Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ПАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"

курсовая работа

2.2 Рівень перспективності розвитку виду економічної діяльності

Металургійний комплекс є базовою галуззю економіки України, оскільки забезпечує понад 25% промислового виробництва і 34% загального експорту товарів. Стимулювання модернізаційних зрушень у металургійній промисловості сприятиме її розвитку на інтенсивній основі, досягненню позитивного ефекту у будівництві, машинобудуванні, розбудові дорожньо-транспортного комплексу, створенню нових робочих місць і формуванню передумов для стійкого економічного зростання.

Після падіння обсягів виробництва у металургійній галузі у 2008-2009 рр. на 12,3% і 26,7%, відповідно посткризовий період характеризувався відновленням зростання на рівні 12,2% у 2010 р. і 8,9% у 2011 р. Проте за підсумками 2011 р. докризових показників виробництва за усіма основними видам металопродукції ще не досягнуто (табл. 2.2). У 2012 р. обсяг виплавки сталі з напівфабрикатами становив 81,2% від рівня 2007 р., чавуну - 81,2%, прокату - 79,6%, труб - 78,6%, феросплавів - 60% [4].

Таблиця 2.2 - Обсяги виробництва основних видів металопродукції, млн..т.

Найменування продукції

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Сталь з напівфабрикатами

43,7

38,2

30,3

33,3

34,5

35,5

Чавун

35,6

31,0

25,7

27,4

27,9

28,9

Прокат готовий чорних металів

24,5

20,5

16,1

17,6

18,3

19,5

Труби та профілі пустотілі

2,8

2,5

1,7

1,9

2,0

2,2

Феросплави

2,0

1,7

1,2

1,7

1,5

1,2

Аналіз показників зовнішньої торгівлі України продукцією металургійної промисловості у 2005-2012 рр. свідчить, що позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією металургійної галузі зросло у 1,5 разу (з 11,2 млрд дол. США у 2005 р. до 17,3 млрд дол. США у 2012 р.), що зумовлено, в основному, сприятливою зовнішньою конюнктурою. Поряд з позитивним фактом нарощування експорту металопродукції, його товарна структура залишається здебільшого сировинною. Значну частку (до 40 %) українського експорту металів у 2012 р. складали: чавун переробний у чушках, зливки, напівфабрикати з нелегованої сталі, феросплави, відходи та брухт чорних металів. Надмірне нарощування експорту металопродукції сировинного спрямування стримує розвиток наукоємних технологій сталеплавильного виробництва, не стимулює відмову від застарілого мартенівського способу виробництва сталі.

В останні роки суттєво зросли обсяги внутрішнього споживання металопродукції: у 2010 р. - у півтора разу проти 2009 р., у 2011 р. - на 36 % (табл. 2.3). Це стало можливим завдяки позитивній динаміці виробництва у супутніх галузях економіки (будівництві та машинобудуванні) та збільшенню обсягів державних інвестицій в інфраструктурні проекти (у т. ч. при підготовці до чемпіонату з футболу Євро-2012), що розширило попит на продукцію металургії [4].

Таблиця 2.3 - Динаміка внутрішнього ринку металопродукції в Україні

Показник

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Обсяги реалізації вітчизняної металопродукції, млрд грн.

94,7

109,5

141,0

177,1

127,4

179,2

232,8

у т.ч. експорт, млрд грн.

68,3

77,8

99,3

139,5

95,0

131,9

170,1

Внутрішнє споживання

Загальний обсяг (власна продукція плюс імпорт), млрд грн. / % до попереднього року

35,0/ 119

42,9/ 122

58,2/ 136

62,5/ 107

46,4/ 74

69,5/ 150

94,3/ 136

вітчизняна продукція, млрд грн.

26,4

31,7

41,7

37,6

32,9

47,3

62,7

% вітчизняної продукції у загальному обсязі внутрішнього споживання

75,4

73,9

71,7

60,2

70,9

68,1

66,5

імпортована продукція, млрд грн.

8,6

11,2

16,5

24,9

13,5

22,2

31,6

% імпорту в загальному обсязі внутрішнього споживання

24,6

26,1

28,3

39,8

29,1

31,9

33,5

При цьому темпи зростання внутрішнього споживання вітчизняної металопродукції значно відстають від темпів надходження імпортованої продукції: за 2005-2011 р. обсяг продукції вітчизняного виробництва збільшився в 2,4 разу, тоді як імпортована продукція зросла у 3,7 разу.

Гальмує внутрішнє споживання вітчизняної металургійної продукції і стимулює споживання імпортної продукції, перевищення цін на металопродукцію на внутрішньому ринку над цінами експорту металу. Так, станом на червень 2012 р. середні ціни на внутрішньому ринку на холоднокатані та гарячекатані листи (рулони) були в 1,5 разу вищими за експортні світові ціни (Росія, Туреччина, FOB порти Чорного моря), а на найбільш популярні арматуру та катанку - в 1,3 разу.

економічний фінансування інвестиційний ринковий

Таблиця 2.4 - Товарна структура імпорту металургійної продукції України у 2011 р.

Товарні групи і назва товарів

млн дол. США

% у загальному обсязі імпорту продукції товарних груп 72,73

Усього (товарні групи 72,73), у т.ч.

3961,4

100

7202 Феросплави

602,9

15,2

7203 Продукти прямого відновлення залізної руди та інші губчасті залізні матеріали

133,6

3,4

7210 Стальний прокат плаский плакований з гальванічним або іншим покриттям

583,5

14,7

7218-7229 Продукція з корозійностійкої неіржавіючої та легованої сталі

601,7

15,2

7308 Металоконструкції та їх частини, зокрема для мостів, шлюзів, башт, покрівлі тощо

222,5

5,6

7310 Цистерни, барабани, інші ємності для будь-яких речовин

35,8

0,9

7320 Пружини та листи для них

56,3

1,4

7321, 7322 Печі опалювальні та радіатори з чорних металів

125,2

3,2

7325, 7326 Інші вироби з чорних металів

184,7

4,7

Інша металургійна продукція товарних груп 72,73

1415,2

35,7

Аналіз показників динаміки імпорту металургійної продукції в Україну (табл. 2.4) свідчить про залежність України від імпорту феросплавів та наукоємної продукції з високою доданою вартістю, такої як сталевий плаский прокат з покриттям, а також продукції з корозійностійкої неіржавіючої та легованої сталі. Про досягнення певних модернізаційних зрушень у металургійній галузі України свідчать результати виконання Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 р. Одним із найвагоміших результатів є досягнення позитивних зрушень у реструктуризації сталеплавильного виробництва: за період з 2003 - 2011 рр. у загальному обсязі виробництва сталі частка виплавки киснево-конверторної сталі збільшилась з 49,8 % до 68,7 %, електросталі - з 2,8 % до 5,9 %, частка мартенівського виробництва скоротилась з 47,4 % до 25,4 %. Перспективи модернізації металургійної галузі України значною мірою повязані з впровадженням високотехнологічних виробництв, розвитком внутрішнього ринку металів та стимулюванням імпортозаміщення, зменшенням енергоємності виробництва [4].

Делись добром ;)