Управління формуванням та розподілом прибутку підприємства

курсовая работа

1.1 Економічна характеристика прибутку

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються в процесі первинного розподілу національного доходу, його перерозподілу і кінцевого використання.

Прибуток як економічний показник являє собою різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та реалізацією продукції [20, c. 89].

Поява прибутку безпосередньо повязана з появою категорії “витрати виробництва”. Прибуток - це та частина вартості, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Узагальнення частини вартості продукції у вигляді витрат, виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх набирає національний дохід за його первинного розподілу і наступного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення сутності необхідного й додаткового продукту в суспільстві.

Необхідний і додатковий продукт це категорії виробництва. Для зясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що лежить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатковий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення “... фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем суспільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й відтворювати”.

Додатковий продукт - частина чистого продукту, створена безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку. У необхідному і додатковому продукті втілено заново створену вартість, грошове вираження якої становить національний дохід.

Прибуток - це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми [20, c. 92].

Отже, обєктивна основа існування прибутку повязана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма реалізації вартості в основному додаткового продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва - це частина національного доходу, що в результаті його первинного розподілу набирає форм чистого доходу підприємств.

Таким чином, прибуток є обєктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають обєктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства [15, c. 65].

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) має ті ж джерела, що і доход, тобто вона включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), матеріальних цінностей і майна, позареалізаційних операцій.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як субєктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин. В торгівлі, з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається як різниця між доходами підприємства і його поточними витратами. [15. c. 68]

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства, його одержання є обовязковою умовою розширеного відтворення на підприємстві, забезпечення його самофінансування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

Прибуток виконує ряд функцій (рис. 1.1).

Функції прибутку підприємства

Оціночна функція

Розподільча функція

Стимулююча функція

Характеризує ефект (кінцевий результат) господарської діяльності

Прибуток є інструментом розподілу чистого доходу суспільства між підприємством та бюджетом

Прибуток є джерелом формування фондів стимулювання

Рис. 1.1 Функції прибутку підприємства. [25, c. 123]

1. Оціночна функція. Прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.

2. Розподільча функція. Її зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в бюджетах різний рівнів та залишається в розпорядженні підприємства.

3. Стимулююча функція. Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання, фонд виробничого та соціального розвитку, фонд виплати дивідендів абощо.

Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарського субєкта, робітників і власників підприємства. Вирішення цього завдання перш за все повязане з пропорціями в розділі та використанні прибутку. [25, c. 125]

Прибуток є якісним показником, позаяк в його розмірі відображається зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому. [27, c. 78]

Серед основних класифікаційних ознак слід відокремити наступні:

1. Характер відображення в обліку;

2. характер діяльності підприємства;

3. основні види господарських операцій;

4. основні види діяльності підприємства;

5. склад формуючих елементів;

6. характер оподаткування;

7. характер інфляційного „очищення”;

8. достатність рівня формування;

9. період формування;

10. характер використання;

11. ступінь використання;

12. значення підсумкового результату господарювання.

Класифікація видів прибутку в розрізі запропонованих класифікаційних ознак наведена в табл. 1.1. [27, c. 81]

"right">Таблиця 1.1

Класифікація прибутку підприємства

Ознаки класифікації прибутку підприємств

Види прибутку за відповідними ознаками класифікації

1. Характер відображення в обліку

Бухгалтерський прибуток

Економічний прибуток

2. основні види діяльності підприємства

Прибуток від операційної діяльності

Прибуток від інвестиційної діяльності

Прибуток від фінансової діяльності

3. склад формуючих елементів

Маржинальний прибуток

Валовий прибуток

Чистий прибуток

4. характер оподаткування

Оподатковуваний прибуток

Прибуток, що не є обєктом оподаткування

5. характер інфляційного „очищення”

Прибуток номінальний

Прибуток реальний

6. достатність рівня формування

Низький прибуток

Нормальний прибуток

Високий прибуток

7. період формування

Прибуток попереднього періоду

Прибуток звітного періоду

Прибуток планового періоду (планований прибуток)

8. характер використання

Прибуток, що капіталізується

Прибуток, що споживається

9. ступінь використання

Нерозподілений прибуток

Розподілений прибуток

10. значення підсумкового результату господарювання

Позитивний прибуток (прибуток в звичайному його розумінні)

Відємний прибуток (збиток)

Розглянемо більш детально окремі види прибутку у відповідності до наведеної вище його класифікації за основними ознаками.

За характером відображення в обліку розрізняють бухгалтерський та економічний прибуток підприємства.

Бухгалтерський прибуток являє собою різницю між доходами підприємства та зовнішніми його поточними витратами, що відображуються в бухгалтерському обліку.

Економічний прибуток являє собою різницю між сумою доходів, з одного боку, та сумою як зовнішніх, так і внутрішніх його поточних витрат, з іншого. При цьому внутрішні поточні витрати, не відображені бухгалтерським обліком, оцінюються за альтернативною їх вартістю. Економічний прибуток завжди менший за бухгалтерський на величину внутрішніх поточних витрат. [28, c. 92]

Відмінності між ринковою та балансовою вартістю впливають і на уявлення про прибуток. В загальноприйнятому смислі прибуток визначається як сума, яку можна витратити за певний проміжок часу з збереженням рівня багатства на початок періоду. Іншими словами, прибуток - це обсяг грошових коштів, що надійшли, що можуть бути витраченими і в результаті на кінець певного періоду залишиться стільки ж грошей скільки було на початок. В широкому смислі саме цим визначенням користувався британський економіст, лауреат Нобелевської премії по економіці, Джон Р. Хікс в своїй класичній роботі „Вартість і капітал” (Value and Capital), присвяченій даній проблемі, і саме ним користуються сучасні економісти. Прийняте в бухгалтерському обліку визначення прибутку (income, earnings, profits) ігнорує не отримані прибутки та збитки, що зумовлені, наприклад, підвищенням або зниженням ринкового курсу акцій або зміною вартості майна за певний період. [28, c. 94] Крім того, в бухгалтерському обліку прибутку часто не приймається до уваги той факт, що, хоча як вирахування з прибутку для цілей оподаткування дозволяється враховувати витрати на виплату процентів по позикам, одночасно не дозволяється враховувати порівняні з ними по характеру витрати власного капіталу.

Існують ситуації, в яких прибуток є позитивним з точки зору бухгалтерського обліку, але компанія не в змозі покрити свої основні витрати, в т.ч. витрати на використання власного акціонерного капіталу.

Делись добром ;)