2. Формування стратегічних цілей та дослідження умов їх досягнення

"right">5

Рис. 2.1 - Динаміка ВВП на одну особу України, Росії, Польщі та Китаю (Україна в 1990 році = 100)

Базовий рівень виходу на траєкторію довгострокового зростання є різним для кожної країни. На рисунку 2.1 і в табл. 1.1 представлена динаміка ВВП Росії (лінія бр), України (лінія ау), Польщі (лінія вп), Китаю (лінія дк). Країни ЄС (лінія єє) мають стале економічне зростання, що забезпечується в середньому щорічними 3%-ми темпами зростання. В 1990 році ВВП Росії, України та Польщі становив до рівня ВВП країн ЄС 57, 40 та 31 % відповідно [2], Китаю - 13 % [3].

Як видно з рисунка, враховуючи фактичні темпи зростання ВВП та прогнозний темп 2010 року, за нашими розрахунками в 2010 році рівень ВВП Росії складе 59 % до рівня ВВП країн ЄС, Польщі - 53 %, Китаю - 49,31 % та України - 27 %. Досягнення траєкторії довгострокового зростання відносно країн ЄС може бути досягнута в найближчі 25 років лише Китаєм, для якого характерні високі темпи зростання (9-10 % щорічно).

Досягнення траєкторії довгострокового зростання відносно країн ЄС можна вважати генеральною метою розвиту економіки країн перехідного типу. Стратегічною метою є досягнення траєкторії довгострокового зростання, що враховує щорічний темп зростання ВВП 3 % виходячи з базових умов кожної країни.

Для українських умов можливий цілий ряд варіантів стратегічного розвитку, які відрізняються стратегічними цілями та термінами їх досягнення, які в свою чергу, визначаються щорічними темпами економічного зростання.

Використовуючи графіки рис.2.1 сформуємо наступні стратегічні цілі, повязані з досягненням:

1) докризового рівня (лінія ао);

2) гіпотетичної траєкторії довгострокового зростання (ТДЗ) економіки України з базовим 1990-м роком (лінія ау);

3) російського рівня розвитку (лінія бр);

4) європейського базового рівня 1990 року (лінія єє);

5) траєкторії довгострокового зростання європейських країн (лінія єє).

Варіант графічного вирішення вказаних вище стратегічних цілей в загальному вигляді представлені на рисунку 2.2.

При щорічному зростанні 6 і 5 % європейський рівень досягається відповідно в 2030 році (через 40 років) і в 2033 році (через 43 роки). Рівень відставання буде зберігатись лише при r_у = 9 %, а для його випередження треба зростати ще швидше.

Рис. 2.2 - Динаміка ВВП України, Росії та ЄС на душу населення: ао, ау - відповідно докризовий рівень і тренд довгострокового зростання для України; бр - траєкторія зростання ВВП для Росії (з 2006 року - щорічний приріст 6,5%); єє - середньоєвропейський тренд

Користуючись графіками рис. 2.1 і 2.2, введемо поняття цільової і поточної траєкторій економічного зростання. Під цільовою траєкторією слід розуміти геометричне місце точок, які відповідають певним (заданим) значенням обраних параметрів (ВВП на одну особу, обсягів промислового виробництва, реальної заробітної плати, інвестицій тощо). Поточна траєкторія - така, яка побудована з вихідної точки розвитку (з моменту прийняття стратегічного рішення) у відповідності з обраними щорічними темпами приросту відповідного параметра. Перетин поточних і цільових траєкторій і є відповідними „критичними" точками, які визначають термін досягнення стратегічних цілей.

Розрахунки термінів досягнення стратегічних цілей (t_с) в залежності від року прийняття рішень (t₀) та щорічних приростів ВВП України на одну особу r, наведені в таблиці 2.1.

За даними таблиці 2.1. на рисунку 2.3 побудовані графіки залежностей термінів досягнення стратегічних цілей першого, другого та третього рівнів при гіпотетичних варіантах прийняття стратегічних рішень в 1995 і 2005 pp. та щорічних темпів приросту економічного зростання.

