Розробка інвестиційних проектів

курсовая работа

1.2 Соціальні аспекти розробки інвестиційних проектів

У самому загальному змісті інвестиційним проектом називається план або програма вкладення капіталу з метою наступного одержання прибутку. Більш строго можна сказати, що поняття "інвестиційний проект" уживається у двох змістах:

- як справа, діяльність, захід, що припускає здійснення комплексу яких-небудь дій, що забезпечують досягнення певних цілей (одержання певних результатів) і потребуючих для свого здійснення інвестиційних ресурсів;

- як система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів для здійснення яких-небудь дій, звязаних і інвестуванням, або дії, що описують такі.

Форми й зміст інвестиційних проектів можуть бути найрізноманітнішими - від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільності придбання нерухомого майна. У всіх випадках, однак, є присутнім часовий лаг - затримка між моментом початку інвестування й моментом, коли проект починає приносити прибуток.

Керування проектами як системний процес має ряд характерних відмінностей від традиційного виробничого керування. Виробниче керування має справа з більше передбачуваними ситуаціями, більшість функцій повторюється з періодичністю, заздалегідь відомої, і сам процес керування побудований на цій однаковості. Керування проектами, навпаки, повинне сприяти творчим змінам. У проекті значно сутужніше перебувати в рамках бюджету й строків.

Таким чином, проект як соціально-економічна система має наступні ознаки, які повинні враховуватися з метою ефективного керування:

- наявність активного людського елемента, нестаціонарність;

- стохастичність поводження;

- труднощі визначення граничних можливостей системи;

- здатність змінювати структуру, зберігаючи цілісність і життєздатність;

- здатність формувати варіанти поводження;

- здатність адаптуватися до умов, що змінюються (зовнішньому й внутрішньому керуючому впливам);

- здатність і прагнення до цілеоутворенню [6; с.142].

У чинність того, що основною метою діяльності некомерційної організації є не витяг прибутку, а реалізація суспільно-корисних функцій, оцінка інвестиційних проектів некомерційної організації носить яскраво виражену специфіку.

Процедура оцінки інвестиційних проектів некомерційної організації має дві складові: економічну й соціальну. Економічна складова ґрунтується на аналізі фінансових вигід від реалізації проекту, а соціальна складова - на оцінці соціальних результатів від виконання проекту.

Аналіз економічних результатів інвестиційних проектів некомерційної організації базується на тих же показниках, що й для комерційних підприємств. Це коефіцієнти простої норми прибутку, чистої наведеної вартості, індекс прибутковості, період окупності вкладених коштів, показник внутрішньої норми прибутку.

До показників оцінки соціальних результатів інвестиційних проектів ставляться коефіцієнт соціальної рентабельності, показник чистої наведеної соціальної вартості, індекс соціальної прибутковості, коефіцієнт внутрішньої норми соціальної прибутковості.

Коефіцієнт соціальної рентабельності (SR) розраховується за аналогією з показником економічної рентабельності як відношення грошової оцінки соціального ефекту до витрат на виробництво даного соціального ефекту.

Як приклад розглянемо вибіркову вакцинацію населення в одному з регіонів. У цьому випадку соціальний ефект буде проявлятися в зниженні рівня захворювань населення регіону, при цьому вигоди одержать ті обличчя, які не пройшли вакцинацію, але залишилися здоровими через скорочення масштабів поширення вірусу. Таким чином, грошова оцінка соціального ефекту буде вимірятися різницею вартості витрачених медичних послуг регіону, де не проводилася вакцинація, і регіону, де вакцинація мала місце, за умови, що регіони рівноцінні по своїх характеристиках. Витрати на виробництво соціального ефекту виміряються витратами на проведення вакцинації в регіоні.

Однак на відміну від показника економічної рентабельності коефіцієнт соціальної рентабельності не завжди піддається вирахуванню. Вимір грошової оцінки соціального ефекту й витрат, повязаних з його виробництвом, у більшості випадків є вкрай складним завданням. Прояв соціального ефекту від споживання культурних, освітніх і інших некомерційних послуг розтягнуто в часі й знаходить своє відбиття в різних галузях економіки. Підвищення освітнього, культурного рівня приводить до росту споживання в соціально-культурній сфері, підвищенню продуктивності праці в сфері матеріального виробництва й т.д. На думку Андрєєва И.А., показник соціальної рентабельності найбільше застосуємо для програм соціально-економічного розвитку регіону країни, розроблених державними й недержавними науково-дослідними інститутами. Їхня результативність «може бути оцінена відношенням зміни душових (сімейних) грошових доходів населення регіону після її впровадження до витрат на її розробку й реалізацію». Однак показник соціальної рентабельності може активно використатися й у сфері охорони здоровя, де процеси й результати надання медичних послуг піддаються кількісній оцінці [9; с.93].

