Трудові ресурси Київської області та регіональні особливості їх розміщення й використання

курсовая работа

5. Сучасні соціальні, економічні та екологічні проблеми зайнятості населення та перспективи ефективного використання трудових ресурсів Київської області

Однією з найважливіших суспільних проблем області є підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільському господарстві. Хоча в цьому секторі виробництва зараз офіційно працює близько 5 млн. чол., але в багатьох господарствах спостерігається найгостріший дефіцит робочої сили. Причини цього полягають, в низькій ефективності сільськогосподарського виробництва, низькому рівні механізації і електрифікації багатьох виробництв, демографічних проблемах, відтоку молоді із сільських районів через соціальні причини і невпорядкованість побуту, недосконалості законодавчої бази щодо підтримки державою сільського господарства та виробників сільськогосподарської продукції, відсутності чіткої та послідовної програми фінансування сільськогосподарської діяльності, незавершеності земельної реформи в Україні та тощо [24, с. 74].

Негативним явищем сучасного етапу розвитку України, слід вважати наявність тіньового сектору економіки, який охоплює 55-60% всього виробництва у державі і в сфері, де задіяно велику кількість трудових ресурсів, особливо молоді.

Зайнятість трудових ресурсів має два аспекти прояву:

Просторовий, який повязаний із структурою розподілу трудових ресурсів по території, галузям виробництва та окремим підприємствам. В цьому аспекті є певні проблеми зайнятості, повязані з припиненням діяльності або скороченням обсягів виробництва багатьох підприємств, наслідком чого є скорочення чисельності працівників і їх примусове звільнення з роботи. Такі проблеми зараз охоплюють понад 65% підприємств України.

2. Часовий аспект, повязаний з обмеженим часом використання робочої сили в процесі виробництва: сезонна робота, не повний робочий тиждень або робочий день і т.д [2, с.78].

Зрозуміло, що зниження зайнятості трудових ресурсів за обома зазначеними вище аспектами суттєво впливає на економічні показники розвитку держави.

Проблеми неповної зайнятості трудових ресурсів призвели до того, що в Україні з 1992 року зявилась категорія людей зі статусом «безробітний».

У даний час основними причинами безробіття у області є: зменшення потреби окремих виробництв в трудових кадрах, скорочення обсягів виробництва, ліквідація окремих організацій і підприємств, недостатній економічний захист виробників вітчизняної продукції, соціальна незахищеність працівників та інше.

Економічний розвиток Київщини значною мірою залежить від успішного розвитку аграрного сектора промисловості. Без перебільшення можна сказати, що аграрний сектор відіграє основну роль у підтримці національної безпеки нашої держави, забезпечуючи виробництво десятої частини валового продукту та більше ніж 90% вітчизняних продуктів харчування для населення.

З вирішенням економічних, соціальних та демографічних проблем Київської області нерозривно повязаний успішний розвиток ринку праці аграрних районів. Тому, питання продуктивної зайнятості сільського населення, збереження та оновлення трудового потенціалу на селі завжди було та залишається у сфері надзвичайної актуальності.

Протягом поточного року послугами служби зайнятості скористалося 31824 незайнятих громадянина, з них кожен третій (10619 осіб - 33,4%) - житель сільської місцевості. Найбільше селян звертаються до центрів зайнятості з метою пошуку роботи в Переяслав-Хмельницькому, Васильківському, Рокитнянському, Макарівському, Згурівському, Богуславському районах (до 50%). А в Баришівському, Володарському, Миронівському, Іванківському, Ставищанському, Таращанському і Тетіївському районах сільських жителів - користувачів нашими послугами переважна більшість (60 -76%).

Відповідно до статистичних даних рівень безробіття в сільськогосподарських районах значно перевищує цей показник серед міських жителів. Так, якщо станом на 1 червня в промислових районах (Вишгородський, Києво-Святошинський, Бориспільський, Броварський, Ірпінський) рівень зареєстрованого безробіття не дотягував до 1%, то в районах сільськогосподарського спрямування він перевищував 5%.

Варто також відмітити, що рівень зареєстрованого безробіття не відображає реальну картину на селі. З одного боку реєстрація та отримання послуг в центрах зайнятості ускладнюється через віддаленість проживання та відсутність транспортного сполучення до місця проживання, з іншого - спостерігається досить низька активність сільського населення до пошуку роботи [29].

