Роль інвестицій в підвищенні ефективності діяльності підприємства

дипломная работа

1.2 Економічний зміст інвестиційної діяльності підприємства

Інвестиційна пропозиція включає обєкти інвестування, до яких належать “основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях і сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші обєкти власності”.

Врівноваження інвестиційного попиту і пропозиції проходить через механізм ціноутворення. Таким чином, динамічне збалансування в економіці базується на системі рівноважних цін на товари і капітали. Завдяки системі рівноважних цін формуються і підтримуються макроекономічні пропорції в економіці, серед яких важливе місце займає співвідношення: інвестиції - приріст капітального майна.

Механізм ціни рівноваги виникає і діє тільки в умовах вільних конкурентних ринків, які передбачають організацію обміну товарами на основі врівноваженого попиту і пропозиції. Необхідною умовою, властивою ринковим відносинам конкурентного типу, при відносно стабільному попиті є випереджаючий розвиток пропозиції, тобто зростаюча конкуренція товаровиробників, продавців. У сучасних умовах в країнах з ринковою економікою ця конкуренція підтримується і стимулюється державою через широку систему заходів антимонопольного регулювання.

Ціна рівноваги, яка формується в умовах вільної конкуренції, є індикатором вартостей. Вона фіксує зміну у співвідношенні попиту і пропозиції.

Механізм ціни рівноваги такий: на ринку інвестиційних товарів у даний момент представлено певний набір інвестиційних товарів (обладнання, нерухоме майно, контракти, цінні папери, сертифікати прав і т.д.); необхідно визначити, якої саме моделі поведінки (стратегії вибору) буде притримуватися у даній ситуації інвестор. Як показують дослідження економістів, середній інвестор, вкладаючи свої кошти, намагається максимізувати прибуток при мінімізації збитків. Серед альтернативних видів активів перевага, в першу чергу, буде надана найбільш високодохідним, з найвищою нормою прибутку на вкладений капітал. Спрямування великої маси інвестиційних капіталів на вкладення у даний високодохідний вид активів приведе до структурних зрушень на ринку інвестиційних товарів. З одного боку, інвестиційний попит на конкретний обєкт вкладення перевищить пропозицію. В умовах конкурентного ринку це, в свою чергу, обумовить підвищення ціни даного інвестиційного товару. Висока ринкова вартість інвестиційного товару (котирування) в принципі і є свідченням (індикатором) його привабливості для інвесторів з точки зору найбільшої віддачі інвестицій. З іншого боку, переливання капіталу (інвестицій) у певну "ефективну" точку інвестиційної сфери приведе в кінцевому підсумку до розширення даного інвестиційного товару і відповідного зниження його ціни. Інвестиції ж перекинуться до нових високодохідних видів активів.

Таким чином, викладене дає підстави зробити висновок, що з появою ринків інвестиційних товарів будь-яка конкретна форма підприємництва включає в себе як інвестиційну, так і основну діяльність. Інвестиційна діяльність передбачає вкладення коштів, проведення затрат із метою організації виробництва. Сюди відноситься придбання обладнання, оренда приміщення, постачання сировини тощо. Потім йде стадія окупності затрат, тобто експлуатація обладнання, виробниче споживання сировини, матеріалів і напівфабрикатів, упакування товару та ін. У результаті створюється готова продукція, здійснюється її реалізація, появляється доход. Якщо підприємець правильно врахував конюнктуру ринку, то величина доходу буде достатньою для відшкодування витрат, створення нагромаджень, розширення споживання підприємця. Таким чином відбудеться замкнення обороту вкладених у справу коштів або інвестицій. Звідси можна зробити висновок, що затрати (інвестиції) і їх віддача (доходність) є двома сторонами одного економічного процесу, його невідємними складовими. Одне не може існувати без іншого. Затрати, які не приносять віддачі - доходу або соціального ефекту, - безглузді. Економічна діяльність без затрат, за винятком окремих спекулятивних операцій, не можлива.

Тепер детальніше зупинимось на процесі кругообігу інвестицій. Він здійснюється у процесі інвестиційної діяльності. Початок інвестиційної діяльності, на наш погляд, збігається з моментом прийняття рішення про спрямування вкладення коштів.

Можна виділити три основні напрями інвестиційної діяльності підприємства: вкладення у виробництво основного й оборотного капіталу (капітальні вкладення), вкладення у фінансові активи, вкладення у відтворення інших елементів капітального майна (майнові права й інтелектуальні цінності).

Інвестування у будь-яку галузь підприємницької діяльності здійснюється шляхом виходу на ринки нерухомості, обладнання та інших елементів фізичного капіталу як різновидів інвестиційних товарів або, при відсутності таких товарів на ринку інвестиційних товарів, шляхом їх виробництва. Це вимагає організації відповідного промислового виробництва (для створення елементів рухомого капіталу) або будівництва, якщо мова йде про нерухомість.

