті господарської діяльності;
— здешевлення кредиту.
Онкольні угоди — система купівлі реального товару або цінних паперів, за якою ціна не фіксується аж до вимоги покупця. Продавець страхує себе хеджув^Нням продажу. Ціна, за якою він закриває хедж, стає ціною заку^івлі рЄального товару.
Хедж — строкова угода, укладка для страхування від можливого коливання цін.
Опціон — договірне зобов’язання купити або продати певний вид цінностей чи фінансових ^рав за встановленою на момент підписання угоди ціною в ме%ах певного періоду. В обмін на отримання такого права покуп^ць опціону сплачує продавцеві певну суму — премію. Ризик Покупця опціону обмежений цією премією, а ризик продавця^ зменшується на величину отриманої премії.
Опціон на купівлю дає право, а^е не зобов’язує купити ф’ю- черсний контракт, товар або інш^ цінність за певною ціною. Використовується при грі на підви щення, дає змогу після сплати невеликої премії отримати необмежений прибуток від підвищення цін.
Опціон на продаж дає право, але не зобов’язує продавати ф’ючерсний контракт або інші цінності за визначеною ціною.
Використовується цей опціон при грі на пониження і після сплати невеликої премії забезпечує необмежений прибуток від зниження цін.
Аукціон — форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купити має той, хто пропонує найвищу ціну.
Головні суб’єкти аукціону:
— власник цінностей (продавець);
— організатор аукціону;
— покупець.
Первинна (вихідна) ціна визначається угодою між організатором аукціону і власником — продавцем. Торги на аукціоні веде аукціоніст, який має певні повноваження оголошувати найвищу ціну під час торгів.
Види аукціонів:
— товарні — реалізують вироби мистецтва, ювелірні вироби, хутра та інші унікальні вироби;
— валютні — один із методів організації валютного ринку країни. Це публічні валютні торги. Об’єкт валютного аукціону
— валютні відрахування організацій. Мета валютного аукціону
— надання можливостей купити валюту тим суб’єктам господарювання, які не мають можливості заробити її або отримати з централізованих фондів.
Біржові посередники
Брокер — торговий посередник, який забезпечує укладання угод за бажанням клієнтів та за їхній рахунок. Винагорода за послугу брокера — брокеридж.
Маклер (дилер, джобер) — біржовий посередник, котрий купує і продає тільки для себе й за свій рахунок.
«Бики» — спекулянти і хеджери, що розраховують на підвищення цін, скуповуючи угоди, товари та інші цінності.
«Ведмеді» — спекулянти і хеджери, що розраховують на зниження цін, скуповуючи товари, угоди та інші цінності.
Є також інші організаційні форми продажу товарів та послуг.
Торговельно-промислові палати -— комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв’язків із партнерами зарубіжних країн. Вони є юридичними особами і здійснюють надання цільових інформаційних послуг.
Торговий дім — торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всередині своєї держави або за її межами.
Ярмарок — періодично організована в одному й тому самому місці виставка зразків товарів широкого вжитку і (або) устаткування, транспортних засобів, засобів зв’язку, ноу-хау, де експоненти укладають угоди в національному та міжнародному масштабі. На міжнародному ярмарку не дозволяється продаж на винос. Подекуди ярмарки визначають як місце періодичної торгівлі.
Магазин — підприємство роздрібної торгівлі.
Магазин-демзал — роздрібне торговельне підприємство, яке торгує за каталогами.
Маркетинг — різновид діяльності фірм, пов’язаний із продажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослідження ринку, налагодження комунікацій, організацію розподілу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.
Консалтингові фірми надають послуги суб’єктам економіки з питань:
— дослідження і прогнозування ринку;
— оцінки торговельно-політичних умов здійснення експортно-імпортних операцій;
— розробки і впровадження маркетингових програм тощо.
Аудиторська фірма здійснює консультування з питань бухгалтерського обліку та контролю фінансової діяльності щодо проведення господарсько-фінансових ревізій; управління через систему обліку; готує висновки стосовно достовірності фінансового звіту фірм, що підлягають аудиторському контролю.
Ми не розглянули таких украй важливих елементів інфраструктури, як банки та небанківські фінансові інститути. Про це йдеться в темах «Фінансова система» та «Кредитна система».