Про надлишок трудового потенціалу на селі свідчить ще й той факт, що навантаження на одне вільне робоче місце в сільськогосподарських районах на декілька порядків вище, ніж в промислових. Станом на 1 червня поточного року на одне робоче місце по області претендувало в середньому 4 особи, а по селу кількість претендентів на одне робоче місце у два-три рази більше. В Богуславському центрі зайнятості на початок червня зафіксовано навантаження на одне робоче місце - 33 особи .

Особливості демографічного розвитку Київської області вплинули на чисельність та динаміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності. Так, якщо в 2005 р. чисельність трудових ресурсів в середньорічному вимірі складала 3729, 3 тис. чол., то в 2008 р. зменшилась на 147, 4 тис. чол. і дорівнювала 3581, 9 тис. чол.

Таблиця 7

Динаміка чисельності трудових ресурсів Київської області

(без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб похилого віку), тис. чол.

Роки

Відхилення показника

2005

2006

2007

2008

2005-2008

2008 в % до 2005

Київська обл.

971,8

883,8

923,9

920,0

-51,8

94,7

* Статистичний збірник «Регіони України» .-К. : Держкомстат, 2009.-758 c.

Таблиця 8

Динаміка чисельності зайнятих в усіх сферах економічної діяльності Київської області (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб похилого віку), тис. чол.

Роки

Відхилення показника

2005

2006

2007

2008

2005-2008

2008 в % до 2005

Київська обл.

851,2

789,3

817,7

764,8

-86,4

89,8

* Статистичний збірник «Регіони України» .-К. : Держкомстат, 2009.-758 c.

Падіння виробництва, конверсійні процеси, зміна форм власності і перепрофілювання підприємств створили умови для перерозподілу трудових ресурсів між галузями народного господарства, в звязку з чим постає загроза масового безробіття.

Тільки за період з 2006-2007 рр. кількість безробітних у області підвищилась на 46, 1 тис. чол., рівень безробіття у 2008 р. становив 2,6%.

Тому поруч зі скороченням зайнятості, перш за все в промисловості та на будівництві, потрібно створювати робочі місця в сфері обслуговування населення, в виробництві товарів народного споживання, на приватних підприємствах [21,с. 365].

Треба реорганізувати існуючі бюро по працевлаштуванню і надати їм функції по переорієнтації і перепрофілюванню кадрів, матеріальної підтримки безробітних. Кошти на це повинні надходити із фонду зайнятості.

Більшість малих і середніх міст Київської області мають сприятливі умови для соціально-економічного та культурного розвитку - вигідного розміщення промислових підприємств, наукових, освітніх і медичних установ, підприємств сфери послуг, інфраструктури і т. п. Проте надмірна концентрація промисловості у великих і середніх містах привела до постійного дефіциту в них робочої сили, активізації маятникових міграцій, посилення відпливу сільського населення в міста. Виникає проблема активізації розвитку малих і середніх міст. Особливо це стосується приміських зон обласних центрів.

Вже зазначалося, що Київська область багата трудовими ресурсами, що полегшує індустріалізацію її території і стимулює розвиток трудомістких галузей промисловості і сільського господарства.

Досить гострою є екологічна проблема, що призвела до напруженої демографічної ситуації через забруднення навколишнього середовища, особливо внаслідок чорнобильської катастрофи, що серйозно впливає на працездатність населення [22,с. 36].

Освіта в Україні потерпає не лише від економічних проблем, що не дозволяють забезпечити високу якість та рівний доступ кожного до навчання. Рівень освіти та професійної підготовки є одним з найвагоміших критеріїв, які характеризують сукупний людський капітал (трудові ресурси).

Отже, як ми бачимо, в Україні постала ціла низка проблем, які потрібно негайно вирішувати. У звязку з цими проблемами ми не маємо можливості повноцінно використовувати трудові ресурси області, мати такий розвиток економіки, який нам дозволяє мати трудовий потенціал країни. Вирішивши ці проблеми ми дамо змогу країні вийти на новий рівень.

Делись добром ;)