Інвестиційна діяльність, із метою створення інвестиційного товару певного типу, може здійснюватися за рахунок різних джерел: власних, кредитних, залучених фінансових коштів інвесторів, а також бюджетних асигнувань.

Структура джерел залежить, головним чином, від організаційно-правової форми підприємства, яке створюється. Наприклад, при створенні акціонерного товариства (корпорації) одне із основних джерел - це кошти, виручені від продажу акцій; при створенні товариства з обмеженою відповідальністю - пайові внески та ін.

При поновленні асортименту продукції підприємства, яке вже функціонує, на перший план виходять його власні нагромадження у вигляді амортизаційного капіталу і прибутку. Інвестиції, як було зазначено раніше, можуть бути в грошовій, натурально-речовій формах, а також у формі майнових (інтелектуальних) прав. Дедалі більшого визнання серед економістів Заходу набуває думка, що різновидністю інвестицій є також інтелектуальний потенціал працівників підприємства.

З урахуванням викладеного, кругообіг інвестицій у сфері відтворення фізичного капіталу можна подати у вигляді формули (1.1).

/ Г - ІТ1, ІТ2,.. ІТп / ОК / АК

І - Т - ІТ1, ІТ2,.. ІТр - ОБК.В. Г - Г (1.1)

МП - ІТ1, ІТ2,.. ІТд РС П (ЧД)

де І (Г, Т, МП) - інвестиції у грошовій, товарній формах, а також у формі майнових прав;

IT - інвестиційні товари, вкладення інвестицій;

IT-1, n - набір ІТ на ринках інвестиційних товарів;

1,p - інвестиції (ІТ) у натурально-речовій формі;

1,q - ІТ у формі реалізації майнових та інтелектуальних прав;

OK - основний капітал;

ОБК - оборотний капітал;

PC - робоча сила, інтелектуальний потенціал;

В - виробнича стадія обороту інвестицій;

Т - товарна стадія обороту інвестицій;

Г - ціна реалізації продукту підприємницької діяльності;

AK - амортизаційний капітал;

П (ЧД) - прибуток (чистий дохід) від підприємницької діяльності.

Економічний зміст наведеного ланцюжка метаморфоз полягає у тому, що інвестиції у різних формах (грошовій, товарній тощо) вкладаються в обєкти інвестиційного попиту (інвестиційні товари) з метою створення матеріальних умов підприємницької діяльності.

Інвестиційний капітал залежно від форми його здійснення вкладається (перетворюється) в конкретні набори (класи) інвестиційних товарів, які в сукупності є фізичним капіталом. Так, інвестиції у грошовій формі можуть бути вкладені (через обмін на ринку інвестиційних товарів) у будь-який необхідний елемент фізичного капіталу. У цьому випадку, на наш погляд, можна класифікувати ринки інвестиційних товарів на ринки нерухомості, рухомого капіталу, інтелектуального капіталу (кваліфіковані кадри, науковий потенціал), інновацій (науково-технічна продукція).

Процес вкладення інвестицій у грошовій формі в інвестиційні товари, які можуть бути на чотирьох вище зазначених типах ринків, можна показати так:

І (Г) - (ІТ1, ІТ2,. ІТп) - . Г (1.2)

Інвестиції у товарній формі, які вкладаються у підприємництво, безпосередньо перетворюються в натурально-речові елементи виробництва. Сюди включається передане у вигляді паїв (вкладів) для організації виробництва рухоме і нерухоме майно. У формулі (1.1) ці відносини виражені як ряд

(Т) - (ІТ1, ІТ2,. ІТр) - . Г.

Економічне обґрунтування доцільності капіталовкладень здійснюється на основі дослідження основних характеристик відповідних інвестиційних проектів.

Сучасна практика оцінювання ефективності реальних інвестицій використовує певні базові принципи й методичні підходи.

При оцінюванні ефективності капіталовкладень слід ураховувати основні базові принципи. Розглянемо їх.

1. Оцінювати ефективність проектів інвестування капіталу потрібно на основі порівняння обсягу інвестованих коштів, з одного боку, і сум та термінів повернення інвестованого капіталу - з іншого.

2. При визначенні необхідного обсягу інвестиційних витрат слід ураховувати як основні, так і супутні витрати капіталу. Це пояснюється тим, що при інвестуванні крім основних затрат, передбачених проектом, підприємство часто несе й супутні витрати, спричинені реалізацією цього проекту. Тому їх так само необхідно враховувати при оцінюванні ефективності здійснення капіталовкладень.

3. Повернення інвестованого капіталу оцінюється на основі показника грошового потоку від інвестицій.

Під грошовими потоками від інвестицій розуміються отримані від їх реалізації чистий прибуток і суми амортизаційних відрахувань:

ГП = П + АВ,

де П - річний прибуток, отриманий у результаті реалізації інвестицій; АВ - річна сума амортизаційних відрахувань.

