Аналіз ефективності функціонування ПАТ "Закупнянське хлібоприймальне підприємство"

отчет по практике

Розділ 2. Аналіз проблем функціонування підприємств з оптової торгівлі зерном, насінням, кормами для тварин та можливості їх розвитку на регіональному рівні

Підприємства складського господарства із зберігання, з складування та оптової торгівлі зерном, насінням, кормами для тварин є найважливішою організаційною ланкою інфраструктури товарного ринку, що відносяться до субєктів ринку зерна.

Зерновий ринок являє собою систему товарно-грошових відносин, що виникають між його субєктами в процесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання зерна на засадах вільної конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначення цін, а також державного контролю за його якістю і зберіганням.

Субєктами ринку зерна є товаровиробники зерна, підприємства із зберігання зерна, субєкти заставних закупок зерна і проведення інтервенційних операцій, акредитовані біржі та інші (дивись рисунок 2.1).

У цілому зерновий комплекс є основою для розвитку внутрішнього ринку зерна, хлібобулочної, борошно-крупяної промисловості, спиртової, кондитерської, комбікормової, виробництво біоетанолу та інших галузей. В окремих випадках, від господарського току до кінцевої реалізації процес руху зерна акумулює в собі від 3 до 22 суміжних або побічних виробництв, які відбиваються на вартості кінцевого продукту.

Прийнявши у 2002 року Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні», держава визначила пріоритетність виробництва зерна і взяла на себе зобовязання сприяти розвитку та стабільному функціонуванню його ринку. Засадами державної політики щодо регулювання ринку зерна, насамперед, є надання пріоритетної бюджетної, кредитної та інвестиційної підтримки субєктам заставних закупівель зерна та проведення інтервенційних операцій, забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому, фуражному, технічному зерні та заходів щодо нарощування його експорту; встановлення мінімальної гарантованої ціни на заставне зерно; недопущення обмежень у пересуванні зерна та продуктів його переробки; контроль за якістю зерна та його збереженням.

Рисунок 2.1 - Субєкти ринку зерна України

Слід зазначити, що соціально-економічна криза в Україні кінця 90-х років ХХ ст. вплинула як на розвиток сільського господарства в цілому, так і на виробництво зерна, зокрема. Якщо в 1986-1991 роках виробництво зерна в країні в середньому становило 47,4 млн. т, то в 1991-1995 роках - 38 млн. т, а у 2000 році - тільки 24,5 млн.т. І лише в останні роки виробництво зерна динамічно зростає: у 2010 рік - 39,3 млн.т, у 2011 рік - 56,7 млн.т (дивись таблицю 2.1) [10].

Таблиця 2.1 - Баланс зерна (в тому числі продукти переробки зерна в перерахунку на зерно), тис.т

Показники

1995 р

2000 р

2005 р

2010 р

2011 р

2011 р у % (разах) до1995 р

1.Виробництво

33930

24459

38016

39271

56747

167,2

2.Зміна запасів на кінець року

-757

1329

-314

-2054

12784

Х

3. Імпорт

200

1010

226

175

263

136,6

4. Усього ресурсів

34887

24140

38556

41500

44236

126,8

5. Експорт

814

1330

12650

14239

14825

18,2

6. Витрачено на корм

18527

11056

13817

14787

16334

88,2

7. Витрачено на посів

4600

3597

3294

3222

3226

70,1

8. Втрати

1220

309

375

794

1570

128,7

9. Переробка на нехарчові цілі

876

100

670

1650

1551

177,1

10. Фонд споживання

8850

7748

7750

6808

6730

76,0

У 2011 році під зерновими культурами було зайнято 15,7 млн.га (56,7 % загальної посівної площі), що на 4,2 % більше ніж у 2010 році. Частка озимих культур у зерновому клині склала 51,0 % (8,0 млн.га), з яких під пшеницею було зайнято 6,5 млн.га (81 % площ); ярих культур - 49,0 % (7,7 млн.га) [11].

У 2011 році зернові й зернобобові культури вирощували 36,5 тис. аграрних підприємств. Слід зазначити, що продуктивність великотоварних підприємств значно вища за середній показник по цій категорії виробників.

