Аналіз господарської діяльності ТОВ "Промметсплав"

дипломная работа

1.1 Сутність, роль й особливості умов роботи підприємств

Основу будь-якої економіки становить виробництво, створення економічного продукту. Без виробництва не може бути споживання. Саме підприємства випускають продукцію, виконують роботи й послуги, тобто створюють основу для споживання й збільшення національного багатства.

Економіку держави спрощено можна розглядати як сукупність усіляких підприємств, що перебувають у тісному виробничому, кооперованому, комерційному й іншому взаємозвязку між собою й державою.

Від того, наскільки ефективно працюють підприємства, який їхній фінансовий стан, залежать стан всієї економіки й індустріальна міць держави. Підставою господарської піраміди в країні є підприємства. Державне, регіональне, відомче керування може розглядатися стосовно процесів, що відбувають на рівні підприємства, тільки як надбудовні, вторинні явища.

Підприємство -- самостійний господарський субєкт, що робить продукцію, що виконує роботи й робить послуги з метою задоволення суспільних потреб й одержання прибутку.

Підприємство як юридична особа - це підприємство (організація, фірма, концерн), що відповідає певним ознакам, установленим законодавством країни. До числа ознак юридичної особи ставляться: наявність свого майна; самостійна майнова відповідальність; право здобувати, користуватися й розпоряджатися власністю, а також здійснювати від свого імені інші дозволені законом дії; право від свого імені бути позивачем і відповідачем у суді й арбітражі, мати самостійний бухгалтерський баланс, розрахунковий й інші рахунки в банку.

При будь-якій формі господарювання підприємства відіграють найважливішу роль в економіці держави. З макроекономічних позицій підприємства є основою для:

- збільшення національного доходу, валового внутрішнього продукту, валового національного продукту;

- можливості існування всього держави й виконання їм своїх функцій. Це повязане з тим, що значна частина державного бюджету формується за рахунок податків і зборів з підприємств;

- забезпечення обороноздатності держави;

- простого й розширеного відтворення;

- розвитку національної науки й прискорення науково-технічного прогресу;

- підвищення матеріального добробуту всіх шарів громадян країни;

- розвитку медицини, утворення й культури;

- рішення проблеми зайнятості;

Вся історія розвитку суспільного виробництва свідчить і доводить, що найбільше ефективно підприємства функціонують в умовах ринку, для якого характерні наявність різних форм власності, здорова конкуренція, демонополізація економіки, вільне ціноутворення, наявність розвитий ринкової інфраструктури, перевага споживача в порівнянні з виробником й інші необхідні атрибути.

Перехідний період в економіці характеризується деякими позитивними моментами.

До позитивних моментів треба насамперед віднести наступні:

- усе більше підприємств адаптуються до ринку й починають випускати ту продукцію, що дійсно влаштовує покупця. Адаптація господарської діяльності підприємств до ринкових умов стає ключовою проблемою української економіки, від її рішення залежать як найближчі, так і віддалені перспективи соціально-економічного розвитку країни;

- багато підприємств зрозуміли, що зниження витрат виробництва й реалізації продукції, поліпшення її якості в умовах спаду інфляції - єдино вірне рішення для забезпечення фінансового благополуччя;

- ринки насичуються товарами, у багатьох сферах економіки зявляється здорова конкуренція;

- збільшується число фахівців всілякого напрямку, які здатні ефективно управляти підприємством в умовах ринку, і ін.

Із усього цього можна зробити висновок, що в нашій країні створене сприятливе середовище для успішного функціонування підприємства в умовах ринку.

В умовах ринку підприємство вирішує два завдання - виробити продукцію й реалізувати її. Залежно від рішення цих завдань підприємство буде процвітати або стане неспроможним. Для того щоб знати, що необхідно робити - які асортименти, у якій кількості - підприємство повинне вивчити ринок, тобто зайнятися маркетингом. Причому маркетингом необхідно займатися постійно - як до запуску продукції у виробництво, так і після, у процесі реалізації продукції.

Для прийняття рішень необхідно зібрати й проаналізувати достовірну інформацію, що включає:

- характеристику товарів: чи є вони товарами кінцевого споживання або проміжними, готовими виробами або напівфабрикатами, необхідна служба чи сервісу ні, чи прийнятна ціна споживачеві, які ціни в конкурентів;

- загальну характеристику ринку: велике або мале число споживачів, способи покупки товарів, відношення покупців до товарів, до умов і строків поставки, умови продажу в конкурентів;

- канали поширення товарів: наявність посередників між виробниками й споживачами, їхня кількість;

- конкретний стан ринку: сутність і ступінь конкуренції, чи існує конкуренція між виробниками товарів й який її рівень;

- законодавчі обмеження: чи існують законодавчі обмеження, які можуть перешкоджати маркетинговій діяльності;

- рівні управлінської діяльності в області маркетингу: довгострокові цілі фірми, що враховують ситуацію на внутрішньому й зовнішньому ринках і тенденції її розвитку; фінансові, матеріальні й інші ресурси, необхідні для досягнення цих цілей.

У виробництві продукту й здійсненні маркетингової політики необхідно враховувати життєвий цикл продукту на ринку, що включає ряд стадій:

- впровадження, що вимагає більших витрат, тому торгівля товаром на цій стадії, як правило збиткове;

- ріст як результат визнання покупцем товару й швидкого збільшення попиту на нього. При росту обсягу продажів і відповідно прибутку стабілізуються витрати на рекламу;

- зрілість, характерна тим, що більшість покупців товар уже придбали, тому темпи росту продажів, досягши максимуму, починають падати, прибуток також починає знижуватися у звязку зі збільшенням витрат на рекламу й інші маркетингові заходи;

- насичення, у цьому періоді, незважаючи на вжиті заходи, ріст продажів більше не спостерігається. Прибуток від торгівлі продовжує збільшуватися через зниження витрат на виробництво;

- спад, являє собою період різкого зниження продажів, а потім і прибутку.

Підприємство на вході споживає ресурси певного виду, щоб потім у результаті виробничого процесу на виході одержати трансформовані ресурси, ресурси іншої споживчої вартості. Співвідношення ресурсів на виході становить зміст такого предмета, як економіка підприємства. Її цікавить співвідношення у використанні ресурсів, що припускає перевищення дохідної частини над видатковою.

Під економічними ресурсами розуміють усі природні, людські й зроблені людиною ресурси, які використаються для виробництва товарів і послуг. Вся розмаїтість ресурсів можна класифікувати відповідно до різних підходів: матеріальні ресурси - земля, або сировинні матеріали, і капітал; людські ресурси - праця й підприємницька діяльність.

Делись добром ;)