Фінансовий потенціал розвитку підприємства

курсовая работа

1.3.Сутність та структура власного капіталу підприємства

Капітал -- одна з фундаментальних економічних категорій, суть якої нау-ковці вивчають упродовж століть. Термін "капітал" походить від латинського "capitalis", що означає основний, головний. Можливо, у звязку з цим при аналізі суті капіталу часто згадують основний капітал. Такий підхід не завжди виправданий, тому що капітал має різні форми вияву і механізми функціону-вання та обороту. Термін "капітал" зявився ще у XII--ХШ століттях і означав засоби, склади товарів, суми грошей, гроші, позичені під процент. Поступово цей термін починає вживатися у вужчому значенні -- як грошове багатство ви-робника або купця.

Відомо, що відповідно до принципів наукового світогляду меркантилістів ка-піталом вважали золото, гроші. При цьому основним джерелом формування ка-піталу в цьому його розумінні меркантилісти визнавали позитивний торговель-ний баланс. Фізіократи під капіталом, як основним багатством, розуміли землю і вкладені в неї кошти. Представники класичної політекономії поглибили дослід-ження суті капіталу. Так, Адам Сміт констатував, що капітал людини -- це та час-тина її власності, з якої вона розраховує мати дохід.[18] Видатний економіст ствер-джував, що накопичення капіталу є головною рушійною силою економічного прогресу.

У системі марксистського економічного вчення дослідженню категорії капі-талу відводиться центральне місце. Карл Маркс у своїй праці "Капітал" стверд-жує, що товарообіг є вихідним пунктом капіталу. За його словами, кожен новий капітал при своїй першій появі на товарному чи грошовому ринку неодмінно зявляється у формі грошей -- грошей, які шляхом визначених процесів повин-ні перетворитися в капітал.

От-же, можна зробити висновок, шо капітал являє собою накопичений шляхом за-ощаджень запас економічних благ у формі коштів і реальних капітальних това-рів, залучений його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і чинник виробництва з метою отримання доходу.

Участь у капіталі підприємства неминуче приводить до виникнення відпо-відних прав власності. Тому поняття "капітал" часто ототожнюється з поняттям "власність". Таке трактування цих понять - неприпустиме. Влас-ність відображає певний тип відносин, а капітал може відображати наявність пев-них активів на відповідну дату (основний капітал, оборотний капітал) або дже-рел їх формування (власний, позичений, залучений капітал), які є породженням відносин власності. З огляду на це поняття капітал є вужчим, ніж поняття "власність".

У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками, учасниками та асоційованими члена-ми, і є вартістю майна підприємства. Сума власно-го капіталу асоційованого підприємства -- це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточ-ної вартості прав власників фірми. На суму власного капіталу істотно впли-вають усі умовності обліку, що були застосовані при оцінці активів і креди-торської заборгованості, й вона може лише випадково збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів.[17]

Водночас власний капітал є основою для початку й продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливі-ших показників, оскільки виконує функції джерела довгострокового фінансуван-ня, забезпечення кредитоспроможності підприємства, джерела фінансування ри-зику, забезпечення самостійності й влади організаторів бізнесу, бо, крім статутного, пайового капіталу, до нього ще входить і додатковий, резервний ка-пітал та нерозподілений прибуток12.

Сума власного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує лише облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки цілком за-лежить від застосованих методів оцінки активів та зобовязань підприємства. Крім того, що власний капітал є основним, початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємств, а також джерелом погашення збитків підприємства, він є одним із найвагоміших показників, котрі використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки пока-зує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалеж-ності від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого -- ступінь кредитоспро-можності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників). Збереження власного капіталу є одним із головних показників якості фінансового менеджменту на підприємстві. Цей показник дає змогу власникам підприємства уникнути ілюзії прибутковості своїх вкладень у випадках виплат їм поточних доходів за рахунок зменшення власно-го капіталу упродовж періоду, за який сплачується дохід.

У зарубіжних джерелах власний капітал прийнято вважати чистою вартістю підприємства. І хоч часто її знаходять розрахунковим шляхом як різницю між ва-лютою балансу і всіма зобовязаннями підприємства, фінансово ця величина мо-же вважатися ідентичною власному капіталу13.

