Статистичне дослідження дохідної та видаткової частин Держбюджету

курсовая работа

3. Шляхи покращення формування та використання Держбюджету

Актуальність проблеми формування місцевих бюджетів і використання їхніх коштів зростає у звязку зі змінами, які стосуються місцевого самоврядування та в найближчому майбутньому можуть бути внесені до Конституції України. В сучасній Україні назріла необхідність справжньої фінансової децентралізації для повнішого та ефективнішого задоволення потреб населення в кожному регіоні. Без бюджетної самостійності місцевих бюджетів з її чисельними складовими і врахування податкового потенціалу кожного регіону побудова й розвиток ефективної та дійової бюджетної системи України може розтягнутися на невизначений період.

Матеріально-фінансова самостійність регіону є необхідною умовою втілення усіх принципів місцевого самоврядування. Передумовою фінансової незалежності, як можливості самостійного вирішення питань комплексного фінансового забезпечення економічного та соціального розвитку певної території, є розумна , з точки зору економічної доцільності, децентралізація влади й адекватний розподіл фінансово-економічної бази між центром та органами місцевого самоврядування. Концепція фінансової незалежності має полягати в оптимальному врахуванні інтересів держави, підприємницьких структур, населення і місцевого самоврядування. Фінансова та бюджетна децентралізація - один із головних принципів формування бюджетів у розвинених європейських країнах. І хоча в Україні ступінь бюджетної централізації ще досить високий і далі існує принцип формування бюджету «згори-вниз», певні зрушення в цьому напрямку уже маємо. Законом України «Про Державний бюджет України за 2004 р.» уперше за останні роки було істотно підвищено частку місцевих бюджетів у зведеному бюджеті - до 45%.

У сучасних демократичних суспільствах багаторівневі бюджетні системи завжди виступають результатом компромісу між самостійністю регіонів і необхідністю міжрегіонального вирівнювання умов життя, що дістає відображення в розподілі державних функцій між центральними та місцевими органами влади, у формуванні податкового законодавства, а також прав стосовно управління податками й надходження конкретних податків до відповідних бюджетів.

Формування доходів місцевих бюджетів в нашій країні здійснюється у відповідності до діючого законодавства. Однак законодавство України в цьому аспекті досить часто змінюється (не забезпечується стабільність законодавства навіть протягом року). Така ситуація у більшості випадків здійснює негативний вплив на соціально-економічний розвиток окремих регіонів.

Визначальними для місцевого бюджету є власні доходи. Залежно від способу отримання вони поділяються на:

- податкові доходи (місцеві податки і збори);

- доходи від надання послуг органами місцевого самоврядування (прибирання території, вивезення сміття тощо );

- доходи від комунального майна (орендна плата, частина прибутку комунальних підприємств).

У структурі податкових надходжень в цілому по Україні прибутковий податок з громадян становить найбільшу частку загального обсягу доходів бюджету. Інші місцеві податки та збори складають значно меншу частку.

Але загалом в державі існують значні міжрегіональні відмінності податкових надходжень з розрахунку на одного жителя, максимальний та мінімальний показники відрізняються більше ніж учетверо. Відмінності у рівні соціально-економічного розвитку регіонів, що впливають на їхню податкоспроможність, зумовлюють потребу державної підтримки місцевого бюджету.

Фінансова підтримка з боку держави має бути спрямована насамперед на збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів. У бюджетній системі України як унітарної держави найпоширенішим інструментом фінансової підтримки місцевих бюджетів є трансферти (дотації, субвенції), які відіграють важливу роль у переміщенні фінансових ресурсів від одного рівня влади до іншого і є незамінною складовою бюджетних відносин. Обсяг трансфертів визначається різницею між видатками бюджетів та їх власними й закріпленими доходами.

За допомогою бюджетних трансфертів можуть бути вирішені такі завдання:

- досягається збалансування бюджетів, здійснюється активний вплив на структуру видаткової частини;

- ліквідуються бюджетні диспропорції у розрізі територій країни;

- здійснюється фінансування соціально-економічних програм загальнодержавного значення;

- забезпечується розвиток місцевого господарства відповідно до визначених загальнонаціональних пріоритетів.