4. Приведення майбутніх грошових потоків від інвестицій до їхньої теперішньої вартості (дисконтування). Оскільки грошові кошти під впливом фактору часу знецінюються, вартість теперішніх грошей (тобто їх купівельна спроможність) перевищує вартість грошей, що будуть отримані в майбутньому. Такий вплив часу на вартість грошей ураховується шляхом дисконтування майбутніх грошових коштів. Дисконтування передбачає коригування майбутніх потоків грошей на коефіцієнт, який відповідає певній дисконтній ставці, що враховує ризик і непевність, повязані з фактором часу. В умовах очікування постійного річного темпу інфляції застосовують постійну річну ставку дисконту і теперішню вартість отриманих у майбутньому грошових потоків обчислюють за формулою

де ТВ - теперішня вартість майбутніх грошових потоків від інвестиційного проекту, гр. од.;

t - період, років;

ГПt - грошовий потік, очікуваний у i-му році від реалізації проекту;

r - річна ставка інфляції (у вигляді десяткового дробу);

- коефіцієнт коригування майбутніх сум грошових потоків.

5. Диференційований вибір дисконтної ставки. Ставки для дисконтування грошових потоків від реалізації різних проектів вибирають диференційовано з урахуванням таких факторів, як очікуваний темп інфляції, премії за ризик, імовірність низького рівня платоспроможності, тривалість періоду інвестування тощо. Виходячи з наведених принципів розраховують основні характеристики інвестиційних проектів - чисту теперішню вартість, індекс прибутковості, термін окупності, внутрішню ставку дохідності.

Чиста теперішня вартість (ЧТВ) характеризує загальний абсолютний ефект від реалізації інвестицій і обчислюється як різниця між теперішньою вартістю майбутніх грошових потоків, отриманих протягом періоду експлуатації обєкта інвестування, і сумою початкових інвестицій:

ЧТВ = ТВ - ПІ,

де ТВ - теперішня вартість грошових потоків проекту; ПІ - початкові інвестиції.

Якщо чиста теперішня вартість проекту перевищує нуль, проект має бути схвалений як прибутковий, якщо ж вона має відємне значення або дорівнює нулю, то проект слід відхилити, оскільки його реалізація призведе до збитків або не принесе підприємству додаткового доходу на вкладений капітал.

Інша характеристика інвестиційного проекту - індекс прибутковості (Ш) - загалом дуже близький до чистої теперішньої вартості. Індекс прибутковості порівнює теперішню вартість майбутніх грошових потоків з початковими інвестиціями:

ІП = ТВ: ПІ.

Проект, який має індекс прибутковості більший за одиницю, схвалюється як прибутковий, а якщо цей індекс менший за одиницю - відхиляють.

Період окупності (Tок) інвестицій характеризує кількість років, за які будуть відшкодовані початкові інвестиції. Період окупності визначається як відношення початкових інвестицій до середньорічної величини дисконтованих грошових потоків:

Tок = ПІ: ГПдиск,

де ГПдиск - середньорічна величина дисконтованих грошових потоків.

Середньорічну величину дисконтованих грошових потоків визначають так:

ГПдиск = ТВ: Tекспл

де ТВ - теперішня вартість грошових потоків від проекту;

Tекспл - кількість років експлуатації обєкта інвестування, протягом яких очікується надходження грошових потоків.

Внутрішня ставка доходу (ВСД) характеризує рівень прибутковості здійснених інвестицій, що дорівнює дисконтній ставці, за якої чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю. Це можна записати у вигляді

де ГП - річні грошові потоки;

d - дисконтна ставка (внутрішня ставка доходу);

п - кількість років надходження грошових потоків.

З метою схвалення рішення про прийнятність проекту внутрішню ставку доходу порівнюють з необхідною ставкою дохідності діяльності підприємства, яку визначають виходячи з вартості залучення капіталу і ступеня ризику проекту. Якщо значення внутрішньої ставки доходу перевищує необхідну ставку, то проект вважають прибутковим.

Основна мета управління інвестиційною діяльністю полягає в досягненні найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії підприємства. Процес управління інвестиційною діяльністю підприємства охоплює реалізацію таких завдань:

дослідження зовнішнього інвестиційного середовища і прогнозування майбутньої конюнктури інвестиційного ринку;

розробку стратегічних напрямів інвестиційної діяльності підприємства;

пошук і оцінювання інвестиційної привабливості окремих проектів, а також відбір найефективніших;

розробку стратегії формування інвестиційних ресурсів підприємства;

оцінювання інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів і відбір найефективніших з них;

формування інвестиційного портфелю і його оцінювання за показниками прибутковості, ліквідності та ризику;

поточне планування і оперативне управління реалізацією окремих інвестиційних проектів;

організацію моніторингу реалізації окремих інвестиційних програм і проектів;

підготовку рішень про своєчасний вихід з неефективних інвестиційних проектів.

Делись добром ;)