Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ПАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"

курсовая работа

5.1 Обґрунтування обсягів фінансування

Найбільше поширення у даний час набув агрегат «ківш-піч» швецької компанії ASEA-SKF. Він являє собою спосіб обробки металу, при якому окрім індукційного перемішування метал зверху підігрівається електричними дугами. В такому агрегаті метал може утримуватися під вакуумом тривалий час (до 2 годин), що забезпечує високу степінь рафінування від шкідливих домішок. Технологічні процеси, що виконуються ASEA-SKF: видалення шлаку, утворення шлаку, гомогенізація, збільшення температури, легування, десульфурація, видалення неметалічних включень, дегазація, вакуумування. Для підвищення ефективності вказаних процесів застосовується продування аргону через пористу цеглу а також вбудований у ківш магнітний змішувач. Обсяг виробництва однієї установки складає 200 тис. т. на рік. Проте основним недоліком цієї установки є велика вартість та кількість витрат на спорядження і обслуговування. Тим не менше ківш-піч ASEA-AKF застосовують на ОМЗ „Спецсталь” - найбільшому російському виробнику металургійних заготівок для машинобудування, а в Україні - у Сумах на підприємстві УБіВТ (ЕСПЦ) із 2007 року [2, с. 93].

На відміну від процесу ASEA-SKF, де використовується індукційне перемішування, у Finkl-процесі те ж саме перемішування здійснюється більш простим способом - продувкою аргоном, при цьому ківш знаходиться у стаціонарному положенні, що спрощує обробку металу при виробництві його у великих кількостях. Взагалі цей процес, розроблений фірмою „Finkl and Sons” (США). Він також являє собою позапічне рафінування сталі з її вакуумуванням у ковші та одночасною продувкою аргоном та електродуговим підігрівом. Після зливу сталі перед обробкою у ківш-піч вводять шлакоутворюючі речовини у кількості 1,0-1,5 мас.%, котрі розчиняються вже навіть у перші 4 хвилини обробки. У той же час знижується тиск та при необхідності підігрівається сталь. На початку періоду дегазації (4-8 хв.) знижується вміст водню та кисню у сталі, чому сприяє і донна продувка аргоном, інтенсифікація виділення бульбашок СО.

Наступний нагрів при тиску 27кПа у поєднанні з продувкою аргоном сприяє десульфурації та створює вигідні умови для введення легуючих матеріалів. При рафінуванні цим методом досягається вміст сірки у металі менше 0,01 мас.% і навіть 0,005 мас.% [2, с. 94].

Останнім часом конкуренцію намагається скласти російська фірма „Акос”, котра займається устаткуванням для дугових сталеплавильних печей та усім, що з ними повязано. Це підприємство отримало відомість у металургійному світі та стало одним із провідних у своїй галузі. Однією із установок „Акоса” є ківш-піч, призначений для обробки металу після виплавки у електропечах та з наступною прокатною переробкою. Обробка проводиться у позапічному режимі з участю розкислювачів та легуючих елементів, містить у собі десульфурацію, доведення металу по хімічному складу та температурі, розкислення та модифікування металу. Агрегат дозволяє збільшувати продуктивність електроплавильної печі на 10 - 15%, економити феросплави, покращувати якість металу. Ковші, розроблені цією фірмою використовуються на підприємстві „Мечел” та інших вітчизняних і закордонних заводах, крім того „Акос” активно займається модернізацією та переоснащенням старого обладнання [2, с. 95].

Серед вітчизняних представників компаній-проектувальників агрегату „ківш-піч” повідне місце займає Новокраматорський Машинобудівний Завод України (НКМЗ). Виплавка металу на цьому заводі проводиться у сталеплавильних агрегатах з мінімальними витратами часу, потім метал піддається позапічній обробці на установці „ківш-піч” та вакуумній обробці. Установка піч-ківш мартенівського цеху оснащена шиберними сталерозливними ковшами трьох типорозмірів: 30, 60 і 90 тон, що дозволяє піддавати позапічній обробці від 17 до 88 тон рідкої сталі. У ході процесу позапічного рафінування сталі проводиться долеговування, підігрів, обробка порошковим дротом при допомозі трайбапарату, продувка металу аргоном. Все це забезпечує зниження вмісту неметалічних включень у металі до рівня 25-30 ppm2. Вміст сірки у металі після позапічної обробки може бути знижено до 0,005 мас.%, а різниця температури сталі по перерізу ковша складає не більше 50°С.

Також забезпечується однорідний хімічний склад металу по висоті ковша. Крім того обладнання, що було застосоване для позапічної обробки сталі (установка „ківш-піч”) та глибокого вакуумування сталі на базі паро ежекторних насосів дозволило НКМЗ виробляти найкращу конструкційну сталь серед підприємств важкого машинобудування у СНГ [2, с. 96].

У таблиці 5.1 порівняємо якісні характеристики агрегатів „ківш-піч” різних компаній.

Як видно з таблиці 5.1 використання агрегату „ківш-піч” є економічно виправданим та рентабельним. Тільки завдяки цим процесам можна забезпечити ряд виконання технологічних умов та вимог для отримання якісної продукції. Широке різноманіття агрегатів дозволяє підібрати сааме той, який повністю задовольнить промислові потреби.

Установка ківш-піч на конкретному металургійному підприємстві може одночасно виконувати функції, характерні для декількох груп агрегатів. Тому правомірно говорити про універсальність „ковша-печі” у тій чи іншій мірі.

У цілому ж функціональна ефективність може суттєво відрізнятися в залежності від стратегії заводу і структури металургійного виробництва. Для металургійної галузі України потрібно вирішити питання інтенсифікації позапічної обробки з використанням максимально можливої ефективності процесів.

За результатом порівняння параметрів агрегатів, а також їх вартості, дішли висновку що найбільший ефект при найменших капітальних витратах буде отримано при купівлі установки ківш-піч від виробника ПАТ «Акос-125». Дана установка має високі показники продуктивності при найменших витратах матеріалів та електроенергії. При цьому вартість придбання даної установки також найменша серед представлених у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Порівняння параметрів агрегатів „ківш-піч” різних компаній

Параметр

ASEA-SKF

VAI FUCHS

Krupp

Danielli

BSW

НКМЗ

Акос-125

Ємкість ковша, т

90-110

150

120

120

86

145

125

Потужність трансформатора, МВА

12-15

18

18-21

18

12

25

16

Сила струму, А

36

30

38

40

25

40

40

Діаметр електрода, мм

400

406

450

400

350

450

400

Діаметр розпаду електродів, мм

825

700

750

700

580

850

650

Швидкість нагріву, ?С/хв.

4,6

4

4,3

4,6

3

4,5

3,5

Витрата електродів, кг/т

0,85

0,46

0,3

0,45

0,2

0,25

0,3

Витрата електроенергії, кВт-год/т

80

52

30

55

20

35

25

Тривалість обробки, хв.

60-180

45

50

60-120

25

55

25

Вартість устаткування, тис.дол.

592320

669240

851290

728200

629990

887200

546160

Отже установка нового обладнання дозволить підвищити якість продукції ПАТ «Дніпровський Метзавод» та збільшити обсяги її виробництва. Крім того, у новому аглодоменому цеху у процесі виробництва відбудеться економія витрат на суму 2221505 тис.грн. щороку

Делись добром ;)