Рівень розвитку і розміщення електронно-машинного будування України

курсовая работа

3. Сучасний стан розвитку

Якщо розглянути обсяг виробництва продукції електронно-машинного будування на внутрішній ринок, то можна побучити такі результати. Наприклад, обсяг виробництва продажу ринку холодильників у 2000 році становив $80-90 млн. Доля вітчизняної продукції становила 35-37% у грошовому виразі ( у кількісному виразі відсоток цієї продукції буде більшим) , імпортної - 63-67%. Дохід порівняно з 99 роком суттєво не змінився.

Продаж вітчизняних холодильників скоротився на українському ринку у 2000 году : за даними Держкомстату, з 450 тис. холодильників, що випустив практично єдиний вітчизняний виробник - ЗАО "Норд" ( загальне виробництво усіх інших - не більше 3% обсягів виробництва „Норда"). На українському ринку було реалізовано приблизно 170 тис. холодильників за даними Держкомстату. За данними ж виробника на вітчизняному ринку продано біля 250 тис. холодильників вітчизняного виробника.

На українському ринку представлені холодильники майже 20 торгових марок: „Норд", „Атлант", „Стинол", „Снайге", ARDO, Indesit, Iberna, LG, Samsung, Ariston, Zanussi, Candi, Whirlpool, Electrolux, Bosh, Siemens, Liebherr та інші. Вітчизняний „Норд" є традиційним лідером у сегменті дешевих холодильників. Такий холодильник непогано виглядає і поряд з холодильниками з дальнього зарубіжжя - має привабливий дизан, зручний, надійний, торгова марка досить відома споживачам. Але вже у середній ціновій категорії лідером є білоруський „Атлант". Тому за словами Олега Дрюпіна, голови відділу маркетингу ЗАО „Норд" зараз готується випуск і активна рекламна компанія нової моделі вітчизняного холодильника, що буде позиціонуватись дещо дорожче.

Діаграма №2 Зміна в кількості виробництва холодильників за період незалежності України

Як бачимо з діаграми, в кількості виробництва холодильників не відбулися настількі кардинальні зміни, як з іншими товарами електронно-машинного будування.

На вітчизняному ринку побутових пральних машин переважають автоматичні пральні машини (ПМА) барабанного типу. Незважаючи на порівняно високу вартість, вони дозволяють заощаджувати користувачам час і сили, а також вони значно зручніші у використанні внаслідок повної автоматизації поцесу прання.

В 2010 році виробництво побутових пральних машин збільшилось на 10-15% порівнянно з 2009 роком. Обєм продажу у 2010 році - $55-60 млн. Доля вітчизняної продукції у грошовому виразі - 10-15%, імпортної 85-90%.

Пральні машини в Україні виробляють такі підприємства, як "Электробытприбор" (Маріуполь) - торгові марки Донбас і Десна, АО "Старт" (Мелітополь) - Таврія, Каховський єлектромашинобудівний завод - „Малютка", завод "Электродвигатель" (м. Ужгород) - „Марічка", Київське авіаційне ПО ім. Антонова - Либідь," Онікс" (Миколаїв) - „Агат" , СП „Фаворіт" (Київ) - „Фаворит", і знов таки АО „Норд" (Донецьк) - марка Норд IF та деякі інші.

Більшість українських підприємств виробляють машини активаторного типу. Машини барабанного типу випускають тільки АО „Норд" та СП „Фаворіт". „Крупним" вітчизняним виробникам у 2010 році не вдалося збільшити обсяг виробництва. В той же час за твердженням головного менеджера СП „Фаворіт" її компанія збільшила виробництво пральних машин майже у 2 рази.

Треба зауважити, що виробництво більш сучасних машин є більш прибутковим зараз і цей ринок увесь час розширюватиметься через збільшення доходів споживачів (на скільки -- зясувати фактично неможливо , бо „Норд" і „Фаворит" не афішують свої прибутки). До того ж цікаво, що ,не дивлячись на жорстку конкуренцію, машин активаторного типу в багатьох регіонах України не вистачає. Причиною є дуже слабо розвинута ділерська сіть. Магазини в регіонах часто подолгу не закупають пральні машини через те, що грошей для повної чи часткової передоплати вони не мають, а під реалізацію цей товар не дають.

Спеціалісти вважають, що попит цими роками буде збільшуватись ще й через те, що почалася хвиля заміни старої техніки, що вже відпрацювала свій термін, на нову.

Діаграма №3 Зміна в кількості виробництва пральних машин за період незалежності України.

Взагалі на ринку пральних машин в Україні більшість марок - іноземні виробники. Це можна побачити з наступної діаграми:

Діаграма: №4 Обсяг продажу пральних машин, різних виробників.

Щодо аудіо-відео техніки, то обсяг продажу 2010 року - $175-185млн. Доля вітчизняної продукції не перевищує 1-1,5% у кількісному виразі .

Іноземні вироби завозяться безмитково як запчастини. Обсяг продажу зараз не збільшується , бо така техніка служить в Україні 10-15 років і час массової заміни ще не настав.