Так, 2300 виробників зернових і зернобобових культур з обсягом виробництва понад 5,0 тис.т кожний отримали з гектара на 10,5 ц збіжжя більше, ніж у середньому по аграрних підприємствах.

В 2011 році отримано рекордний за роки незалежності врожай зернових і зернобобових культур (у 2008 році було 53,3 млн, у 1990 році - 51,0 млн.т) переважно за рахунок підвищення їхньої врожайності до середньосвітового рівня. Такий урожай зернових культур зумовлено, в першу чергу, значним зростанням виробництва зернової кукурудзи, питома вага якої досягла 40 % у загальному валовому зборі зерна (при середньому показнику за десять років 21%). Зерна продовольчих культур зібрано 23,7 млн.т (42 % загального обсягу), що на 34 % більше, ніж у 2010 році [11].

В 2012 році аграрії зібрали понад 46 мільйонів тонн зернових. Зокрема пшениці зібрали 15,7 мільйона тонн, кукурудзи - понад 21 мільйон тонн, ячменю - 7,2 мільйона тонн, сої - 2,3 мільйона тонн та соняшнику - 7,9 мільйона тонн. Із загального обсягу вирощеного збіжжя в цьому році близько 22 мільйона тонн може бути експортовано. Таким чином, забезпечено не лише продовольчу безпеку країни, а й накопичено достатньо ресурсів для експорту.

Так, Україна залишиться одним із провідних постачальників пшениці, кукурудзи та олійних культур, а також світовим лідером з експорту соняшникової олії. Наприклад, сьогодні кожна друга тонна соняшникової олії, яка реалізується на світовому ринку, - українського виробництва.

За оперативними даними Укрголовдержкарантину, з початку поточного маркетингового року експортовано 18188,9 тис. тонн зернових культур, у тому числі: пшениці 4427,4 тис. тонн, ячменю - 2307,0 тис. тонн, кукурудзи 11280,2 тис. тонн.

Під урожай 2013 року озимі на зерно та зелений корм (включаючи ріпак) посіяно господарствами області на площі 505,2 тис.га, що більше минулорічного рівня на 14,4 тис.га або на 2,9%, у т.ч. зернові на зерно - 409,8 тис.га (на рівні минулого року), ріпаку на зерно - 92,9 тис.га (на 14,8 тис.га або на 18,9% більше) (дивись таблицю 2.2).

У структурі площ озимих на зерно найбільшу частку займає пшениця, яка становить 86,1%, ячмінь - 12,7%, жито - 1,2%.

Станом на 1 грудня 2012 року в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, було в наявності 1493,1 тис.т зерна. Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося 711,8 тис.т зерна. Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 781,3 тис.т зерна.

Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували зберігаючі та переробні підприємства товаровиробникам, у січні-листопаді 2012 року становила 1717,2 грн за 1 тонну, що на 3,7% більше рівня відповідного періоду минулого року.

Таблиця 2.2 - Посів озимих культур під урожай 2013 року станом на 1 грудня 2012 року

Культура

Усі категорії господарств

У тому числі

cільськогосподарські підприємства

господарства населення

тис.га

у % до площ під урожай 2012р

тис.га

у % до площ під урожай 2012р

тис.га

у % до

площ під урожай 2012р

Озимі на зерно та зелений корм - усього,

505,2

102,9

462,5

102,1

42,7

112,5

у тому числі зернові культури на зерно,

409,8

100,0

367,2

98,6

42,6

113,6

з них:

пшениця,

352,7

100,6

316,2

99,5

36,5

110,4

жито,

5,0

88,2

3,1

65,6

1,9

206,8

ячмінь,

52,1

97,5

47,9

95,9

4,2

120,2

ріпак на зерно

92,9

118,9

92,8

119,5

0,1

25,8

Запаси насіння соняшнику становили 199,2 тис.т, із них безпосередньо в аграрних підприємствах (крім малих) зберігалося 67,1 тис.т, а на підприємствах, що здійснюють його переробку і зберігання - 132,1 тис.т.

