Сукупні видатки та економічна рівновага

курсовая работа

1.2 Підхід «видатки - обсяг виробництва»

Підхід «видатки -- обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків та реального ВВП країни. За відсутності експортно-імпортних операцій та державного сектора рівноважний ВВП (Yв) дорівнює C + I.

Для аналізу цього підходу припустімо, що інвестування автономне, тобто не залежить від реального обсягу виробництва, і щороку становить 10 млрд. грн. Нехай ВВП у сумі 200 млрд. грн. є точкою нульового заощадження. За такого рівня доходу суспільство надто бідне і заощадження дорівнюють нулю. Припустімо також, що гранична схильність до споживання становить 0,8. На підставі цих припущень заповнимо Таблицю 1.1, вважаючи, що ВВП змінюється на 10 млрд. грн. Як свідчать дані таблиці, якщо сукупні видатки та реальний ВВП країни не зрівноважені (пять перших та три останніх рядки), виникають незаплановані зміни інвестицій у запаси (стовпець 6).

Таблиця 1.1

Визначення рівноважного ВВП

(умовні дані, млрд. грн.)

Реальний

внутрішній обсяг

виробництва (Y), ВВП = ВД

Споживання

(C)

Заощадження

(S)

Інвестиції

(I)

Сукупні видатки

(AE = C + I)

Зміна у запасах

Тенденція виробництва

1

2

3

4

5

6

7

200

200

0

10

210

- 10

Збільшення

210

208

2

10

218

- 8

Збільшення

220

216

4

10

226

- 6

Збільшення

230

224

6

10

234

- 4

Збільшення

240

232

8

10

242

- 2

Збільшення

250

240

10

10

250

0

Рівновага

260

248

12

10

258

+ 2

Зменшення

270

256

14

10

266

+ 4

Зменшення

280

264

16

10

274

+ 6

Зменшення

Як свідчать дані таблиці, якщо сукупні видатки та реальний ВВП країни не зрівноважені (пять перших та три останніх рядки), виникають незаплановані зміни інвестицій у запаси (стовпець 6). Незаплановані зміни інвестицій у запаси визначаємо відніманням від заощаджень запланованих інвестицій. Коли ж сукупні видатки більші, ніж реальний ВВП (C + I > Y), відбувається вилучення інвестицій із запасів (їхні зміни є відємною величиною). Інакше кажучи, коли запаси зменшуються, підприємства у короткостроковому періоді пристосовуються до відсутності рівноваги між сукупними видатками і обсягом виробництва шляхом збільшення виробництва й зайнятості. Коли сукупні видатки менші, ніж реальний ВВП (C + I < Y), інвестиції у запаси зростають (зміна у запасах є додатною величиною). Підприємства пристосовуються до зростання запасів (нерівноваги між сукупними видатками і обсягом національного виробництва) зменшенням виробництва й зайнятості. Тенденції зміни обсягу виробництва й зайнятості відбиває стовпець 7. Лише тоді, коли сукупні видатки та реальний ВВП рівні між собою (C + I = Y), незаплановані зміни інвестицій у запаси дорівнюють нулю. Це простежується тоді, коли національна економіка досягає рівноважного ВВП, тобто досягається економічна рівновага.

Рівноважним у нашому прикладі є реальний ВВП у 250 млрд. грн. За даного обсягу ВВП щорічні прирости виробництва й видатків перебувають у рівновазі. Немає ні надвиробництва, коли запаси зростають, ані надлишку сукупних видатків, унаслідок чого запаси скорочуються.

На основі підходу "видатки - обсяг виробництва" економічну рівновагу можна визначити й за допомогою графічної моделі (рис. 1.1).

Рис. 1.1. «Кейнсіанський хрест»

Економічна рівновага досягається тоді, кали сукупні видатки та обсяг національного виробництва рівні між собою.

Національна економіка перебуватиме у стані рівноваги, коли фактичні видатки дорівнюють запланованим. ВВП дорівнює не лише сумі доходів, а й фактичним видаткам на товари і послуги. Тому умову економічної рівноваги можна записати у такому вигляді:

Фактичні видатки = Заплановані видатки

Y = AE

Лінія під кутом 45° на рисунку 1.1. відображає точки, в яких виконується умова економічної рівноваги. Рівновага досягається в точці Е, де лінія запланованих видатків перетинає лінію 45°. Цей графік називають «кейнсіанським хрестом».

Як національна економіка досягає стану рівноваги у короткостроковому періоді? Важливу роль у цьому процесі, як уже зазначалося, відіграють запаси. Припустімо, наприклад, що на рис. 1.1. реальний ВВП перебуває на рівні 270 млрд. грн., який перевищує рівноважний. У цьому разі заплановані видатки у сумі 266 млрд. грн. менші за обсяг виробництва, що становить 270 млрд. грн., тож фірми продають менше, ніж виробляють. Тому запаси фірм збільшуються: непродані товари враховуються як запаси. Незапланований приріст запасів спонукає фірми звільняти працівників і скорочувати обсяг випуску, що зменшує ВВП. Процес падіння обсягу виробництва триває доти, доки цей обсяг не знизиться до рівноважного рівня.

Відкладемо по горизонтальній осі реальний ВВП, а по вертикальній -- споживання та інвестиції. Відповідно до наших табличних даних проведемо лінію сукупних видатків (C + I). Ця лінія зображується графічно як функція споживання C = a + b(Y - T), яка перемішена угору на величину I. Лінія сукупних видатків є висхідною, бо виший рівень доходу зумовлює вищий рівень споживання, а тому й виший рівень запланованих видатків. Нахил цієї лінії дорівнює граничній схильності до споживання (MPC), котра, як відомо, показує, наскільки зростуть заплановані видатки, якщо дохід збільшується на одну грошову одиницю.

Нехай тепер ВВП перебуває на рівні 230 млрд. грн., що нижчий за рівноважний (рис.1.1). У цьому разі заплановані сукупні видатки у сумі 234 млрд. грн. перевищують обсяг національного виробництва, який дорівнює 230 млрд. Рівень продажу фірм зростає, вони продають більше, ніж виробили. Запаси скорочуються, і фірми наймають додаткових працівників і збільшують виробництво. ВВП зростає, і національна економіка прямує до стану рівноваги.

Оскільки лінія сукупних видатків (C + I) побудована на підставі даних таблиці 1.1, то точці Е відповідає той самий рівень рівноважного ВВП -- 250 млрд. грн. Усі інші рівні ВВП не є рівноважними, оскільки сукупні видатки є або більшими (частина лінії C + I вліво від точки E), або меншими (вправо), ніж рівноважний ВВП. Якщо не відбудеться змін у положенні лінії сукупних видатків, рівень ВВП, що дорівнює 250 млрд. грн., підтримуватиметься необмежене довго. [1, с. 224-227]

Делись добром ;)