Фактори впливу на регулювання зайнятості населення Житомирської області

курсовая работа

2.1 Соціально-економічні й демографічні індикатори впливу на процес регулювання зайнятість населення

На момент становлення державності Україна успадкували серйозні проблеми щодо збалансування попиту та пропозиції на ринку праці, які останнім часом ще більш загострилися. Закономірним є те, що стан ринку праці, як і ситуація у сфері зайнятості населення, залежить від політичних та соціально-економічних факторів розвитку країни, від структурних перетворень у національному господарстві в цілому, що, у свою чергу, визначають проблеми ринку праці та сфери зайнятості населення кожного окремого регіону.

Вивчення особливостей регіону (історичного, адміністративного та кліматичного аспектів, соціально-економічного та демографічного рівня розвитку), дозволить мати уяву щодо характеристики трудового потенціал.

Питома вага обласного промислового виробництва у промисловості України за останні десять років зменшилась удвічі і становила у 2013 р. 1,4 % загальнодержавного рівня. Виробництво промислової продукції у розрахунку на душу населення майже у 2,5 рази менше, ніж у цілому по Україні, але за окремими видами продукції воно перевищує загальнодержавний рівень, а саме: у 12 разів більше виготовляється панчішно-шкарпеткових виробів, у 5 разів - взуття, майже у 3 рази - тваринного масла, дещо більше - кондитерських виробів та мяса. Виробленої сільгосппродукції у розрахунку на одну особу у фактичних цінах стало більше у 1,3 рази, ніж за аналогічними показниками по Україні в цілому.

Область завжди мала аграрну спрямованість. Поряд з виробництвом зернових та зернобобових культур, цукрових буряків, виробництвом молока та мяса, область посідає в державі провідне місце з вирощування хмелю (75,0 % обсягів держави), льону-довгунця (17,0 %) та поголівя великої рогатої худоби (5,1 %). Останнім часом виробництво основних видів сільгосппродукції значно зменшилася, на що вплинули зміни як в економічній, так і в соціальній сфері області.

У період 2011-2013 рр. обсяг валової доданої вартості у розрахунку на одну особу невпинно зростав (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Валова додана вартість в розрахунку на душу населення у Житомирській області

Спостерігається тенденція до зростання рівня відхилення за обсягом ВДВ у розрахунку на душу населення до відповідного загальнодержавного показника. За цим показником Житомирська область посідає 26 місце по Україні.

Останніми роками відбулися позитивні зрушення, які привели до поліпшення основних показників рівня життя населення. Грошові доходи населення регіону за пять років збільшилися на 21,3 %. Вагомою статтею доходів населення залишається оплата праці (її частка в структурі доходів становить 38,1 %). Соціальна допомога та інші одержані поточні трансферти в загальній структурі доходів займають більш ніж 42,8 %. Прибуток та змішаний дохід у структурі доходів населення області становить пяту частину (до речі, основним джерелом даної статті доходів населення залишається сільськогосподарська діяльність фізичних осіб). Основним же витратним елементом є придбання товарів і послуг - 72,0 %, що на 1,5 % більше, ніж у попередньому році, але на 4,5 % менше від рівня 2010 р. До складу доходів населення входять доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості.

В області збереглися темпи зростання рівнів номінальної заробітної плати з 164 грн. у 2000 р., 793 грн. у 2006 р. до ____ грн. у 2013 р. (рис. 2.2), що може бути зумовлено позитивною динамікою показників виробництва, зменшенням обсягів неповної зайнятості та активною соціальною політикою держави [33]. Аналізуючи динаміку рівня заробітної плати за видами економічної діяльності, ми бачимо, що заробітна плата зросла в усіх сферах економічної діяльності області - у середньому з 2006 по 2013 рр. вона зросла у 4,8 рази.

Рис. 2.2 Динаміка розміру заробітної плати у Житомирській області

Незважаючи на високі темпи зростання номінальної заробітної плати, фактичний її рівень не досягає встановленого рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2000 р. розмір оплати праці становив 57,0 % прожиткового мінімуму, у 2004 р. - 91,5 %, у 2006 р. - 141,4 %.

Стан соціальної сфери та темпи її розвитку свідчать про невисокий рівень життя населення, що підтверджує динаміка споживання основних видів продовольчої продукції. В області наполовину скоротилось споживання більшості видів продовольчої продукції - риби і рибопродуктів, мяса і мясопродуктів, молока й молокопродуктів, а зростало споживання лише картоплі та овочів. Дещо зросло споживання молока та молочних продуктів, мяса і мясопродуктів, плодів, ягід. Споживання цукру, яєць, картоплі зросло у 1,1 рази, олії - у 1,4 рази, риби - у 2,7 рази, але її споживання не досягло рівня 1990 р.

