Формування амортизаційної політики підприємства

контрольная работа

3.Аналіз основних змін у ПКУ стосовно нарахуванню амортизації основних засобів. Сутність податкової амортизації

У цьому розділі розглянуто сутність податкової амортизації , її негативні та позитивні сторони. Проаналізовано нові правила податкової амортизації згідно з новим Податковим кодексом. Розглянуто та порівняно норми податкової амортизації окремих груп обєктів основних засобів з нормами, встановленими Податковим кодексом України.

Від 01.04.2011 набрав чинності розділ III Податкового Кодексу, згідно з ним, змінився перелік обєктів основних засобів за групами.

Повільні темпи оновлення і вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних засобів на промислових підприємствах, великий коефіцієнт економічного спрацювання призводять до того, що устаткування містить майже третину фізично спрацьованих і технічно застарілих його одиниць. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних засобів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці за рахунок правильно обраної політики амортизації.

Несумісність методологій нарахування амортизації основних фондів за податковим законодавством і бухгалтерським, призводить до нелогічного закінчення їх корисного використання. Що робити підприємцю у цій ситуації?

Отже моєю метою буде дослідити та знайти відповідь на таке досить складне питання.

Під амортизацією слід розуміти систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

До сильних сторін податкового методу амортизації можна віднести те, що податковий метод застосовується насамперед з метою спрощення обліку, зменшення облікових робіт. Досягається це завдяки тому, що для бухгалтерського обліку амортизацію окремо не розраховують, це вже зроблено в податковому обліку. Для бухгалтерського обліку беруть суму амортизації з податкового обліку. Вибір методу нарахування амортизації на підприємстві спирається не на обґрунтованість методу, а на простоту і нетрудомісткість його використання.

До слабких сторін амортизації за податковим методом в сегменті факторів експлуатації обєкту основних засобів, які впливають на очікуваний спосіб отримання економічної корисності від його використання слід віднести те, що:

· не враховується строк експлуатації;

· не враховується фізичний та моральний знос;

· не враховуються виробничі фактори використання основних засобів;

· розрахована в основному для мети оподаткування;

· не допрацьований нормативно.

· податковий метод зрівнює предмети, які мають зовсім різні терміни використання і функціональні можливості, що не призводить до економічно обґрунтованого нарахування амортизації.

Положення про податкову амортизацію не поширюється на підприємства, що випускають продукцію, ціни на яку встановлюються державою[7].

Норми амортизації слід поділити на три періоди:

ь норми амортизації для основних засобів придбаних до 01.01.2004 р.: група 1 - 1,25%; група 2 - 6,25%; група 3 - 3,75%.

ь норми амортизації для основних засобів придбаних після 01.01.2004 р. група 1 - 2%; група 2 - 10%; група 3 - 6%; 4 група 4 - 15%[1].

ь норми амортизації для основних засобів придбаних після 01.04.2011 р. передбачають розподіл основних засобів підприємства на 16 груп.

З 1 квітня 2011 року набрав чинності новий Податковий Кодекс. Згідно нового Податкового Кодексу: основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)[17].

Особливості переходу платників податку на прибуток на нові правила податкової амортизації: платники податку станом на 01.04.11 р. повинні провести інвентаризацію основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів і визначити їхній перелік за групами-- передбачає розподіл основних засобів підприємства на 16 груп, а нематеріальних активів - на 6 груп (табл.5).

Таблиця 5.Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації ) [17]

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

група 1 - земельні ділянки

-

група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не повязані з будівництвом

15

група 3 - будівлі

20

Споруди

15

Передавальні присторої

10

група 4 - машини та обладнання

5

з них:

електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, повязані з ними засоби зчитування або друку інформації, повязані з ними компютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерел безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень

2

група 5 - транспортні засоби

5

група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)

4

група 7 - тварини

6

група 8 - багаторічні насадження

10

група 9 - інші основні засоби

12

група 10 - бібліотечні фонди

-

група 11 - малоцінні необоротні

матеріальні активи

-

група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди

5

група 13 - природні ресурси

-

група 14 - інвентарна тара

6

група 15 - предмети прокату

5

група 16 - довгострокові біологічні активи

7

Податковий Кодекс констатує, що вартість, яку амортизують, за кожним обєктом основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів потрібно визначити як первісну (переоцінену) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності рядок. При цьому до переоціненої вартості основних засобів не включають суму їхньої дооцінки, проведеної після 01.01.10 р. Виключення з переоціненої вартості тільки таких до оцінок підтверджує, що суми до оцінок більш ранніх періодів (проведені до 01.01.10 р.) потрапляють до амортизованої вартості основних засобів для нарахування податкової амортизації.

