Чинники та шляхи покращення використання оборотних коштів підприємств

курсовая работа

Розділ 3. Шляхи покращення використання оборотних коштів підприємства

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, зменшення обсягу витрат на виробництво кожної одиниці продукції; по-друге, вивільнення частини коштів і, завдяки цьому, створення додаткових резервів для розширення виробництва. Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Унаслідок прискорення оборотності грошових коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. До заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів належить і оптимізація їх обсягів.[1, с.139] Слід зауважити, що заходи щодо скорочення часу перебування оборотних коштів у кожному з їх елементів нерозривно повязані з заходами щодо оптимізації розмірів цих складових частин.

За стадіями циклу оборотності обігових коштів напрями підвищення ефективності їх використання можна виділити в три підгрупи, що представляють передвиробничу стадію, виробничу стадію (незавершене виробництво) та реалізаційну стадію.

Передвиробнича стадія. Величина виробничих запасів і відносний розмір обігових коштів на їх утворення можуть бути зменшені шляхом удосконалення матеріально-технічного забезпечення:

· прискорення і здешевлення перевезень;

· поліпшення організації складського господарства на основі його механізації й автоматизації;

· застосування більш точного нормування витрат матеріалів;

· скорочення витрат невиробничих матеріалів;

· повторного використання відходів виробництва.

Виробнича стадія. Незавершене виробництво і сума вкладених у нього коштів при існуючому обсязі виробництва залежать від тривалості виробничого циклу. Тривалість виробничого циклу може бути скорочена внаслідок:

· упровадження потокових ( зокрема, конвеєрних) методів обробки;

· зменшення тривалості між операційних переходів за рахунок ретельної підготовки виробництва, що передбачає зменшення перебоїв і забезпечення ритмічної роботи підприємства;

· застосування автоматичного устаткування, верстатів із числовим програмним управлінням, гнучких виробничих систем;

· підвищення змінності виробництва.

Реалізаційна стадія. Скорочення перебування готової продукції на складі залежить від багатьох факторів. Одні з них безпосередньо повязані з роботою підприємства, інші - з організацією збуту продукції. До перших належить якість та номенклатура продукції, обґрунтоване планування ассортименту, партій продукції та періодів їх випуску; до других - організація збуту продукції, вибір системи розрахунків, термінів доставки продукції до споживачів, терміни дебіторської заборгованості.

Висока якість продукції, точне дотримання планового асортименту, ритмічність роботи підприємств значно скорочують час реалізації продукції. Прискорюють її постійний звязок із замовниками, своєчасне повідомлення їх про відвантаження продукції, швидка обробка необхідних документів, своєчасне забезпечення транспортними засобами. Скорочення проміжних ланок в апараті збуту, своєчасна рознарядка, чітка робота транспорту також сприяють скороченню тривалості оборотних циклів.

Також важливим напрямом поліпшення використання оборотних коштів є раціональне використання матеріальних ресурсів, зниження матеріаломісткості продукції. Для цього є різні шляхи, головні з яких:

· економічно обґрунтований вибір сировини;

· підвищення коефіцієнта використання матеріалів;

· комплексне використання сировини і відходів виробництва;

· підвищення якості сировини, матеріалів і готової продукції;

· удосконалення конструкцій виробів;

· удосконалення виробничих процесів і впровадження нової прогресивної технології;

· застосування соціально-економічних стимулів поліпшення використання матеріальних ресурсів.

Одним із чинників, що визначають потребу в оборотних коштах і впливають на вирішення проблеми неплатежів, є заходи з удосконалення корпоративного управління. Забезпеченість підприємства оборотними коштами може бути поліпшена вдосконаленням методів організації й управління грошовими потоками на основі розрахунково-фінансових центрів, створюваних на базі органу, який контролює технологічні процеси від початку етапу до кінцевого продукту. Специфіка такого впливу передбачає дотримання певних умов щодо виконання своїх обовязків згідно договору про спільну діяльність, причому тільки в тій частині, в якій вони беруть участь у виконанні конкретного проекту з виробництва кінцевого продукту[2, с.215].

Таким чином, для підвищення ефективності використання обігових коштів на підприємстві необхідно скоротити розмір оборотних коштів, що знаходяться в певних їх елементах, до оптимального для наявного обєму виробництва, тим самим скоротивши час їх перебування. Це призведе до підвищення оборотності обігових коштів та їх часткового вивільнення з кругообігу. Це можна зробити за допомогою наведених у розділі конкретних шляхів.

оборотний розрахунковий капітал кошти

Делись добром ;)