Як підсумок до теми зауважимо таке.
1. Ринок — один із найвидатніших витворів людської цивілізації. Він об’єднує інтереси людей, які ніколи не бачили один одного. Він забезпечує виробництво саме того, що потрібно, безпосередньо не опитуючи при цьому кожного споживача. Він досконало розподіляє ресурси і неупереджено ставиться до людей, незалежно від їхнього рангу.
Функціонування ринку безпосередньо залежить від розвитку ринкової інфраструктури, яка забезпечує життєдіяльність, стійкість, інформаційне та наукове забезпечення, страховий та правовий захист суб’єктів ринку.
3. Держава значною мірою впливає на стан конкурентного середовища, перебираючи на себе виконання тих функцій, які ринок відмовляється виконувати, розробляючи спільні для всіх суб’єктів господарювання правила гри, слідкуючи за їхнім дотриманням та створюючи механізми, які регламентують відповідальність тих, хто порушує законодавчо встановлені правила гри на ринку.
НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ Основні терміни і поняття
Ринок. Ринковий сектор. Бюджетний сектор. Суб’єкти ринкової економіки. Ринкові і суспільні блага. Позитивні й негативні екстерналії. Переваги ринку. Недоліки ринку. Інфраструктура. Біржі: товарні, фондові, фрахтові, валютні, праці, універсальні й спеціалізовані. Функції інфраструктури. Цінні папери: акції, облігації, векселі, варанти, ваучери, сертифікати, коносаменти. Первинний і вторинний ринки цінних паперів. Посередники біржової торгівлі: маклери, брокери, дилери, джобери, «бики», «ведмеді». Біржові угоди: форвард, ф’ючерс, хеджування, онкольн, опціон, аукціон. Торговельно-промислові палати. Торговий дім. Магазин. Ярмарок. Магазин-демзал. Маркетинг. Консалтинг. Аудиторська фірма.
Контрольні запитання і завдання
Який із секторів економіки (ринковий чи бюджетний) кращий? Аргументуйте свою позицію.
2. Хто і як визначає пропорції між бюджетним і ринковим секторами економіки?
3. Дайте «класичне» і «маркетингове» визначення ринку. Що між ними спільного і відмінного?
4. За яких умов виникає ринок?
5. Назвіть риси сучасної ринкової економіки й розкрийте їхній зміст.
6. Що таке економічна свобода? В яких формах вона проявляється?
Назвіть принципи функціонування ринкової економіки та розкрийте їхній зміст.
8. Дайте характеристику структури ринку за різними критеріями.
9. Назвіть функції ринку і розкрийте їхній зміст.
10. Які функції в ринковій економіці виконують домогосподарства?
11. Які функції у ринковій економіці виконують підприємці?
12. У чому полягає специфіка функцій держави в ринковій економіці?
13. Назвіть переваги ринкової економіки, її недоліки і шляхи подолання недоліків ринку.
14. Що таке суспільні блага, яка їхня структура?
15. Що таке звичайні блага, товари приватного споживання?
16. Виробництво яких благ притаманне ринковому сектору економіки (звичайних чи суспільних) і чому?
17. Що таке позитивний і негативний зовнішні ефекти? Який із них небезпечніший? Аргументуйте свою позицію.
18. Що спільного і відмінного між теоріями зовнішніх (екстернальних) ефектів А. Пігу та Р. Коуза? Яка теорія здається вам реалістичнішою і чому?
19. Який механізм перетворення екстернальних ефектів в інтернальні? Яка роль держави в цьому процесі?
20. Дайте визначення поняття «ринкова інфраструктура» і розкрийте значення її для безперебійного функціонування ринку.
21. Для чого запроваджується біржова торгівля? Чи змінилося її значення на рубежі тисячоліть? Якщо так — розкрийте зміст змін. Якщо ні — поясніть чому.
22. Які функції виконують різноманітні угоди біржової торгівлі?
23. Які ви знаєте об’єкти біржової торгівлі (за видами бірж)?
24. Якими цінними паперами торгують на фондовій біржі? Що таке котирування цінних паперів?
25. Яка роль держави у структурі послуг, що їх забезпечують галузі інфраструктури?