При оцінці інвестиційних проектів некомерційної організації найбільш привабливими є проекти з найбільшими значеннями соціальної рентабельності. Однак у більшості випадків проекти з високими значеннями соціальної рентабельності є економічно збитковими проектами. При цьому важливо, щоб соціальна рентабельність проекту компенсувала фінансову нерентабельність проекту, тобто сума економічної й соціальної рентабельності була вище нуля. Для подібної оцінки доцільно використати показник загальної рентабельності проекту (TR) або загальної норми прибутковості. Він розраховується в такий спосіб:

Показник загальної рентабельності є сума економічної й соціальної рентабельності, тобто чистий прибуток від реалізації проекту підсумується із грошовою оцінкою соціального ефекту від проекту й ставиться до витрат, повязаним з його виконанням.

Таким чином, з метою фінансової стабільності некомерційна організація повинна приймати до реалізації проекти з показником загальної рентабельності вище нуля. Проте можливі ситуації, коли некомерційна організація реалізує проекти з негативною або нульовою загальною рентабельністю, тобто коли фінансові збитки від проекту перекривають соціальні вигоди. У цьому випадку фінансова стабільність некомерційної організації повинна забезпечуватися за рахунок держави, благодійних організацій і т.д. [7; с.68]

Коефіцієнти рентабельності є досить наочними показниками й зручними для аналізу проектів некомерційних організацій. Однак вони не враховують тимчасової вартості надходжень від проекту, що має велике значення, якщо доходи від проекту сильно розтягнуті в часі. У цьому випадку важливу роль грає показник чистої наведеної соціальної вартості (NPSV - Net Present Social Value). Він визначається за аналогією із чистим наведеним грошовим потоком у такий спосіб:

Показники соціальної цінності проекту (програми) у році t, виражені в грошовій оцінці, дисконтуються до нульового року, потім підсумуються й зменшуються на суму первісних інвестицій, повязаних з реалізацією проекту.

Визначення соціальної цінності проекту по роках зіштовхується з тими ж проблемами, що й вимір соціального ефекту. У звязку із цим на практиці користуються спрощеним методом. Так, у випадку надання медичних, освітніх послуг на безкоштовній або пільговій основі соціальна цінність виміряється повною ціною надаваних послуг або різницею між повною й пільговою ціною.

Ставка дисконту (Ks), з погляду некомерційної організації відображає альтернативні напрямки вкладення коштів і приймається на рівні дохідної ставки по короткострокових казначейських зобовязаннях як найменш ризиковим цінним паперам. З погляду добродійників, коефіцієнт дисконтування відображає альтернативну прибутковість благодійних внесків. Добродійники мають можливість вкладення коштів у портфель цінних паперів, а потім використання доходів для прямого придбання некомерційних послуг. Таким чином, з погляду добродійників ставка дисконтування дорівнює прибутковості від вкладень в акції комерційної фірми, що надає подібні послуги.

При аналізі інвестиційних проектів некомерційної організації не можна однозначно вимагати позитивних значень коефіцієнта чистої наведеної вартості, тому що сума витрат, повязаних з реалізацією проекту, може перевищувати наведену соціальну вартість проекту. У цьому випадку необхідно проаналізувати також фінансові надходження від проекту, тобто розрахувати показник чистої наведеної грошової вартості проекту.

Таким чином, для загальної оцінки інвестиційних проектів некомерційної організації можна використати коефіцієнт загальної чистої наведеної вартості TNPV (Total Net Present Value):

Проект уважається прийнятним, якщо TNPV>0. Однак, як говорилося вище, це не означає, що кожна складова формули (NPV і NPSV) також повинна бути позитивної. Некомерційна організація в чинність наявності високої соціальної цінності проекту може реалізовувати економічно збиткові проекти, у яких NPV<0. Крім того, можливий і такий варіант, коли інвестиційний проект має позитивну наведену грошову вартість, але негативну соціальну вартість. Так, установлення високих цін на медичні, освітні, культурні послуги дозволить одержувати високі доходи від такої діяльності, але в той же час обмежить споживання послуг малозабезпеченими верствами населення.