За пп. 14.1.19 Кодексу вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яку амортизують, визначають як первісну або переоцінену вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

Це й забезпечить підґрунтя для подальшого пообєктного нарахування податкової амортизації за правилами, передбаченими Кодексу.

Амортизовану в податковому обліку вартість основних засобів розраховують за даними бухгалтерського обліку. Якщо ж складеться ситуація: загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку виявиться меншою, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на 01.04.11 р., тоді тимчасову податкову різницю, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизують у податковому обліку як окремий обєкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років. У протилежному випадку - якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку - різницю, яка виникає амортизують на загальних підставах. Згадане перевищення - не що інше, як частина амортизованої вартості основних засобів, про-інвентаризованих на 01.04.11 р., котрі будуть пообєктно амортизуватися в податковому обліку в порядку й за методами, передбаченими ст.ст. 145 та 146 Кодексу [14].

Розрахунки проведені з використанням нових правил нарахування податкової амортизації, встановлених Податковим кодексом України (табл.6).

Табл. 6 Порівняння нейтральних норм податкової амортизації окремих груп обєктів основних засобів з нормами, встановленими Податковим кодексом України [16].

Таблиця

Групи

Норми (%)

Відхилення

згідно з Податковим кодексом України

пропоновані

згідно з Податковим кодексом України*

нейтральні**

з використанням індексації

без використання індексації

з використанням індексації

без використання індексації

3

2

20,57

12,39

20,72

+8,18

-0,15

4

5

60,19

43,77

73,2

+16,42

-13,01

8

90,00

127,66

213,52

-37,66

-123,52

5

8

60,19

127,66

213,52

-67,47

-153,33

6

6

68,38

49,98

83,59

+18,40

-15,21

* Нормами податкової амортизації згідно з Податковим кодексом України виступають норми, розраховані виходячи з мінімально допустимих строків корисного використання обєктів основних засобів для методу зменшення залишкової вартості.

** У таблиці подано нейтральні норми податкової амортизації для ситуації, коли індекс інфляції становить 18,7% (після індексації - 10%), а темпи економічного зростання -3,4%, що відповідає показникам за 2010 р.

При інфляції (18,7% за 2010 р.) і темпах зростання ВВП (3,4% за 2010 р.), з позицій дотримання нейтральності податкової амортизації, доцільно індексувати вартість обєктів основних засобів на індекс цін інвестицій в основний капітал, з одночасним встановленням норм податкової амортизації на рівні реальної економічної.

Як видно з таблиці 6, в умовах високої інфляції та низьких темпів зростання економіки норми податкової амортизації, розраховані на основі навіть мінімально допустимих строків корисного використання обєктів основних засобів, є меншими від нейтральних норм. Більше того, той спосіб індексації, що передбачений Податковим кодексом України (з використанням індексу споживчих цін і порога індексації на рівні 10%), не дозволяє підприємствам досягти точки нейтральності (по окремих групах обєктів), з огляду на що податок на прибуток підприємств фактично де-стимулює інвестиції в основні засоби.

Отже повертаючись до моєї гіпотези, на основі проаналізованого вище матеріалу можна сказати наступне:

1) при розробці системи податкової амортизації слід керуватися принципом податкової нейтральності як вихідним критерієм для визначення межі між стимулюванням і де-стимулюванням інвестиційної діяльності підприємств;

2) розробка класифікації обєктів основних засобів повинна враховувати за кономірності зміни їх реальної вартості внаслідок старіння (реальну економічну амортизацію);

3) при виборі того чи іншого варіанта політики податкової амортизації необхідно враховувати фактори інфляції та темпів реального економічного зростання[16].

Отже, при низьких темпах економічного зростання і високому індексі цін інвестицій в основний капітал (що відповідає умовам, які склалися в останні роки в економіці України) -- добрий результат дають норми податкової амортизації, рівні нормам реальної економічної, з наступною індексацією вар тості обєктів основних засобів. Така політика в цілому може вважатися прийнятною на стадії економічного спаду, коли інвестиційні перспективи підприємств не є сприятливими. У період кризи, коли господарюючі агенти зазнають значних збитків, певне збільшення прибутку за рахунок зменшення податкової амортизації можна вважати виправданим як для самих підприємств, так і для держави.

Делись добром ;)