Як видно з графіків рисунку 2.3 для умов України, чим раніше приймається рішення про стратегію економічного розвитку, тим раніше досягаються стратегічні цілі. Так, при щорічних темпах приросту ВВП, наприклад, 8%, і прийнятті рішень про стратегію в 1995 році, стратегічна ціль першого рівня була б досягнута в 2004 p., другого рівня в 2014 р. і третього - в 2024 році. Прийняття рішень про стратегію в 2005 році зміщує досягнення стратегічних цілей першого, другого і третього рівнів відповідно до 2011 p., 2024 p. і 2048 p. Отже, найсуттєвішим елементом державної економічної політики є усвідомлення важливості розробки і прийняття рішень про стратегію розвитку.

Крім того результати розрахунків дозволили зробити висновок про те, що при порівнянні щорічних темпів зростання ВВП (і інших показників) обовязково слід враховувати абсолютне значення показника для країни порівняння. Тому виконані також розрахунки приростів ВВП на одну особу в середньому для країн ЄС та Росії, адекватних відповідним українським показникам.

Таблиця 2.1 - Досягнення економікою України стратегічних цілей при прийнятті рішень про стратегію розвитку в 1995, 2000 і 2005 pp.

Рис. 2.3 - Залежність термінів досягнення стратегічних цілей від року, в якому прийняті рішення про стратегію та щорічних темпів приросту економічного зростання

При розрахунках відношення УУР по роках брали з таблиці 1.1, а відношення У/Є для 1990, 1995, 2000 і 2005 pp. приймали рівним відповідно 0,4; 0,162; 0,128 і 0,161 [2]. В таблиці 2.1 в якості абсолютних показників використані індекси ВВП на одну особу, загальні для усіх розглянутих країн.

Середньорічні прирости показника для країн ЄС, адекватні приросту українського показника в t-му році розраховували за формулою:

r_Є1^у= (2.1)

де У_t, Є_t - абсолютне значення показника для умов України і країн ЄС в t-му році;

- відносний приріст українського показника в t-му році, відсотків.

= (2.2)

Аналогічно можна записати для України і Росії:

та

Середньорічні прирости показника для України, адекватні приросту для країн ЄС (r_Уі ^є) та Росії (r_Уі ^Р) можна розрахувати за наступними показниками:

та

Оскільки в нашому випадку r_є = 3, а r_P = 6,5 %, то:

та

Динаміка співвідношень темпів приросту r_у і r_Є^у наведена на рисунках 2.4 і 2.5.

Аналіз графіків рисунків 2.4 і 2.5 також підтверджує висновок про те, що при перенесенні терміну прийняття стратегічних рішень, скажімо на 10 років, приблизно на стільки ж зміщується в майбутнє і досягнення відповідних цілей. При прийнятті за базу проекту економічного розвитку досягнення стратегічної цілі першого рівня при щорічних темпах зростання ВВП, наприклад, 5 і 10 % можна очікувати в 2014 і 2010 pp. Але в цьому випадку абсолютні прирости ВВП будуть меншими від середньоєвропейських абсолютних приростів і, таким чином збільшиться відставання від цих країн. Досягнення стратегічної цілі другого рівня при r_y = 7 і 10 % можливе відповідно в 2028 і 2019 pp. або через 29-38 років після початку кризи.

Рис. 2.4 - Співвідношення динаміки українських темпів зростання ВВП (r_у) та едекватних їм (розрахунковим) середньоєвропейським темпам (при r_е= 3,0 %) на момент досягнення стратегічної цілі першого рівня (докризового 1990 року)

Рис. 2.5 - Співвідношення динаміки українських темпів зростання ВВП (r_y) та едекватних їм (розрахунковим) середньоєвропейським темпам (при r_c = 3,0 %) на момент досягнення стратегічної цілі другого рівня (траєкторії ay)