Фінансова криза в Україні

курсовая работа

Шляхи подолання фінансової кризи

Для вироблення рішень, котрі справді дозволять помякшити вплив світової кризи на економіку Україні, необхідно розглянути наступні дані:

Антикризові дії української влади - позитивні досягнення:

1. Отримання фінансової підтримки від МВФ, Світового банку та інших міжнародних організацій.

2. Збереження відносно високого рівня дисципліни у бюджетній сфері.

3. Уникнення значного збільшення соціальних виплат.

4. Проведення аудиту комерційних банків.

5. Підтримка системних фінансових установ.

6. Досягнення певного прогресу щодо переходу до більш вільного режиму курсоутворення.

7. Розробка стратегії з вирішення проблем несистемних банків.

8. Стабілізація цін.

9. Скорочення дефіциту рахунку поточних операцій.

Антикризові дії української влади - недостатні заходи:

1. Неефективна координація антикризових дій.

2. Недостатнє забезпечення кредитними ресурсами економіки України.

3. Слабкий контроль за використанням комерційними банками наданих ресурсів ліквідності та рефінансування.

4. Нездатність досягти згоди щодо збільшення тарифів на комунальні послуги та природний газ.

5. Відсутність стратегій оздоровлення "Нафтогазу України" і Пенсійного фонду.

6. Затримка приватизації і недостатня прозорість процесу роздержавлення.

Найголовніші завдання уряду на даний час.

З огляду на ризики скорочення експортоорієнтованого виробництва внаслідок падіння світового попиту та ускладнення платежів за експортними операціями, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на розширення внутрішнього попиту на групу експортних товарів і, тим самим, посилення ролі внутрішнього виробництва. Для цього достатньо буде започаткувати нові інфраструктурні та житлові будівельні проекти, що фінансуються з бюджету. Уряд повинен не допустити обвалу цін на зерно нового врожаю через закупівлі Аграрним фондом, аби сільгоспвиробники отримали достатні ресурси для проведення всього комплексу посівних робіт. Це безпосередньо й опосередковано підтримає розвиток металургійної галузі, виробництва коксу, добувної промисловості, хімічної, нафтопереробки, харчової, а також торгівлі та транспорту.

В умовах фінансової кризи стратегічним напрямом діяльності уряду є стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки. Для цього, крім активізації реалізації проектів Євро-2012, необхідно розблокувати приватизаційні процеси. Але тут без допомоги Верховної Ради не обійтися, адже нагальним є прийняття Державної програми приватизації. Також необхідно ухвалити низку законопроектів, розроблених урядом і спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.

Завдання НБУ.

Аби запобігти банківській кризі, НБУ доцільно прийняти низку рішень, які встановлюють принципи рефінансування комерційних банків з проблемами короткострокової ліквідності під час проявів ознак фінансової кризи. Для запобігання валютній кризі необхідно виробити комплекс заходів, які не дозволять валютним спекулянтам розхитувати курс. При цьому НБУ має й надалі проводити політику збільшення волатильності курсу задля зниження ризиків розбалансування платіжного балансу.

Що повинні зробити підприємці та інвестори.

З огляду на обмеженість внутрішніх фінансових ресурсів в умовах погіршення доступу до зовнішніх кредитів підприємці мають зробити нелегкий вибір: або зупинити виробництво і втратити ринки, тримаючи високі ціни в розрахунку на тимчасові труднощі, або знизити ціни, тим самим відновивши попит на свою продукцію і зберігши споживача. Другий шлях - це шлях тих виробників, які дбають про майбутнє, розширюючи виробництво й заробляючи на "обороті", а перший - шлях спекулянтів, що отримують у короткостроковому періоді надприбутки і виходять з виробництва.

Уряд у цьому плані може взяти на себе зобовязання провести консультації стосовно підписання меморандумів з інвесторами, представниками великого бізнесу про зниження цін на товари та послуги.

Лише спільна робота уряду та Нацбанку, підтримана Верховною Радою, а також безпосередньо бізнесом, дозволить успішно пройти тест на зрілість української економіки в умовах світової фінансової кризи.

Для покращення ділового середовища Україна має провести наступні реформи:

1. Посилити стабільність і передбачуваність законодавчого поля.

2. Реформувати судову систему.

3. Знизити витрати на ведення бізнесу і спростити регуляторне середовище.

4. Істотно поліпшити систему державного управління.

5. Мінімізувати рівень корупції.

6. Укласти угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом.

7. Стимулювати інвестиції у технології, що збільшують ефективність і продуктивність економіки.

Виходячи з усього вищезазначеного необхідно виділити чинники, які прискорять економічний розвиток:

Експорт та міжнародні кредитні ресурси, які забезпечували високі темпи зростання економіки України протягом останніх років, будуть відігравати менш важливу роль у майбутньому. Новим джерелом зростання мають стати інвестиції.

Експорт стимулюватиметься членством країни у Світовій організації торгівлі, а підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС сприятиме зростанню прямих іноземних інвестицій. Також обєм інвестицій збільшуватиметься завдяки наявності в Україні кваліфікованої робочої сили.

46-мільйонне населення України є привабливим ринком для іноземних інвесторів, тоді як рівень зарплат у державі становить лише третину від середнього показника у Східній Європі.

Україна володіє унікальним потенціалом зростання в АПК, відносно добре розвинені її інфраструктура та науково-технологічна база. Однак розкриття цього потенціалу потребує покращення якості ділового середовища: за даними Світового банку, Україна займає 142 місце з 183 країн за рівнем легкості ведення бізнесу.

Крім того, певним страховим полісом для України є Євро-2012. Якщо запланований комплекс робіт буде виконано, то ми гарантовано матимемо значний приплив капіталу каналами прямих іноземних інвестицій, середньо- та довгострокових кредитів. Адже така подія у світовому масштабі розглядається інвесторами як іміджева з невисоким рівнем ризику фінансування.