Фінансова підтримка місцевих бюджетів забезпечує не лише функції збалансованості та вирівнювання, а й пріоритетність соціального спрямування бюджетної системи. За короткий проміжок часу. За останні роки обсяги трансфертів між державним та місцевими бюджетами істотно зросли і, як результат, утричі збільшилися видатки місцевих бюджетів на надання пільг і субсидій населенню.

У бюджетному кодексі введено поняття «кошик доходів місцевого самоврядування» для бюджетів територіальних громад: сукупність дохідних джерел, що закріплені на постійній основі за місцевими бюджетами і враховуються при визначенні трансфертів цим бюджетам.

Поділ доходів на ті, що враховуються і не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, створює стимули для місцевого самоврядування до нарощення обсягу фінансових надходжень, що допоможе місцевим органам влади фінансувати надання послуг, за які вони відповідають.

Бюджетний кодекс України розширив перелік джерел доходів загальнодержавних податків і зборів та встановив нормативи частки відрахувань від них до місцевих бюджетів у вигляді трансфертів вирівнювання, що внесло істотні позитивні зрушення в систему фінансової підтримки місцевих бюджетів.

Використання бюджетних коштів місцевих бюджетів безпосередньо повязана з виконанням державою та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань, найважливішими з яких є регулювання суспільного відтворення, задоволення потреб населення, управління державою, забезпечення охорони правопорядку, функціонування національної оборони, охорона навколишнього середовища, здійснення міжнародного співробітництва тощо.

Більшість державних видатків, насамперед соціального спрямування фінансуються з місцевих бюджетів. Це передовсім виплати із соціального захисту та соціального забезпечення населення, утримання закладів соціально-культурної сфери, видатки на розвиток місцевого господарства. Місцеві бюджети у сучасних умовах є одним із джерел задоволення життєвих потреб населення.

Розподіл видатків та формування доходів місцевих бюджетів в нашій країні здійснюється у відповідності до діючого законодавства, а отже реальні позитивні зрушення у процесі децентралізації бюджетної системи можуть бути забезпечені при умові внесення змін до бюджетного кодексу та вжиття таких заходів:

1. Удосконалення формули для обчислення відносних видаткових потреб. Формули повинні складатися з трьох основних компонентів; середньодушових видаткових норм, кількості населення відповідного району чи області та коефіцієнтів бюджетних потреб, що визначають позицію конкретної адміністративно-територіальної одиниці відносно середнього по Україні показника;

2. Встановити для місцевих бюджетів, які щорічно нарощують обсяги доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів , повноцінний механізм і реальні джерела стимулювання;

3. Встановити частку обсягу місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України на рівні не менше як 50%, зважаючи на соціальну спрямованість покладених на місцеві органи влади функцій. Збільшити розмір фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на реалізацію програм у галузі освіти, охорони здоровя, культури, фізкультури і спорту та на утримання органів місцевого самоврядування;

4. Удосконалити механізм надання прямих трансфертів із державного бюджету.

Зміни в законодавстві необхідні аби посилити роль місцевих бюджетів в Україні. Існує нагальна потреба у реформуванні місцевих податків, щоб вони стали найвагомішим дохідним джерелом у місцевих бюджетах, яким вони є у розвинених демократичних країнах. Треба внести такі зміни до законодавства, згідно з якими до місцевих податків були б віднесені плата за землю, прибутковий податок зі встановленням надбавки у межах закону до вже чинної ставки. Також треба надати право місцевим органам влади встановлювати у визначених законом межах надбавки до загальнодержавних податків, власні податки та збори, визначити їхні ставки.

Необхідно звернути увагу на зменшення податкових пільг, що надаються підприємствам. Для цього слід перевести підприємства пріоритетних галузей на фінансування на конкурсних засадах з одночасним скороченням, а в перспективі і скасуванням пільг з тих податків, що зараховуються до місцевих бюджетів.

