Розробка нормативної бази та техніко-економічне обґрунтування створення комплексної бригади, що виконує вантажні автоперевезення
2.5 Розрахунок економічного ефекту
Показники до і після удосконалення схеми переміщення занесені нижче до таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Порівняння показників до і після удосконалення схеми переміщення вантажу
Показники |
В початковій базовій схемі |
У вдосконаленій базовій схемі |
|
Обсяг перевезення,т |
16,8 |
24 |
|
Транспортна робота,ткм |
235,2 |
336 |
|
Тривалість зміни,год |
10,2 |
9,9 |
|
Кількість автомобілів |
14 |
10 |
|
Кількість водіїв |
21 |
14 |
|
Кількість візків |
6 |
5 |
|
Кількість виконавців навантажувальних робіт |
10 |
9 |
|
Кількість кранів |
2 |
1 |
|
Технічна продуктивність крану, т/год. |
17,2 |
35,1 |
|
Тривалість робочого циклу крану, сек.. |
79,5 |
59,5 |
|
Кількість робітників,чол. |
33 |
24 |
При зміні вантажопідйомності за рахунок використання в транспортному процесі причепа необхідна кількість водіїв для виконання транспортної роботи зменшилася від 21 до 14, тобто вдалося вивільнити 7 водіїв разом з тим вивільнилося 4 автомобіля.
За рахунок зміни вантажопідйомності тривалість циклу також зазнала змін, зменшилася кількість циклів на одиницю.
Звичайно зміна вантажопідйомності безпосередньо вплинула на обсяг перевезень ( зріс на 7,2 т), а також на транспортну роботі, яка збільшилася на 100,8 ткм.
При зміні вантажопідємності візка з 250 кг до 300 кг вдалося зменшити їх кількість на одну одиницю, при цьому вивільнився один навантажувач.
При впровадженні удосконаленої схеми фонд заробітної плати теж зазнав змін:
Зміна добового колективного заробітку:
Зміна місячного колективного заробітку:
Зміна річного фонду ЗП:
Отже, при впровадженні нової схеми переміщення вантажу вдалося вдосконалити автоперевезення та організацію навантажувальних робіт.