Сукупні видатки та економічна рівновага

курсовая работа

1.4 Мультиплікатор видатків. Вплив зовнішньої торгівлі та державного сектора на рівноважний ВВП

Ефект мультиплікатора

Рівноважний обсяг національного виробництва залежить від змін у будь-якому з компонентів сукупних видатків. Збільшення якогось із компонентів перемішуватиме лінію запланованих видатків угору, що збільшуватиме рівноважний обсяг виробництва. І навпаки, зменшення величини будь-якого компонента сукупних видатків переміщуватиме лінію видатків донизу, що супроводжуватиметься скороченням зайнятості та рівноважного ВВП.

Збільшення будь-якого компонента сукупних видатків спричиняє дещо більший приріст рівноважного обсягу виробництва, або, що рівнозначно, доходу. Цей результат називають ефектом мультиплікатора.

Ефект мультиплікатора -- це багаторазовий вплив, який зміна сукупних видатків чинить на рівноважний ВВП. Мультиплікативний ефект властивий усім видам видатків -- споживчим видаткам, інвестиціям, державним закупівлям товарів і послуг та чистому експортові.

Мультиплікатор видатків -- це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента сукупних видатків:

де -- мультиплікатор видатків;

-- зміна рівноважного ВВП;

-- зміна сукупних видатків, незалежних від динаміки Y.

Мультиплікатор -- це коефіцієнт, на який треба помножити зміну в сукупних видатках, щоб визначити підсумкову зміну рівноважного ВВП. Інакше кажучи, мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст сукупного обсягу виробництва (доходу) перевищує приріст сукупних видатків. Мультиплікатор діє в обох напрямах: зменшення у будь-якому компоненті сукупних видатків спричиняє багаторазове зменшення рівноважного ВВП, і навпаки.

Ефект мультиплікатора можна показати графічно. Припустімо, що початкове економічна рівновага досягалася у точці E, (рис. 7.3), в якій Інвестиції дорівнювали заощадженням (I1. = S1. = 10 млрд. гри).

Рис. 1.3 Ефект мультиплікатора

Вплив зовнішньої торгівлі на рівноважний ВВП. Економіка більшості країн є відкритою, отже вони експортують та імпортують певні товари й послуги. Тому одним із компонентів сукупних видатків виступає чистий експорт -- різниця між експортом та імпортом товарів і послуг.

Експорт сприяє підвищенню сукупних видатків на купівлю національного продукту країни, бо певна його частина споживається за кордоном. Завдяки експорту реальний ВВП країни та кількість робочих місць у ній зростають. Імпорт, як зазначалося, означає витікання з потоку "видатки -- доходи", тому він зменшує сукупні видатки на купівлю національного продукту.

Загальний вплив зовнішньої торгівлі на сукупні видатки в країні залежить від чистого експорту. Додатний чистий експорт збільшує сукупні видатки порівняно з їхньою величиною у закритій економіці, в якій немає експортно-імпортних операцій. На рисунку 1.4 лінія сукупних видатків (C + I + X1) перемішується вгору стосовно лінії видатків (C + I). Тому реальний ВВП країни зростає від Y1 до Y2. Відємний чистий експорт знижує сукупні видатки порівняно з рівнем видатків у закритій економіці. Лінія сукупних видатків (C + I + X2) перемішується донизу відносно лінії (C + I). Це означає, що реальний ВВП країни знижується з Y1 до Y3. При цьому приріст або скорочення рівноважного ВВП дорівнюють добуткові величини чистого експорту та мультиплікатора чистого експорту.

Рис 1.4. Вплив чистого експорту на реальний ВВП

Вплив державного сектора на рівноважний ВВП. На сукупні видатки та

реальний ВВП впливає також державний сектор. Цей вплив відбувається передовсім через державні закупівлі товарів і послуг та податки. Врахування у сукупних видатках державних видатків перемішує лінію (C + I + G + X) угору щодо лінії (C + I + X), а тому рівноважний ВВП зростає. Мультиплікатор державних видатків дорівнює простому мультиплікаторові і є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження. Загалом економічна рівновага досягається в точці, в якій лінія сукупних видатків (C + I + G + X) перетинає лінію 45°. Використовуючи метод "витікання -- інєкції", можна твердити, що економічна рівновага досягається у точці, в якій лінія інєкцій (I + G + X) перетинає лінію витікань (S + T + M).