В агропромисловому комплексі Хмельницької області спостерігається позитивна динаміка зростання обсягу виробництва сільськогосподарської продукції.

Найбільші посівні площі в області займають зернові культури, а серед них - озима пшениця.

Вирощують також ячмінь, горох, овес, гречку, кукурудзу.

За останні роки додатково залучено до обробітку біля 12,0 тис.га землі.

Посівна площа сільськогосподарських культур в 2012 році - 73,0 тис. га, що становить 98,2 %.

Таблиця 2.3 - Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2010-2012 роках 

Зернові та зернобобові культури (у початково оприбуткованій вазі)

Цукрові буряки (фабричні)

Насіння соняшнику (у початково оприбуткованій вазі)

Картопля

Овочі відкритого ґрунту

тис.ц

у % до відповідної дати попереднього року

тис.ц

у % до відповідної дати попереднього року

тис.ц

у % до відповідної дати попереднього року

тис.ц

у % до відповідної дати попереднього року

тис.ц

у % до відповідної дати попереднього року

2010 р

Станом на 30 липня

5722,6

106,2

-

-

-

-

84,7

124,3

493,2

121,1

Станом на 1 вересня

11433,7

81,9

72,8

-

16,1

-

7505,3

158,8

1079,5

112,3

Станом на 1 жовтня

13115,8

86,1

6253,1

287,5

310,8

415,8

10811,1

84,2

1891,2

103,7

Станом на 1 листопада

15609,9

96,7

13751,3

200,2

449,9

202,4

10839,3

84,4

2058,6

95,9

За 2010 рік

17428,0

102,4

16058,2

176,0

423,9

175,3

10836,6

84,4

2088,6

94,6

2011 р

Станом на 1 серпня

7116,2

124,4

-

-

-

-

95,8

113,1

494,3

95,1

Станом на 1 вересня

15112,2

132,2

-

-

-

-

10171,6

135,5

1130,9

104,8

Станом на 30 вересня

16900,8

128,9

6128,1

98,0

498,2

160,3

14696,2

135,9

1929,5

102,0

Станом на 1 листопада

20570,3

131,8

15167,4

110,3

675,6

150,2

14727,9

135,9

2287,9

111,1

За 2011 рік

21800,9

125,1

17549,5

109,3

651,9

153,8

14736,4

136,0

2349,9

112,5

2012 р

Станом на 2 липня

49,0

2333,3

-

-

-

-

16,3

102,5

13,9

141,8

Станом на 1 серпня

11235,4

157,9

-

-

-

-

260,1

271,6

492,4

104,9

Станом на 3 вересня

15136,0

100,2

-

-

1,1

-

11347,3

111,6

1160,2

102,6

Станом на 1 жовтня

18179,4

107,6

7822,5

127,7

396,8

79,6

14911,9

101,5

1926,9

99,9

Станом на 1 листопада

21555,7

104,8

15168,2

100,0

651,2

96,4

15900,2

108,0

2185,4

95,5

За 2012р

27124,0

124,4

21718,3

123,8

733,32

112,5

15911,5

108,0

2253,4

95,9

Збір зернових та зернобобових культур по с/г підприємствах зріс з 98,7 тис.тонн в 2010 році до 148,6 тис.тонн в 2012 році, цукрових буряків відповідно з 91,2 тис.тонн до 186,7 тис.тонн, що є явним збільшенням виробництва рослинницької продукції.

Таблиця 2.4 - Середні ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) продукції сільського господарства, грн/т

Рік

Зернові та зернобобові культури

Олійні культури

Цукрові буряки

Картопля

Овочі

Плоди та ягоди

Худоба та птиця (у живій вазі)

Молоко та молочні продукти

Яйця, за тис.шт.

