Сучасна оцінка використання людського потенціалу Кіровоградської області в умовах модернізації економіки

курсовая работа

2. Основні передумови, фактори розвитку та розміщення людського потенціалу Кіровоградської області в сучасних умовах

Суспільний розвиток відводить людині центральне місце не лише у традиційно духовній сфері суспільного життя, але й у системі виробничих звязків, виходячи з того, що людина - це початкова і кінцева мета соціально-економічного розвитку. Збереження, відтворення і розвиток людини є найважливішою передумовою розвитку країни, тобто, як зазначає абсолютна більшість науковців, акцент розвитку переноситься зі збільшення ВВП на людський капітал.

Передумови для забезпечення людського розвитку повязані переважно із соціально-економічним станом місцевості. Людське життя проходить у конкретному населеному пункті, і стан життєзабезпечення, культури, демократичність і дієвість місцевої влади, природно-рекреаційні й економічні можливості у даному населеному пункті визначальною мірою впливають на збереження й розвиток людського потенціалу. Саме на цьому рівні соціально-економічна політика найшвидше і найдієвіше впливає на реальне життя населення, тут відбувається її практична реалізація. Разом з тим накопичення і розвиток місцевого людського капіталу та зростання віддачі від нього визначає розвиток самої території, можливості її економічного зростання і досягнення добробуту населення.

Тому при створенні умов, необхідних для формування, збереження і розвитку людського потенціалу, дуже важливо враховувати вплив різноманітних чинників, серед яких найсуттєвішими є демографічні, соціальні, організаційні (політичні), економічні та екологічні чинники.

До демографічних чинників людського розвитку належать: стан здоровя та тривалість життя населення; статевовіковий склад; темпи природного приросту населення, зовнішня (відносно цієї території) міграція тощо.

До групи соціальних чинників відносять: рівень загальної освіти та професійної підготовки населення, можливості здобуття освіти (загальної, професійної, додаткової) та підвищення кваліфікації, рівень культури, розвиненість соціальної інфраструктури тощо.

Організаційні (політичні) чинники на місцевому рівні діють ще відчутніше, ніж на рівні великих територій. Культура і якість місцевого управління має багатогранний вияв у демократичності прийняття рішень, сприятливих умовах для розвитку місцевого підприємництва, у стані соціальної інфраструктури, доцільності й ефективності її використання, у підтримці місцевих талантів (передусім талановитої молоді), пропаганді здорового способу життя, турботі про дітей і повазі до ветеранів, духовності - з одного боку (позитивний вплив), і поширенні корупції, злочинності, агресивної поведінки, соціальних хвороб, шкідливих звичок тощо - з іншого (негативний вплив).

Важливе значення мають і екологічні чинники розвитку людського потенціалу, до яких належать: загальний екологічний стан території, якість питної води та продуктів харчування, природно-кліматичні умови, санітарно-гігієнічні умови, рекреаційні характеристики території тощо. Територія України має як заповідні оази з надзвичайними можливостями для оздоровлення, так і забруднені, виснажені, депресивні, опалені радіацією землі. Зрозуміло, наскільки різні можливості прожити довге й здорове життя у населення таких різних територій. Екологічна привабливість місцевості дає їй вагомі переваги у розвитку туризму та багатьох повязаних з ним видів підприємництва, тобто позитивно впливає і на можливості людського вибору у сфері самозабезпечення.

Індекс регіонального людського розвитку - інтегральний показник, який відображає якість життя людини в конкретному регіоні в порівнянні з іншими регіонами України за оцінками їх демографічного розвитку, розвитку ринку праці, матеріального добробуту населення, умов його проживання, рівня освіти, стану та охорони здоровя, соціального середовища, екологічної ситуації, фінансування людського розвитку.

Згідно з вітчизняною методикою органи державної статистики кожен рік, починаючи з 1999 р., ведуть розрахунки індексу людського розвитку окремих регіонів України.

Кіровоградська область за результатами рейтингової оцінки індексу людського розвитку у 2011 році посіла 26 місце і входить до регіонів аутсайдерів. Регіон помітно відстає за індексами людського розвитку від більшості регіонів України.

Регіон погіршив свої позиції у загальному рейтингу у порівнянні з попередніми роками (у 2010 році область займала 25 місце, у 2009 році - 24 місце, у 2008 році - 22 місце, а у 1999 році - 16 місце).

26 рейтингове місце Кіровоградської області спричинено низькими показниками умов проживання населення, матеріального добробуту, демографічного розвитку, в останні 3 роки ще й завдяки різкому зниженню показників охорони здоровя, також відслідковується падіння індексу розвитку ринків праці. Картосхема зображена у додатку В.

Найменший вплив на визначення місця регіону на єдиній шкалі індексів людського розвитку здійснюють рівень освіти, екологічна ситуація, соціальне середовище.

Таким чином, найсильніший вплив на розвиток людського потенціалу Кіровоградської області мали демографічні, соціальні та економічні чинники.

Делись добром ;)