Державний сектор впливає на ВВП і через податки. Особисті податки спричиняють скорочення використовуваного доходу стосовно ВВП на величину податків. Це скорочення зменшує і споживання, і заощадження за кожного рівня ВВП. Величина зменшення споживання й заощадження визначається значеннями MPC і MPS. Відповідно зниження особистих податків збільшує і споживання, і заощадження за кожного рівня ВВП, а величина цього збільшення визначається MPC і MPS.

Аби зясувати вплив зміни податків на рівноважний ВВП, припустімо, що особисті податки зменшилися на величину ?T. Одна частина ?T споживається, а інша заощаджується. Видатки на споживання, отже, збільшуються на (MPC Ч ?T), а решту становлять заощадження (MPS Ч ?T ).

Зменшення податків, так само як і збільшення державних видатків, спричиняє мультипліковане збільшення ВВП. Початкова зміна споживчих видатків (MPC Ч ?T), як і раніше, мультиплікується на 1/(1 - MPC), тобто:

Мультиплікатор податків можна обчислити таким чином:

Цей вираз показує, на скільки одиниць зміниться рівноважний ВВП у відповідь на зміну податків на одну грошову одиницю. [1, с. 231-238]

Опрацювавши необхідний матеріал, ознайомившись з відповідною інформацією про сукупні видатки та економічну рівновагу з різних літературних джерел, ми зробили аналіз інструментарію дослідження економічної рівноваги - підхід «видатки - обсяг виробництва» та підхід «витікання - інєкції». Модель сукупних видатків дає змогу зрозуміти, як у національній економіці досягається рівновага на ринках товарів і послуг та як зміни у видатках покупців впливають на реальний ВВП, національний дохід, зайнятість та рівень цін.

Дж. Кейнс робив дані дослідження з метою зясування, коли у національній економіці досягається рівновага, і зробивши спостереження та розрахунки виявив, що рівновага досягається тоді, коли сукупні видатки та обсяг виробництва рівні. Якщо обсяг національного виробництва перевищує сукупні видатки, зростають непередбачені інвестиції у запаси, фірми скорочують обсяги виробництва і зайнятості, що відновлює економічну рівновагу. Якщо сукупні видатки перевищують обсяг національного виробництва, відбувається непередбачене зменшення інвестицій та збільшення обсягу виробництва.

РОЗДІЛ 2

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА НА РІВНОВАЖНИЙ ДОХОД

До основних функцій держави відносять політичну, соціальну, економічну та міжнародну функції.

Економічна функція держави полягає в регулюванні кількості грошей в економіці; формуванні правових основ функціонування економіки; усуненні вад ринкового саморегулювання; перерозподілі доходів.

Реалізація економічних функцій держави здійснюється через механізми бюджетно-податкової, грошово-кредитної, соціальної, зовнішньоекономічної політики тощо. Такі політики держави є її інструментами впливу на ВВП.

У данному розділі математично обґрунтований вплив державних інструментів на рівноважний доход.

C = C0+MPC•Yв,

де C0 - автономне споживання, що не залежить від доходу;

MPC - гранична схильність до споживання;

Yв - використовуваний доход.

2) знаходимо граничну схильність до споживання:

,

де - зміна обсягів споживання;

- зміна рівня доходу.

= = 0,33;

2) записуємо функцію споживання:

С = С0+0,33Yв;

3) для знаходження С0 у зазначену функцію підставимо будь-яку пару координат споживання та доходу з умов задачі:

335 = С0+0,33•300

335 = С0+99,9

С0 = 235 у.г.о.

4) запишемо кінцевий варіант функції споживання:

С = 235+0,3Yв.

2. По-друге, необхідно записати рівняння функції заощаджень:

S = -C0+MPS•Yв,

де MPS - гранична схильність до заощадження.