1996

175,7

245,8

113,7

240,4

234,3

151,2

965,1

171,9

104,0

1997

202,9

239,9

69,9

231,9

206,1

73,9

1062,4

212,0

122,5

1998

176,0

293,6

69,8

274,5

208,3

151,6

1476,2

258,1

126,1

1999

240,2

498,3

84,2

504,1

298,5

226,7

1714,5

328,9

146,1

2000

530,0

538,7

124,1

460,3

340,3

176,0

2467,7

500,8

199,4

2001

479,4

563,3

139,6

427,4

291,3

264,0

4080,1

581,8

245,0

2002

352,0

701,0

124,4

505,1

406,9

232,4

3174,4

517,6

187,8

2003

585,4

864,9

143,0

651,8

353,0

222,3

3034,9

684,7

210,3

2004

496,4

960,2

149,8

592,8

633,7

481,0

4926,4

781,2

268,3

2005

461,4

917,1

184,1

773,9

1052,3

647,7

6790,9

1101,5

261,4

2006

562,2

1142,9

206,5

803,2

1349,0

1066,9

5905,5

1056,6

218,0

2007

965,2

1698,0

162,6

823,0

1409,8

1079,0

6552,0

1609,4

267,8

2008

927,2

2062,0

215,1

1112,0

1918,8

1249,1

10403,5

2091,6

467,5

2009

829,3

2219,3

431,5

1100,6

1882,0

1633,1

10578,9

1894,6

427,4

2010

1131,6

2719,3

479,2

2562,8

2709,2

2128,2

11725,2

2889,1

545,6

2011

1477,5

3444,2

484,9

1412,1

1295,7

2383,1

12870,5

3017,2

583,5

2012

1605,8

3654,7

395,6

609,8

1328,7

2119,0

13317,7

2511,7

704,3

Згідно даних таблиці 2.4 стає зрозуміло, що спостерігається збільшення ціни реалізації продукції сільського господарства. Так у 1996 році ціна за тонну зернових та зернобобових культур складала 175,7 грн, а у 2012 році ціна зросла до 1605, 8 грн за тонну, проте таке збільшення ціни не на усю продукцію. Виходячи з даних таблиці, ми можемо побачити, що ціна на картоплю з 1990 року зростала, проте у 2012 вона суттєво зменшилась. До прикладу у 2010 році - 2562,8 грн за тонну, в 2012 - 609,8 грн за тонну це зумовлено тим, що пропозиція перевищує над попитом на картоплю.

На Хмельниччині затверджена програма розвитку агропромислового комплексу області на 2012-2016 роки загальною вартістю 650 млн. грн, у тому числі 612,9 млн. грн - власні кошти, кредити, інвестиції, 27,4 млн. грн - фінансування з обласного бюджету, 9 млн. грн - бюджетна позика.

Головною метою Програми є забезпечення стабільного розвитку всіх агроформувань області на основі нових економічних підходів, фінансової підтримки, ринкової мотивації для підвищення рівня роботи агропромислового комплексу, надання допомоги господарствам всіх форм власності в оновленні машинно-тракторного парку, запровадження новітніх енергозберігаючих технологій у виробництво продукції рослинництва, підвищення родючості ґрунтів та створення нових робочих місць на селі.

У напрямку землеробства заплановано розширити посівні площ таких високорентабельних культур як озима пшениця, цукрові буряки, соя, соняшник, ячмінь пивоварний, кукурудза на зерно, овочі. Передбачається довести по області питому вагу в структурі посівних площ технічних культур до 35%, а цукрових буряків до 10%, довівши посівні площі до 75 тис. гектарів. До 2016 року передбачається довести посівні площі кукурудзи на зерно до 160 тис. гектарів (у 2011році було посіяно 143 тис.га).

Нині в Україні фактично сформована інфраструктура зернового ринку (дивись рисунок 2.2) - створено мережу бірж, агроторгових домів, створюються оптові продовольчі ринки, проте рівень їхнього функціонування далекий від бажаного.

На регіональному рівні такі структури існують здебільшого формально, а виробники продовжують реалізовувати продукцію посередникам. Фактично працює менше, ніж половина агроторгових домів, обслуговуючих кооперативів, заготівельних пунктів, товарна наповненість зазначених обєктів ринкової інфраструктури, а відповідно і їхній вплив на ціноутворення, є досить незначним. Через біржі безпосередньо товаровиробниками реалізується менше 1% зерна, а основна маса продукції реалізується через комерційних посередників, які контролюють експортні, оптові та дрібнооптові товаропотоки та диктують власні ціни. У звязку з цим потрібно вживати заходи щодо формування дієвої ринкової інфраструктури як одного з інструментів оздоровлення фінансового стану сільського господарства, підвищення його інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності.