Література
Базилевич В Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: Основні поняття і категорії: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — С. 51—59. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2005. — Розд. 6. Курс экономической теории: Учебник. — 4-е доп. и перераб. изд. / Под общ. ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Киселевой. — Киров, «АСА», 1999. — Гл. 4, §2; гл. 5, § 1; гл. 15. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. — 5-те вид. — К.: «Знання-Прес», 2004. — Розд. 13,14.
5. Петруня Ю.Є. Непрофесійні суб’єкти на ринку акцій України. — К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. — 262 с.
6. Экономика: Учебник / Под ред. А.С. Булатова. — М.: БЕК, 1999. — Разд. I.
7. Экономическая теория (политэкономия): Учебник / Под общ. ред. В.И. Видяпина, Г.П. Журавлевой. — М.: ИНФРА-М, 1997. — Гл. 3, 5.
8. Scherer F., Ross D. Industrial Market Structure and Economic Performance. — Boston, 1990. — Ch. 2.
9. Woodford M.H. Fiscal requirements for fiscal [i.e. price] stability. — Cambridge, MA: National Bureau of Economic Research, 2001.
- Глава 1. Предмет і метод економічної теорії
- § 1. Зародження й основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- § 2. Предмет економічної теорії та еволюція у його визначенні різними школами
- § 3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- § 4. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів
- § 5. Функції економічної теорії
- § 6. Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- Глава 2. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси
- § 1. Сутність та структура економічних потреб суспільства
- § 2. Економічний закон зростання потреб
- § 3. Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія
- § 4. Мотиви та стимули ефективного господарювання
- Глава 3. Економічна система суспільства. Відносини власності
- § 1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
- § 2. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем
- § 3. Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі
- § 4. Місце і роль людини в економічній системі
- Глава 4. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- § 1. Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу
- § 2. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси
- § 3. Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин
- § 4. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки
- § 5. Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання
- Глава 5. Форми організації суспільного виробництва та їхня еволюція
- § 1. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- § 2. Основні фактори суспільного виробництва та їхній взаємозв’язок
- § 3. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- § 4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- § 5. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- § 6. Альтернативні теорії вартості
- § 7. Закон вартості, його сутність та функції
- Глава 6. Теорія грошей і грошового обігу
- § 1. Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей
- § 2. Функції грошей та їхня еволюція
- § 3. Грошовий обіг і його закони
- § 4. Грошова система, її структурні елементи й основні типи
- § 6. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
- Глава 7. Ринкова економіка: суть,
- § 1. Ринкове господарство як невід’ємна складова товарного виробництва
- § 2. Риси, структура та функції ринку
- § 3. Основні суб’єкти ринкової економіки
- § 4. Держава як суб’єкт ринкового господарства
- § 5. Інфраструктура ринку
- Глава 8. Попит і пропозиція.
- § 1. Сутність попиту і фактори, що його визначають
- § 2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають
- § 3. Еластичність попиту і пропозиції
- § 4. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- Глава 9. Конкуренція і монополія у ринковій економіці
- § 1. Конкуренція, її суть і економічні основи. Закон конкуренції
- § 2. Биди економічної конкуренції
- § 3. Методи конкурентної боротьби
- § 4. Монополія: причини виникнення, суть та основні форми
- § 5. Антимонопольна політика держави. Антимонопольне законодавство
- Глава 10. Підприємництво у ринковій економіці
- § 1. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва
- § 2. Теорії та моделі підприємництва
- § 3. Організаційно-правові форми підприємництва
- § 4. Класифікація підприємств за розміром. Малий бізнес. Нові види підприємницької діяльності
- Глава 11. Капітал. Витрати виробництва і прибуток
- § 1. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- § 2. Структура авансованого капіталу. Витрати виробництва, їхня сутність та класифікація
- § 3. Прибуток на капітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку
- § 4. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Амортизація і відтворення основного капіталу
- Глава 12. Ринкові вщносини в аграрному секторі економіки
- § 1. Аграрні відносини, їхній зміст і особливості
- § 2. Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення
- § 3. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі Мета купівлі землі
- § 4. Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс
- § 5. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва
- Глава 13. Доходи, їхні джерела й розподіл
- § 1. Сутність, види та джерела формування доходів. Номінальні і реальні доходи
- § 2. Функціональний розподіл доходів: марксистська та маржиналістська концепції