Однак, як кажуть, сподівайся на краще, але будь готовим до гіршого. Наявні загрози потребують як від влади, так і від підприємців певної реакції та прийняття додаткових запобіжних заходів.

Висновок

В роботі виявлено чинники та механізми поширення кризових явищ на фінансовому ринку України. Запропоновано комплекс заходів для зменшення гостроти фінансової кризи та подолання її наслідків.

Україна зіткнулась з серйозними викликами щодо запобігання різкому знеціненню національної валюти й утримання цінової стабільності, уникнення колапсу кредитної системи і підтримання дієздатної платіжно-розрахункової системи, припинення руйнівних процесів ерозії внутрішніх депозитів і втечі резидентів від національної валюти, зменшення масштабів виведення іноземних капіталів і гарантування зовнішньої платоспроможності країн.

Механізми виникнення й поширення кризових явищ на фінансовому ринку України зводяться до такого:

1) значний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу та його подальше зростання в умовах падіння світових цін на металопродукцію поєднуються зі скороченням припливу прямих, портфельних та фінансових інвестицій;

2) погіршення фінансового стану підприємств-експортерів обертається для економіки загостренням ситуації на валютному ринку, скороченням дохідної частини бюджету та виникненням труднощів з обслуговуванням зовнішніх позик і внутрішніх банківських кредитів підприємствами реального сектору;

3) зниження курсу національної валюти за наявності значних валютних дисбалансів у банківському секторі, зменшення реальних доходів населення і наростання негативних тенденцій у сфері виробництва виливаються в істотне погіршення якості банківських активів, а вилучення внутрішніх депозитів та зменшення доступності зовнішнього фінансування - у звуження пасивної бази банківських установ;

Після аналізу причин фінансової кризи можна винести низку заходів щодо зменшення її гостроти:

-- у міру поглиблення кризових явищ, коли рефінансування НБУ не матиме стабілізуючого ефекту, а вилучення депозитів із банківської системи триватиме, виникне потреба у наданні урядом спеціальних гарантій кредиторам і вкладникам банків - бланкових гарантій, які матимуть обмежений період дії та поширюватимуться на операції життєздатних банків; зобов`язання уряду щодо гарантування майнових прав вкладників і кредиторів банків повинні бути зафіксовані законодавчо, що сприятиме відновленню довіри громадськості до банківської системи і стабілізації фінансування банків у процесі їх реструктуризації;

--у випадку розгортання повномасштабної фінансової кризи уряд за підтримки урядів основних міжнародних кредиторів України має ініціювати процес реструктуризації зовнішніх боргів корпоративних постачальників шляхом їх пролонгації на 3-4 роки за ставками, під які було надано первісні позики; підписання відповідних угод з кредиторами відверне загрозу масових дефолтів підприємств і банків України і сприятиме стабілізації платіжного балансу;

-- основними завданнями управління державним боргом України на 2009-2010 роки мають стати активізація співробітництва з МФО та відродження внутрішнього ринку державних цінних паперів; залучення позик МФО і збільшення обсягу внутрішніх запозичень створять умови для збалансування бюджету, оптимізації валютно-фінансових потоків і пожвавлення інвестиційної діяльності в країні.

Криза - це реальна можливість й необхідність кардинальних реформ, здатних забезпечити прискорений кількісний та якісний розвиток економіки у майбутньому. І думати про це майбутнє необхідно вже сьогодні.

фінансовий ринок економічний криза дисбаланс ризик

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛітературИ

1. Бекетов Н., Извольская И., Черная И. Основные проблемы функционирования общих фондов банковского управления и паевых инвестиционных фондов // Финансы и кредит. - 2008. - № 8 (296).

2. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НІОС, 2002. - 608 с.

3. Кашин В.А. Мировой финансовый кризис: причины возникновения и последствия // Финансы: Монография / Гл. ред. Ю.Г. Горнмас. - К.: НІСД №1. - 2009. - С. 14-19.

4. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Гелиос АРВ, 2002. - 352 с. - Гл. 12, VI.

5. Международный валютный фонд (МВФ) (International monetary fund (IMF)). http://www.imf.org/

6. Монтес М. Ф., Попов В. В. "Азиатский вирус" или "Голландская болезнь"? Теория и история валютных кризисов в России и других странах: Пер. с англ. - М.: Дело, 1999. -- 136 с.

7. Національний банк України. www.bank.gov.ua/

8. Ослунд А. Кризис: причины и последствия. Независимая информация и аналитика из США. "Washington Profile". - http://www.washprofile.org/ru/node/8204.

9. Офіційний веб-сайт "Державний комітет статистики України". http://www.ukrstat.gov.ua/

10. Рудый К. Финансовые кризисы: теория, история, политика / К. В. Рудый. - М.: Новое знание, 2003. - 399 с.

11. Юрчишин В. Валютна політика країн з перехідною економікою: Навч. посібник. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 28 с.

12. The Bleyzer Foundation. www.bleyzerfoundation.org/ru/

Додаток 1

Додаток 2

Показники реального сектору економіки України

Додаток 3

Структура експорту України за товарами за 2009 р.

Додаток 4

Валовий зовнішній борг за секторами економіки, млрд. дол. за 2004-2009 рр.

Додаток 5

Обсяги депозитів комерційних банків, місяць

Додаток 6

Темпи росту обсягів кредитів комерційних банків, % в річному обчисленні, та частка негативно класифікованих кредитів, % від загального обсягу кредитів.

Додаток 7

Чисті інтервенції НБУ та динаміка обмінного курсу за 2008-2009 рр.

Делись добром ;)