 

Рисунок 2.2 - Наявність інститутів інфраструктури аграрного ринку станом на 2011 pік, одиниць

Для організації належного зберігання зерна, станом на 1 липня 2011 pоку, в галузі налічується 659 сертифікованих зерноскладів загальною потужністю 28143,4 тис. т та 23785 несертифікованих складів (зерносховищ), у тому числі 10272 місткістю до 500 т, 6997 - від 500 до 1000 т, 5175 - від 1000 до 3000 т, 1008 - від 3000 до 5000 т, 333 - понад 5000 т (дивись таблицю 2.5).

Таблиця 2.5 -- Наявність та місткість несертифікованих складів (зерносховищ) станом на 2011рік

Області (регіони)

Несертифіковані склади (зерносховища)

Загальна

кількість,

од

з них місткістю:

Загальна місткість,

тис. тонн

до 500

тонн

від 500

до 1000

тонн

від 1000

до 3000

тонн

від 3000

до 5000

тонн

понад

5000

Тонн

АР Крим

710

249

278

106

49

28

1096,4

Вінницька

1451

436

430

473

96

16

1948,0

Волинська

535

353

97

64

14

7

447,7

Дніпропетровська

1522

677

381

341

98

25

1858,7

Донецька

889

294

233

289

59

14

1010,0

Житомирська

587

194

342

47

4

 

536,2

Закарпатська

89

31

27

21

6

4

310,0

Запорізька

1654

715

550

328

49

12

1599,9

Ів.-Франківська

242

150

42

42

7

1

191,8

Київська

1030

242

274

448

43

23

1563,3

Кіровоградська

1397

820

357

144

60

16

1184,8

Луганська

976

436

229

245

44

22

1424,4

Львівська

686

498

97

67

22

2

412,1

Миколаївська

1141

505

368

238

28

2

1029,3

Одеська

1988

1109

465

327

82

5

1899,9

Полтавська

1564

709

443

324

65

23

1734,0

Рівненська

449

131

166

106

22

24

579,6

Сумська

511

164

67

163

74

43

980,5

Тернопільська

502

212

127

130

29

4

690,7

Харківська

1317

466

532

249

49

21

1328,8

Херсонська

1019

440

328

221

30

 

950,0

Хмельницька

1082

571

291

182

23

15

1095,1

Черкаська

1087

315

470

263

27

12

1242,0

Чернівецька

233

125

68

34

6

 

202,5

Чернігівська

1124

430

335

323

22

14

992,7

Всього

23785

10272

6997

5175

1008

333

26308,4

 

Загальна місткість сертифікованих зерносховищ становить 26308,4 тис.т. Тобто загальна потужність сертифікованих і несертифікованих зерноскладів становить 54451,4 тис.т.

 Таким чином, до 2015 року необхідно продовжувати реконструкцію діючих та будівництво нових сертифікованих складів, особливо в Одеській, Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій, Херсонській та Київській областях.

Проблеми бюджету України 2011 року змусили Уряд від 1.07.2011 року. тимчасово до 1.01.2014 року звільнити від оподаткування ПДВ операції з постачання зернових культур, окрім першого постачання сільгоспвиробниками та другого елеваторами. Таким чином, переробні підприємства та експортери не мають можливостей відшкодувати податковий кредит при закупівлі зерна.

Окрім того, не застосовується нульова ставка ПДВ у разі експорту зерна, що лишає експортерів відшкодування ПДВ.

Верховна Рада України 21 квітня 2011 року взяла за основу зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими вводиться 9-14 % мито на експорт зерна до 2012 року.

