4.Інфляція: причини, види та соціально-економічні наслідки

Термін інфляція (від латинського inflatio – здуття, набухання) вперше було застосовано в Північній Америці в 1861-1865 рр. і означало процес збільшення паперово-грошового обігу. Пізніше цей термін почали вживати у Великобританії та Франції. В економічній літературі він з´явився на початку ХХ століття.

Інфляція – це процес знецінення грошей, котрий проявляється як стійке підвищення загального рівня цін внаслідок перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

Інфляція , як правило вимірюється зміною індексу споживчих цін. Темп інфляції визначається шляхом віднімання індекса цін поточного року і індекса цін базового (попереднього) року та ділення цієї різниці на індекс цін попереднього року і множенням отриманого число на 100%.

Темп інфляції = Рн – Рн-1 / Рн-1 * 100%

Де Рн – індекс цін поточного року;

Рн-1 – індекс цін базового року

Основні причини інфляції:

-порушення пропорції відтворення між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією;

-грошова емісія, незабезпечена товарною масою;

-кредитна емісія;

-дефіцит державного бюджету;

-мілітарізація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів, створює їх дефіцит;

-значне зростання внутрішнього і зовнішнього боргу ;

-високі податки та висока процентна ставка за кредит;

-кризові явища у фінансово-кредитній системі;

-монополія держави на зовнішню торгівлю;

-монополізація виробництва;

-помилки в економічній політиці держави;

-зовнішньо-економічні фактори (структурні світові кризи (сировинні, енергетичні), що супроводжується багаторазовим зростанням цін на сировину, нафту, зменшенням надходжень від зовнішньої торгівлі, від´ємне сальдо зовнішньо-торгівельного та платіжного балансу.

Види інфляції.

Помірна (повзуча) інфляція характеризується повільним зростанням цін до 10% на рік.

Галопуюча інфляція характеризується зростанням рівня цін від 10% до 200% на рік. Інфляція виходить з-під контролю держави, різко впливаючи на всі сфери економіки та соціального життя.

Гіперінфляція відбувається коли ціни зростають до 1000% на рік або 1-2% в день. Інфляція стає некерованою, гроші втрачають здатність виконувати свої функції, порушується фінансовий та кредитний механізм, розвиваються стихійні процеси в економіці.

За типами інфляція поділяється на відкриту і подавлену (приховану).

Відкрита інфляція характеризується довгостроковим підвищенням рівня цін на вільному ринку при невтручанні держави у процес її формування.

Подавлена інфляція – соціально економічний процес, властивий командно-адміністративній системі за якого відбувається знецінення грошей при відсутності відкритого зростання цін. Мова йде про те, що ціни утримуються на відносно фіксованому рівні за допомогою адміністративних важелів. Для подавленої інфляції характерне: заморожування цін і доходів, встановлення верхніх меж їх зростання, утримання динаміки заробітної плати, що не перевищує темпу зростання продуктивності праці, хронічна нестача товарів і послуг.

Відкрита інфляція проявляється у таких формах% інфляція попиту, інфляція витрат та структурна інфляція.

Інфляція попиту – це вид інфляції, який виявляється у перевищенні сукупного попиту над поточними виробничими можливостями, що і призводить до підвищення цін. Інфляція попиту безпосередньо повязана з дією монетарних факторів, насамперед – з надлишковою емісією грошей, яка призводить до перевищення попиту над існуючою пропозицією товарів та послуг.

Причинами інфляції попиту є%

-розширення соціальних та військових державних замовлень;

-зростання попиту на засоби виробництва в умовах майже повної завантаженості виробничих потужностей;

-зростання доходів населення в результаті узгоджених дій профспілок;

-зміни в асортиментній структурі сукупного попиту (АД) призводить до зростання загальногорівня цін.

Інфляція витрат (або інфляція пропозиції) виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного використання виробничих ресурсів. Інфляційний процес розвивається під впливом ряду немонетарних факторів, що зумовлюють зростання цін через збільшення витрат виробництва і собівартості продукції.

Причини інфляції витрат (пропозиції):

- підвищення заробітної плати під тиском профспілок;

- зростання цін на основні ресурси виробництва (подорожчення сировини, палива, електроенергії, підвищення транспортних витрат);

- зростання ставок податків;

- державна фінансова політика та поліпшення ціноутворення;

- негативні ефекти матеріальних цінностей, фінансових активів, національної валюти (знецінення матеріальних,фінансових та грошових ресурсів обмежує купівельну здатність підприємців і їх можливості до розширення виробництва).

Структурна інфляція викликана макроекономічною міжгалузевою незбалансованістю.

Крім того, залежно від можливості передбачити зростання цін, виділяють:

Очікувану інфляцію - зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період часу.

Неочікувану інфляцію – яка є результатом непередбачених змін в економіці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупному попиті та пропозиції.

За характером перебігу інфляція має бути:

Збалансованою – це помірне, найчастіше передбачене зростання цін, що не впливає на загальний обсяг виробництва чи перерозподіл доходів.

Незбалансованою що являє собою різні темпи зростання цін на різні товари та послуги. Впливає на затрати та податки.

Економічні та соціальні наслідки інфляції:

-інфляція руйнує нормальні господарські зв´язки, посилює диспропорції в економіці;

-відбувається відплив капіталу у сферу послуг;

-зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція;

-порушує функціонування грошово-кредитної системи, породжує бартер;

-нерівномірне зростання цін підсилює диспропорцію між галузями економіки, спотворюючи структуру споживчого попиту;

-ціна перестає виконувати свою головну функцію у ринковому господарстві – бути об´єктивним інформаційним сигналом;

-підриває курс національної валюти;

-інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення,

-інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках;

-знижує мотивацію до інвестування та мотивацію до праці;

-інфляція посилює безробіття, диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві;

-погіршуються умови життя.