У системі теоретичних основ формування власного капіталу важливу роль відіграє поняття його вартості. Концепція ціни капіталу є однією з базових у те-орії капіталу. Вона не зводиться тільки до визначення відсотків, які треба запла-тити власникам фінансових ресурсів, а ще й характеризує ту норму прибутку ін-вестованого капіталу, яку повинно забезпечити підприємство, щоб не зменшити свою ринкову вартість.[13]

Рівень вартості капіталу має різний економічний зміст для окремих субєк-тів господарської діяльності. Для інвесторів і кредиторів рівень вартості капіталу характеризує необхідну їм норму дохідності на вкладений капітал. Для субєктів господарювання, які формують капітал з метою виробничого чи івестиційного використання, рівень його вартості характеризує питомі витрати щодо залучен-ня і обслуговування використовуваних фінансових ресурсів, тобто ціну, яку во-ни платять за використання капіталу.

Сьогодні треба говорити не лише про проблеми структу-рування капіталу, особливо власного, а й про таргетування. Питання таргетування структури власного капіталу підприємств практично не висвітлюється в нау-кових джерелах. Під таргетуванням структури власного капіталу розуміють особливості формування принципів оптимізації, яких дотримуються асоційова-ні підприємства для встановлення цільової структури власного капіталу з метою досягнення високих фінансових результатів чи зменшення збитків підприємства і його учасників та засновників, а також зростання фінансової стійкості.[3]

Поняття "структура капіталу" у найзагальнішому вигляді закордонними та вітчизняними економістами характеризується як співвідношення усіх форм влас-них і позичених фінансових ресурсів, що використовуються підприємством у процесі своєї господарської діяльності для фінансування активів. Існує дві ос-новні схеми: змішане фінансування передбачає формування капіталу як за раху-нок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних про-порціях; повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства лише за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства (статутний, пайовий, резервний, додатковий, нерозподіле-ний прибуток).

При виборі кожної зі схем треба враховувати переваги та недоліки джерел фінансування. Переваги власного капіталу:

-- власний капітал є фінансовою основою функціонування підприємства;

-- формування власного капіталу є простішим порівняно із залученням по-зикового капіталу, що зумовлено тим, що рішення, повязані зі збільшенням ка-піталу, приймають власники та менеджери підприємства без отримання згоди ін-ших субєктів господарювання;

-- власний капітал забезпечує більшу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності

Недоліки власного капіталу:

-- обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення опе-раційної та інвестиційної діяльності підприємства на окремих етапах його жит-тєвого циклу;

-- висока вартість;

-- неможливе забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової рентабель-ності підприємства над економічною рентабельністю.

Серед недоліків значне місце посідає висока вартість капіталу. Позичковий капітал оцінюється менеджментом підприємства за розмірами відсотків, а фор-мування власного капіталу перебуває під впливом таких цінових чинників, як ди-віденди, трансакційні витрати.

Структура капіталу підприємства визначає обсяги і впливає на прогнози ре-зультатів не лише фінансової, а й операційної та інвестиційної діяльності. Вона впливає на коефіцієнт рентабельності активів і власного капіталу (тобто на рі-вень економічної та фінансової рентабельності підприємств), на систему коефі-цієнтів фінансової стійкості та платоспроможності (тобто рівень основних фінан-сових ризиків) і в підсумку формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику у процесі розвитку підприємства.[19]

Процеси стабілізації економіки України зумовлюють зміни у структурі дже-рел коштів підприємств. Стихійний процес пошуку джерел фінансування під-приємствами не завжди приводить до створення оптимальної структури капіталу і особливо -- власного. На кінець 2003 року вартість власного капіталу під-приємств України усіх видів діяльності становила 512396,7 млн. грн., тоді як по-точні зобовязання -- 497209,7 млн. грн.22 Таке співвідношення можна вважати досить позитивним. Водночас структура власного капіталу підприємств сформу-валась стихійно у процесі приватизації та подальшої індексації основних засобів і тому не завжди є оптимальною. Індексація основних засобів практич-но без винятків відображалась на рахунку "Інший додатковий капітал", тоді як для акціонерів єдино прийнятною була деномінація та дооцінка вартості акцій і зміна статутного капіталу.[6]

Делись добром ;)