Зокрема, документом передбачається до 1 січня 2012 року встановити ставки вивізного (експортного) мита на пшеницю, ячмінь, кукурудзу. А саме: пшеницю і суміш пшениці та жита, полбу - 9 %, але не менше 17 євро за 1 т; ячмінь - 14 %, але не менше 23 євро за 1 т; кукурудзу - 12%, але не менше 20 євро за 1 т.

За наявної світової тенденції підвищення цін на зерно такі дії Уряду є виправданими та не повинні суттєво вплинути на внутрішнє ціноутворення.

Однак введення в дію нового механізму ГЩВ та зміна експортних мит призвели до ситуації, коли на початку жнив 2011 року закупівельні ціни на зерно знизилися до рівня 1300-1500 грн./т по продовольчій пшениці та 14001800 грн/т по ячменю. На даний час є певна тенденція до зростання ціни на ячмінь.

Отже, державне регулювання ринку зерна в Україні в сучасних умовах не відіграє стимуляційної ролі щодо зерновиробництва і поки не здатне ефективно реагувати на виклики глобальної економіки. Тому на державному рівні доцільно сформувати та задіяти ефективні механізми регулювання ринку зерна.

Нормативно-правове поле державного регулювання ринку зерна в Україні зараз представлено такими основними документами. Закон «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначає державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектору економіки агропромислового комплексу України, який спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експертного потенціалу [2].

Прийнято інші нормативно-правові акти з метою стимулювання розвитку ринку зерна. Так, з боку Уряду надається підтримка сільськогосподарським товаровиробникам на виплату часткової компенсації витрат із посіву озимих культур, ярої пшениці, закупівлі мінеральних добрив вітчизняного виробництва.

Однак реалізація існуючих положень вищенаведених нормативно-правових документів досить часто знаходиться не на належному рівні, а недостатня системність та неузгодженість законодавства України, а також його вибіркове виконання, має негативний вплив на зерновиробництво і потребує вдосконалення механізмів державного регулювання ринку зерна.

Політико-правовий та організаційно-інформаційний механізми державного регулювання ринку зерна мають реалізовуватись на таких основних напрямах:

- створення системи моніторингу та прогнозування ринку;

- пошук та просування зерна на зовнішні ринки;

- стимулювання ринкового попиту на зерно як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку;

- формування і розвиток інфраструктури зернового ринку, включаючи інформаційно-аналітичну систему, товарні біржі й оптові ринки, сільськогосподарські заготівельно-збутові та обслуговуючі кооперативи, агроторгові доми, фючерсна торгівля тощо;

- захист інтересів вітчизняних виробників зерна на внутрішньому ринку та при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- науково-технічне та інноваційне забезпечення розвитку ринку зерна;

- формування необхідної законодавчої та нормативно-правової бази та її гармонізація з вимогами Світової організації торгівлі.

Економічно-фінансовий механізм державного регулювання ринку зерна має спрямовуватись на узгодження цінової, бюджетної, податкової, кредитної політики, розвиток страхування в АПК.

Для стабілізації цін зернового ринку держава має здійснювати закупівельні (фінансові) і товарні інтервенції, координувати та узгоджувати цінову політику на загальнонаціональному та світовому ринках. При цьому доцільно враховувати досвід інших країн щодо застосування гарантованих, закупівельних, інтервенційних, заставних та інших видів цін.

Тобто основною функцією держави в регулюванні ринку зерна повинно залишатися передбачення ринкової ситуації. Від своєчасного виявлення змін на ринку зерна залежить ефективне оперативне втручання держави в ринкові процеси щодо експорту та імпорту зерна, додержання цінового паритету при міжгалузевому обміні продукцією, забезпечення потреб у зерні та продуктах його переробки за оптимальними цінами.

Має зрости роль державної підтримки зернового ринку, в тому числі за

рахунок посилення ролі державних агентів (Аграрний фонд, Держрезерв, ДАК «Хліб України»). Крім того, необхідно вдосконалити систему кредитування за рахунок комерційних банків, створенню умов для полегшеного доступу до кредитних ресурсів, введенню системи складських свідоцтв, які можуть використовуватись для отримання кредитів під заставу. Адже, вітчизняним виробникам зерна важко конкурувати із закордонними через наявність значної різниці у вартості кредитних ресурсів для аграрного сектора. Так, кредити в ЄС, які надаються аграрному сектору, коштують від 2 до 4 %, у США - 0 %, в Україні - до 25-30 % річних [12].