Доходи в місцеві бюджети від місцевих податків та зборів незначні в Україні, тому доцільною буде перевірка витрат на стягнення та контроль за надходженнями цих податків. Якщо такі витрати досить значні, то адміністрування місцевих податків необхідно удосконалювати. Визначення індексу податкового потенціалу дасть змогу встановити оптимальний рівень податкового навантаження на регіон. При плануванні видаткової частини місцевого бюджету доцільно враховувати структуру видатків території, яка зумовлена кількістю населення, кліматичними умовами, аграрним та промисловим напрямами виробництва, пріоритетними напрямками розвитку економіки на цій території.

Подолання дефіциту бюджету

Бюджетний дефіцит - це фінансове явище, яке являє собою перевищення витрат над доходами. В умовах ринкових відносин бюджетний дефіцит робить негативний вплив на соціально-економічний розвиток держави, рівень життя населення..Тому першорядного значення і особливої актуальності набувають питання вивчення причин виникнення і розробки напрямів зниження бюджетного дефіциту.

Основні причини бюджетного дефіциту наступні:

- виникнення надзвичайних обставин (війни, стихійних лих);

- низька ефективність суспільного виробництва; висока питома вага збиткових підприємств в загальній їх кількості;

- нераціональна структура бюджетних витрат;

- некомпетентність керівництва держави, його нездатність тримати під контролем фінансову ситуацію в країні;

- великі витрати на утримання силових структур;

- надання безплатної допомоги іншим державам;

- криза політичної системи в державі;

- крадіжка коштів держбюджету;

- необхідність здійснення в особливо великих розмірах державних вкладень (інвестицій) в економіку;

- низька купівельна спроможність населення тощо

Бюджетний дефіцит може бути знижений за рахунок збільшення доходів. Основні напрямки збільшення доходів в сучасних умовах господарювання наступні:

- збільшення обсягів реалізації продукції субєктів господарювання (із зростанням обсягів реалізації зростає і сума оплачених податків в бюджет, Пенсійний та інші фонди);

- зростання купівельної спроможності населення (громадяни нашої держави матимуть можливість купувати більше товарів і отримувати послуги і, як наслідок, зростуть обсяги реалізації субєктів господарювання);

- покращення фінансового стану субєктів господарювання (внаслідок цього вони зможуть своєчасно сплачувати податки державі(;

- посилення уваги до укладення міждержавних угод;

- вдосконалення податкової системи;

- збільшення коштів, одержаних від реалізації грошово-майнових лотерей;

- покращення діяльності податкових і митних органів;

- вдосконалення приватизації державного житла;

- покращення взаємовідносин між різними гілками влади;

- одержання допомоги від інших, більш економічно розвинених країн (США, Канада, Швеція).

Бюджетний дефіцит можна зменшити за рахунок зміни напрямів інвестування державних ресурсів в галузі народного господарства з метою підвищення їх фінансової віддачі, використання різних форм державного кредиту, введення жорсткого режиму економії державних коштів, оформлення заборгованості державними цінними паперами по виданим кредитам урядовим структурам.

Коли виникає бюджетний дефіцит необхідно ввести мораторій на прийняття нових соціальних програм, які потребують значних бюджетних витрат; потрібно здійснювати фінансування тільки найважливіших соціальних програм.

Значний вплив на бюджетний дефіцит робить таке явище як безробіття громадян. Зростання безробіття приводить до збільшення витрат держави (утримання безробітних громадян, їх перекваліфікації тощо).

Таким чином основні заходи, які сприяють покращенню використання місцевого бюджету та подолання бюджетного дефіциту наступні:

1. Розробка напрямків збільшення доходів;

2. Зміна напрямків інвестування бюджетних ресурсів в галузі народного господарства з метою підвищення фінансової віддачі від кожної бюджетної гривні;

3. Жорсткий режим економії бюджетних коштів;

4. Використання різних форм державного кредиту;

5. Більш широке використання фінансових пільг і санкцій, що дозволяє повніше враховувати специфічні умови господарювання і стимулює зростання суспільного виробництва;

6. Збереження фінансування тільки найважливіших фінансових програм; мораторій на прийняття нових соціальних програм, які потребують значного бюджетного фінансування;

Лише за рахунок зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування і надання їм досить широких повноважень можна досягти реальної бюджетної самостійності та фінансової децентралізації.

Делись добром ;)