Статистичне спостереження доходів і видатків домогосподарств

дипломная работа

1.3 Фінансова поведінка домашніх господарств та її вплив на формування доходів і видатків

В ринкових умовах господарювання важливим є вивчення фінансової поведінки домашніх господарств та її вплив на доходи та видатки. Необхідність вивчення фінансової поведінки домогосподарств перш за все полягає у формуванні ефективної державної політики щодо створення належних умов для підвищення фінансової освіченості та фінансової культури населення, особливо в умовах сучасної економічної кризи. Адже громадяни, які володіють азами фінансової науки, можуть самостійно аналізувати й оцінювати основні тенденції економічного життя держави та відповідно до обставин моделювати стратегії своєї фінансової поведінки, обираючи найефективніші та найоптимальніші з них.

Фінансова поведінка домашніх господарств стала обєктом активних досліджень з боку науковців найрізноманітнішого спрямування лише наприкінці XX ст. Так, економісти, досліджуючи фінансову поведінку населення, основну увагу зосереджують переважно на аналізі доходів і витрат на різних етапах життєвого циклу сімї та вивчають їхній вплив на фінансовий стан домашнього господарства; демографи акцентують увагу на різноманітних демографічних подіях (шлюб, розлучення, народження дітей тощо) та їх впливі на фінансову поведінку населення; соціологи розглядають фінансову поведінку у контексті усталених соціальних норм та поведінки соціальних груп; психологи аналізують специфічну роль знань і установок як детермінант фінансової поведінки людини.

Під фінансовою поведінкою населення розуміють форму діяльності індивідів і окремих соціальних груп на фінансовому ринку, повязану з перерозподілом грошових ресурсів, зокрема з їх інвестуванням [45] або як систему (соціальних) дій, вчинків індивідів і соціальних груп на фінансовому ринку з використання наявних грошових ресурсів з метою отримання максимального прибутку [10].

Т.О. Кізима під фінансовою поведінкою домогосподарств розуміє діяльність членів домашнього господарства, повязану з розподілом та перерозподілом грошових ресурсів, у результаті чого відбуваються формування відповідних фондів грошових коштів (індивідуальних та спільних фондів споживання, резервного фонду, фонду заощаджень тощо) та їх використання на певні цілі. Запропоноване визначення, на нашу думку, є більш повним та, крім поведінки населення на фінансовому ринку, характеризує інші сторони фінансової діяльності громадян (зокрема, таке явище, як ухилення від сплати податків, властиве як окремим індивідам, так і певним соціальним групам) [56].

На фінансову поведінку домашніх господарств справляють вплив дві основні групи чинників: економічного характеру (макроекономічна ситуація в державі загалом та рівень реальних доходів членів домогосподарства зокрема) і соціального характеру (сформовані у домашньому господарстві традиції споживання та заощадження, соціальний статус членів домогосподарства, специфіка взаємовідносин між субєктами фінансової поведінки, рівень довіри до органів державної влади та інституцій фінансового ринку тощо).

Різні типи фінансової поведінки домогосподарств зумовлені не лише впливом чинників, але залежать і від видів домогосподарств. Такого твердження дотримуються Т. Богомолова і В. Тапіліна. Вони всі домогосподарства поділяють на фінансово активні (тобто ті, що мають готівкові заощадження, рахунки і вклади у банківських установах, купують валюту тощо) і фінансово пасивні (котрі не мають або не виявляють будь-яких ознак активної фінансової поведінки). У свою чергу, серед фінансово активних домогосподарств зазначені автори виокремлюють три основні типи (моделі) фінансової поведінки [95]:

"заощаджувачі": домашні господарства, котрі демонструють лише позитивну фінансову поведінку (зменшення боргів та вивільнення коштів із поточного споживання для здійснення вкладень у майбутні доходи);

"антизаощаджувачі": домашні господарства, котрі демонструють лише негативну фінансову поведінку (споживання у борг, "проїдання" частини майна і заощаджень);

Делись добром ;)