Частка населення Житомирської області у 2013 р. у чисельності населення України становить 2,8 %. Основну національну групу становлять українці - понад 80 %. За період з 1990 по 2013 рр. чисельність населення зменшилась: з 1537,5 тис. осіб у 1990 р. до 1317,1 тис. осіб у 2013 р. (причому міське населення скоротилося на 8,0 %, а сільське - на 17,8 %). Якщо в період з 1990 по 2000 рр. в середньому щорічне зменшення населення було близько 9 тис. осіб, то за 1999-2013 рр. - понад 15 тис. Ця ситуація породжена як соціально-економічними причинами, так і впливом катастрофи на Чорнобильській АЕС. За даними на 01.01.14 р. найбільшу кількість населення мають міста області. Щільність населення області постійно знижується. У 2002 р. вона становила 47,5 осіб/км2, у 2003 р. - 45,0 осіб/км2, у 2006 р. - 44,0 осіб/км2, а у 2013 р. - _____ осіб/км2, що нижче від загальнодержавного показника майже вдвічі.

Аналізуючи дані про кількісний склад наявного та постійного населення області, слід визначити невпинне скорочення населення, причому як міського, так і сільського, як наявного, так і постійного. Темпи цього скорочення досить високі. Воно відбувається на тлі зростання відсотків міського населення до всього населення за скорочення відсотків сільського населення до всього населення. Це ще більше ускладнює економічну ситуацію в області.

Статевий склад населення характеризується перевагою чисельності жінок над чоловіками, і цей дисбаланс зберігається як у цілому в Житомирської області, так і по його районах . Але треба зазначити, що є тенденція до зменшення відсотка цієї різниці. Так, у 1990 р. кількість жінок переважала над чоловіками на 8,0 %, а в 2013 р. цей показник зменшився до 7,4 %.

Зазнає змін і вікова структура постійного населення. Частка осіб у працездатному віці та старшому від працездатного зростає, тоді як у віці молодше від працездатного - зменшується. Аналізуючи дані, ми бачимо, що кількість немовлят до 1 року менше від кількості людей, яким за 70 років, на 91,0 %, а їх частка до загальної кількості населення становить лише 1,0 %. Більша кількість населення у віці молодшому за працездатний зосереджена у містах, тоді як населення віком старше за працездатний найбільше у сільській місцевості. Така ситуація зумовлена тим, що останніми роками сільська молодь кидає села, переїжджає до міст, а в сільській місцевості залишаються люди похилого віку.

Динаміку народжуваності та смертності в області показано на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Динаміка народжуваності та смертності в Житомирській області

У 2006 р. в області народилося 13,7 тис. дітей, а у 2011 -2013 рр. цей показник становив біля 15 тис. Протягом 2006 р. в області померло 24,2 тис. осіб, показник смертності становив 18,3 померлих на 1000 осіб населення. Майже на 3,3 тис. осіб знизився показник смертності у 2011-2013 рр. Смертність у сільській місцевості в 1,6 рази перевищила смертність у міських поселеннях. Найбільш загрозлива ситуація в Народицькому, Малинському та Брусилівському районах. Найбільша кількість смертей трапляється через захворювання системи кровообігу, цей показник становить 1268,6 одиниць на 100000 наявного населення. Занепокоєння викликає кількість смертей, що трапилися з причини нещасних випадків, вбивств та інших зовнішніх дій, а також від новоутворень.

Населення області скорочувалось також за рахунок механічного руху, особливо внаслідок міждержавних міграцій - переважна більшість населення переміщувалась у межах країн СНД та Балтії. У результаті внутрішньорегіональної міграції найбільш постраждали Овруцький, Володар-Волинський, Житомирський райони та міста Житомир і Новоград-Волинський. Міжрегіональна та міждержавна міграції дали регіону відємне сальдо, причому найбільше відємне сальдо внаслідок міжрегіональної міграції має м. Житомир.

Таким чином, відсутність належної оплати праці, низький рівень і якість життя населення, міграційні процеси тощо впливають не тільки на демографічну ситуацію регіонів, а і на сферу зайнятості населення щодо процесу регулювання та прогнозування.

Делись добром ;)