На відміну від комерційної фірми оптимізація бюджету капіталовкладень некомерційної організації не зводиться до максимізації TNPV, тому що в цьому випадку можливі варіанти, коли фінансова цінність інвестиційних проектів могла бути витиснута соціальною цінністю, і навпаки. Для некомерційної організації оптимізація бюджету капіталовкладень укладається в тім, що економічні збитки від інвестиційних проектів повинні покриватися або за рахунок прибутку від реалізації інших проектів, або за рахунок притягнутих коштів від населення, комерційного сектора й держави.

Крім того, некомерційні організації обмежені в можливостях акумулювання коштів для реалізації інвестиційних проектів. Джерела фінансування некомерційних організацій зводяться до доходів від власної діяльності, державним субсидіям, благодійним, спонсорським внескам, позиковим коштам і ін., які обмежені у своєму обсязі, цілях використання й часто вимагають багато часу для їхнього залучення. У результаті якщо комерційна фірма, спроможна акумулювати практично необмежена кількість коштів для інвестицій, вкладає власні або притягнуті кошти в реалізацію проектів доти, поки NPV>0, те некомерційна організація часто змушена відкладати реалізацію проектів з позитивним TNPV у чинність недоліку коштів [10; с.125].

Поряд з показником чистої наведеної соціальної вартості активно використається індекс соціальної прибутковості (SPI - Social Profit Index). Він розраховується як відношення наведеної соціальної цінності до поточного періоду на суму первісних інвестицій:

У чинність того що індекс соціальної прибутковості є відносним показником, а не абсолютним, як коефіцієнт чистої наведеної соціальної вартості, він більше зручний для аналізу соціальної значимості різних проектів.

Зведений індекс прибутковості інвестиційних проектів некомерційних організацій (TPI - Total Profit Index) буде виглядати в такий спосіб:

Зведений індекс прибутковості можна використати не тільки для порівняльної оцінки, але і як критерій прийняття проектів до реалізації. Якщо значення індексу менше або дорівнює одиниці, то проект відкидається. До реалізації приймаються проекти з індексом прибутковості більше одиниці.

На практиці некомерційна організація, як правило, займається реалізацією відразу декількох проектів, тому для неї не менш актуальними, чим для комерційних підприємств, є питання формування бюджету капіталовкладень.

Для оптимізації бюджету капіталовкладень некомерційних організацій великого значення набуває коефіцієнт внутрішньої норми соціальної прибутковості проекту (IRSR). Він характеризує рівень соціальної прибутковості інвестиційного проекту, що виражає дисконтною ставкою, по якій майбутня соціальна цінність проекту приводиться до дійсної вартості авансованих коштів. Таким чином, соціальна цінність проекту приводиться до дійсної вартості не на основі дисконтної ставки, що задає ззовні, а на базі внутрішньої норми соціальної прибутковості самого проекту.

Внутрішня норма соціальної прибутковості визначається як ставка прибутковості, при якій дійсна вартість майбутніх соціальних вигід дорівнює дійсної вартості витрат на реалізацію проекту, тобто чиста наведена соціальна вартість NPSV дорівнює нулю.

IRSR = k при NPSV = 0.

Очевидно, чим вище внутрішня норма соціальної прибутковості, тим більше привабливим є той або інший проект із соціальної точки зору. Проекти з високою нормою соціальної прибутковості мають більше підстав для залучення благодійних коштів, державних субсидій, грантів і ін.

Однак для комплексної оцінки інвестиційних проектів некомерційної організації доцільно застосовувати коефіцієнт внутрішньої норми загальної прибутковості (TIRR). Він буде визначатися зведеною ставкою прибутковості, при якій наведена до дійсного періоду вартість майбутніх фінансових і соціальних доходів дорівнює вартості первісних інвестицій.

TIRR = K при TNPV = 0.

Для оптимального інвестиційного портфеля некомерційної організації відбираються проекти з максимальним значенням норми прибутковості [8, с.74].

Таким чином, оцінка інвестиційних проектів некомерційних організацій включає аналіз фінансових і соціальних результатів від реалізації проекту, що робить таку оцінку вкрай складної. Економічні й соціальні результати інвестиційних проектів можуть бути суперечливими, що не дозволяє зробити однозначний вибір на користь того або іншого проекту. Крім того, вибір проекту некомерційної організації в більшості випадків не здійснюється нею самостійно, на такий вибір впливають рішення третіх осіб (держави, благодійних фондів, спонсорів і ін.). Виходячи з фінансової залежності від третіх осіб, а також з обмежень одержання й розподілу прибутку некомерційні організації змушені підбудовуватися під інтереси спонсорів, програми благодійних фондів, політикові піклувальників і т.д.

Делись добром ;)