При цьому:

MPS = 1-MPC;

MPS = 1-0,33 = 0,67

Отже, функція заощадження дорівнює:

S = -235+0,67Yв

3. Третім кроком ми маємо визначити рівноважний дохід за кейнсіанською моделлю. Тут рівноважний доход розраховується за формулою:

Yв = C+I+G+NX,

де I - інвестиційний попит;

G - державні закупки;

NX - чистий експорт.

Чистий експорт - це різниця між обсягами експорту та імпорту у визначеному періоді. Визначається за формулою:

NX = X-IM,

де X - експорт;

IM - імпорт.

NX = 70-50 = 20 у.г.о.

Отже, розрахуємо сукупний доход:

Y = 235+0,33Y +300+400+20

0,67Y = 955

Y = 1425,37 у.г.о.

4. Тепер ми можемо зобразити графічно функції споживання і заощадження:

Рис. 2.1. Кейнсіанські функції споживання та заощадження

5. Розрахуємо простий видатковий мультиплікатор, який визначається за формулою:

мв =

мв =

6. Наступним кроком є визначення мультиплікатора автономних витрат, якщо держава вводить ставку прибуткового податку 20%. Мультиплікатор автономних витрат - це відношення між зміною доходу та початковою зміною запланованих автономних витрат:

мс в = ,

де А - автономні витрати;

мс в = ;

7. Далі необхідно зясувати, як зміниться рівноважний обсяг виробництва за умов введення прибуткового податку, рівного 20%.

Yв = Y-Tn,

де Tn - чисті особисті податки;

Tn = T-Tr = t•Y-Tr,

де T - податкові вилучення;

Tr - трансферти.

Отже, розрахуємо використовуваний доход за умов введення прибуткового податку та при значенні трансфертів, рівному 0:

1) Знаходимо нове значення рівноважного доходу:

Yв = Y- t•Y+Tr

Yв = Y-0,2Y

Yв = 0,8Y

2) Підставляємо отримане значення рівноважного доходу в функцію споживання.

С = 236+0,33•0,8Y

С = 236+0,26Y;

3) Знаходимо значення Y сумуючи споживання C, інвестиції I, державні закупки G та чистий експорт NX:

Y = 236+0,26Y+300+400+20

0,76Y = 956

Y = 1257,9 у.г.о.

Видно, що при застосуванні податку національний доход суттєво зменшується:з 1427,3 у.г.о. до 1257,9 у.г.о.

8. Тепер нашим завданням є виявити, як зміниться рівноважний доход якщо державні видатки збільшаться на 30 у.г.о. Для цього необхідно застосувати таку формулу:

ЃўY = ЃўG•мв ,

де ЃўG - зміна у державних закупках;

ЃўY = 30•1,49 = 44,7 у.г.о.

Бачимо, що при збільшенні державних видатків на 30 у.г.о рівноважний національний доход збільшиться на 44,7 у.г.о.

9. Розрахуємо, як зміниться рівноважний національний дохід, якщо податки скоротяться на 30 у.г.о. Для цього спочатку необхідно визначити складний податковий мультиплікатор:

мст =

мст = ;

Далі, застосовуючи наступну формулу, визначаємо, як і на скільки змінився рівноважний доход:

ЃўY = ЃўT• мст

ЃўY = 30•0,45 = 13,5 у.г.о

Отже, виходячи з даних та розрахунків, функція споживання має вигляд:

С = 235+0,3Yв, функція заощадження має вигляд S = -235+0,67Yв.

Порівняємо отриманий результат зміни рівноважного доходу під дією податкового мультиплікатора та видаткового. Бачимо, що під дією податкового дохід збільшився на 13,5 у.г.о., тоді, коли під дією видатковий мультиплікатора доход зменшився на 44,7 у.г.о. Значить, робимо висновок, що підвищення податків на 30 у.г.о. не так суттєво зменшує рівноважний національний дохід, як збільшення державних видатків на 30 у.г.о.

видатки рівноважний дохід

РОЗДІЛ 3

РОЛЬ ДЕРЖАВИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ

Делись добром ;)