Телевізори користуються найбільшим попитом у споживача. Зараз вони забезпечують торговим організаціям 60-70% виручки. У 2010 році було продано майже 400 тис. імпортних апаратів. А вітчизняних телевізорів заводи виробили лише 40 тис., з яких кольорових - лише 23 тис., що на 30% менше порівняно з 99 роком. Продавалися вони важко, в основному в регіонах. Більшість столичних операторів торгувати такою технікою не бажали і не бажають.

Зовнішній вигляд та технічні параметри цієї техніки фактично не змінилися за останні 10-15 років.

Найбільшими вітчизняними виробниками телевізійної апаратури в Україні є "Фотон" (м. Сімферополь), Львівський ВАТ "Концерн Електрон" ("Електрон"), ВО "ТОПАЗ" та ін. Якщо на початку 90-х років в Україні виробляли 4,5 млн телевізорів, то сьогодні -- трохи більше 100 тис. Частка вітчизняних марок телевізорів на українському ринку, таких як "Електрон", "Орізон" або "Берізка" не перевищує 10%.

Діаграма №5 Зміна в кількості виробництва телевізорів за період незалежності.

З діаграми видно, що виробництво телевізорів в Україні дуже постраждало від розпаду СРСР. Українським виробникам необхідно направити зусилля для покращення цієї підгалузі, адже на вітчизняному ринку домінують телевізори іноземного виробництва. Необхідно зауважити, що деякі позитивні зрушення в цьому питанні все ж таки є. Нещодавно силами спеціалістів ОАО "Елміс", заснованого на базі "Київський радіозавод" було розроблено перший український аналогово-цифровий телевізор під торговою маркою Elmis. Розмір першої партії був 1000 штук, але підприємство в майбутньому планує розширити підприємство. Але як зазначає директор підприємства Анатолій Гойнік, випуску вітчизняної продукції заважає контрабандний ввіз дешевих деталей. Це робить неконкурентноспроможними українських виробників.

У наступній таблиці бачимо обсяги українського ринку ауді- і відіотехніки класу hi-fi і high-end (у роздрібних цінах ), млн USD.

Таблиця №1 Обсяги українського ринку ауді- і відіотехніки

Товарна група

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Плазменні і рідкокристалічні телевізори

3

12

20

DVD-театри і плеєри

6

12

18

Ресивери, акустика, аксесуари

7

10

15

Автомобільна техніка

10

20

25

Усього

26

54

78

На графіку видно, що з кожним роком обсяг українського ринку аудіо- і відіотехніки high-end і hi-fi збільшується, а це значить, що збільшується купівельна спроможність українців.

Починаючи з 2005 р., в Україні діють виробничі лінії найвідоміших зарубіжних фірм по збиранню телевізорів, відеомагнітофонів, плеєрів тощо. Нині в Україні працюють лінії, на яких офіційно збирають апаратуру імпортних марок - Sony, Philips, Samsung, LG та ін. Усе виробництво є сертифікованим, що свідчить про досить високу якість кінцевого продукту.

Також були направлені іноземні інвестиції у виробництво компютерної техніки. В Україні найвідомішими фірмами є "Квазар-мікро", "МКС", "Noos-Ukrame", "МДМ-Сервіс". У свій час у цих фірм були налагоджені прямі контакти із зарубіжними компаніями-виробниками, що дало їм деякі переваги над рештою при розвитку на цьому напрямі.

Іноземні виробники побутової техніки вкладають великі гроші в рекламу своєї продукції. Це можно побачити у наступній таблиці, де зазначені компанії, які найбільше вклали грошей в Україні на рекламування свого товару.

Таблиця №2 Найбільші компані-рекламодателі по категорії "Побутова техніка".

№ п/п

Компанія

Обєм реклами (USD)

1-й квартал 2009 р.

Обєм реклами (USD)

1-й квартал 2010р.

Темпи росту, %

1

LG

96137

2

Gorenje

49800

3

Samsung

44651

4

Ardo

35760

14829

-138%

5

Клойдак

12000

6

Bosch

6360

11000

183%

7

Merloni

22804

9158

-139%

8

Beko

3600

9

Whirlpool

3254

Всього

97493

271644

Але на данному етапі розвитку Україна не виглядає інвестиційно привабливою, і тому іноземні вклади в електронне-машинне будування не достатні. Необхідно покращити законодавчу базу, щоб зміцнило довіру інвесторів до української економіки.

На зовнішню торгівлю побутовими електротоварами впливають багато чинників. Це конюнктура на внутрішньому та зовнішніх ринках, купівельна спроможність населення, економічний стан субєктів господарювання, коливання валютних курсів, політика у сфері захисту внутрішнього ринку тощо. За ціною майже всі українські вироби у галузі побутової техніки конкурентоспроможні. За якістю - тільки деякі марки холодильників і пральних машин. Відсутність нових технологій є головною причиною неконкурентоспроможності великої частини української техніки. Маркетингова та комерційна складові також відстають через некомпетентність значної частини керівників.

Нажаль, українські виробники електронно-машинної продукції не можуть похвалитися великою кількістю продукції створеної на експорт, але все ж таки продукція деяких з них спроможна боротися за своє місце на іноземних ринках. Наприклад, підприємство "Норд" виготовило холодильники на експорт більше 280 тис. агрегатів. Продукція підприємства постачається у 120 країн світу. В Йорданії (Аммані) збудоване його дочірне підприємство плановою потужністю 4,5 тис. холодильників за рік.

Для збільшення експорту електронно-машинної продукції виробникам необхідно поставити її на новий технічний рівень та збільшити її конкурентноспроможність.

4. Територіальна структура: основні центри, вузли, райони

Територіальна структура змінюється під впливом техніко-економічних, соціально-політичних і природних факторів. Інтеграція і комплексоутворення в машинобудуванні є причиною ускладнення територіальної структури виробництва, зокрема формування в економічних районах складних функціональних машинобудівних комплексів міжрайонного значення.

Форми зосередження електронно-машинобудівних підприємств можуть бути у вигляді пунктів, центрів, вузлів, агломерацій і районів. Всі вони виступають елементами територіальної структури цього комплексу. Найпростішим за складом є електронно-машинобудівний пункт, в якому розміщується одне або декілька підприємств. Такі пункти знаходяться в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Ужгороді, Житомирі, Умані, Ізмаїлі. Питома вага пунктів у загальному виробництві продукцій машинобудівного комплексу незначна.

Внаслідок зосередження підприємств у середніх і великих містах формуються електронно-машинобудівні центри і вузли. Центр - це населений пункт, у якому розміщено кілька підприємств однієї галузі. Найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості (виробництво автоматичних систем управління, обчислювальної техніки, радіоапаратури) є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь, Одеса, Львів, Вінниця, Чернівці; радіоелектронники - Львів (телевізори, магнітофони і кінескопи), Київ, Сімферополь, Сміла (телевізори), Суми (електронні мікроскопи), Одеса (кіноапаратура). Найважливішими центрами виробництва верстатів є Краматорськ, Харків, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Марганець. Україна є крупним виробником силових трансформаторів, виробництво яких зосереджене в Запоріжжі, а також енергетичного дизелебудування, центрами якого є Первомайськ (Миколаївська обл.), Токмак (Запорізька обл.), Берислав (Херсонська обл.). Взагалі, підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості концентруються в багатьох містах України, зокрема в Дніпропетровську, Києві, Львові, Полтаві, Мелітополі, Тернополі, Каховці, Хмельницькому, Рівному, Броварах. Кабельне виробництво організоване у Києві, Харкові, Одесі, Донецьку. Електроізоляційні матеріали виробляють у Луганську, Словянську, Львові, Первомайську (Житомирська обл.).

Якщо такий центр обєднує декілька середніх або великих машинобудівних обєктів, що виступають складовими частинами промислового комплексу міста, то машинобудівний вузол - це система взаємоповязаних підприємств в одному або декількох поблизу розташованих містах зі спільністю промислового "сервісу". Найчастіше машинобудівні вузли формуються на базі розвитку тих центрів, в яких машинобудування є профілюючою галуззю. Якщо консентрація підприємств електронного машинобудування у вузлах досягає найвищого рівня на основі єдиної інфраструкури, потужної виробничої і наукової бази, тоді виникає суцільний індустріальний ландшафт - машинобудівна агломерація. Електронне машинобудування стає домінуючим, воно визначає економічну і соціальну структуру агломераційного промислового утворення. У машинобудівних вузлах і агломераціях України зосереджено більше двох третіх електронного машинобудування. Вони виступають обєктивною основою для виділення машинобудівних районів і районних машинобудівних систем. Районні системи є континуальними, тобто до їх складу включаються всі машинобудівні підприємства певного району. Шляхом формування таких систем за сучасних умов можна впорядкувати виробничо-територіальні звязки підприємств.

Серед найбільших вузлів виділяються: Харківський, Київський, Дніпропетровський, Запорізький, Одеський, Львівський, Луганський, Краматорський та ряд інших. Такі райони охоплюють значні за площею території. Їх виділяють у межах декількох адміністративних областей, що мають територіальну спільність і характеризуються комплексністю розвитку електронного машинобудування. Це, зокрема, такі райони України: Північно-Східний (Харківський), до якого входять Харківська, Полтавська, Сумська області; Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області); Центральний (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська області); Західний (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Закарпатська області); Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області); Південний (Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим).

К цьому пункту я хочу додати картосхему, на якій зображено основні міста, в яких зосередженно виробництво продукції електронно-машинного будування.

Отже, з метою вдосконалення територіальної організації електронно-машинобудівного комплексу необхідно особливу увагу приділити формуванню районних територіальних систем машинобудівних підприємств, які повязаних з міжгалузевими комплексами, що є пріоритетними в період структурних перетворень в економіці України.

Делись добром ;)