Згідно з розробленою Міністерством аграрної політики та продовольства України та Національною академією аграрних наук України галузевою програмою «Зерно України - 2015» посівні площі зернових культур в Україні мають становити близько 16 млн.га, у тому числі: озимої пшениці - не менше 6,0 млн. га, озимого ячменю - 1,2, озимого жита - 0,3, кукурудзи - 4,0, ярого ячменю - 2,2 млн.га. Площі посіву проса і сорго - 0,5 млн.га, гречки - 0,3 млн.га. Виробництво зерна на цих площах за середньої урожайності 43-45 ц/га становитиме у 2015 році близько 71 млн.т.

Реалізація програмних положень щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами, дотримання технологічних параметрів виробництва зерна та ефективності економічних механізмів розвитку ринку зерна дасть змогу забезпечити його виробництво у 2015-2017 роках на рівні 71-80 млн.т (дивись таблицю 2.6).

Таблиця 2.6 -- Баланс попиту та пропозиції зерна в Україні

Показник

2010

факт

Прогноз

2011

2015

2017

1.Залишки на початок періоду

5,80

8,20

6,80

5,10

2.Виробництво

39,50

49,70

71,00

80,00

в т.ч. населення

9,50

9,50

8,50

7,00

3.Імпорт

0,20

0,20

0,10

0,10

4.Внутрішній попит на продукцію, всього

25,80

27,10

29,80

32,00

- фонд споживання

7,00

7,00

7,00

7,00

- насіння

2,60

3,00

3,10

3,10

- корми

14,40

14,90

17,20

19,40

- переробка на нехарчові цілі

1,20

1,50

1,50

1,50

- втрати обігу

0,60

0,70

1,00

1,00

5.Експорт

11,50

23,50

35,00

36,00

6.Стратегічний світовий запас

-

-

7,00

10,00

7.Залишки на кінець періоду

8,20

7,50

6,10

7,20

  Україна цілком реально може відновити використання зерна тваринництвом у межах 17,2-19,4 млн.т, враховуючи заплановане збільшення загального поголівя великої рогатої худоби на 11,0 % та корів - на 15,6 %. Відповідно до балансу попиту та пропозиції зерна в перспективі зерно в країні буде використовуватися таким чином: на харчування - 7 млн.т, насіння - 3,1, фуражні цілі - 17-19,4 та експорт - 35-36 млн.т.

Загальний попит на зерно та продукцію його переробки у 2015 році становитиме майже 69 млн.т, половину з якого планується експортувати. Прогнозується тенденція до збільшення витрат зерна на споживання населення більш ніж на 5 %, на 10 % зросте обсяг посівного матеріалу зернових та на 16,3% збільшиться потреба у кормах і становитиме близько 17200,0 тис.т зерна. Найбільше зростання попиту відбудеться з боку переробки на нехарчові цілі, а саме на виробництво біоетанолу більш ніж втричі, до 5000,0 тис.т.

Споживання хлібних продуктів у 2015 році має відповідати рекомендованим нормам споживання й становити 120,0 кг на 1 особу. Такі показники будуть досягнуті завдяки збільшенню фонду споживання хліба до 5400,0 тис.т, з урахуванням прогнозного зменшення населення України.

Конюнктура світового ринку дає змогу прогнозувати стрімке збільшення експорту зерна до 35-36 млн.т.

Першочергове завдання держави - гарантувати продовольчу безпеку населення. Тому формування достатніх запасів зерна (продовольчого та фуражного) при даному обсязі його виробництва на рівні чотиримісячного запасу внутрішнього споживання є пріоритетним завданням Уряду. Таким потребам відповідає обсяг зерна на підприємствах від 6 до 7,2 млн.т.

Не менш важливим завданням держави є цінове регулювання ринку. З метою запобігання стрімкому обвалу цін, особливо в період перших двох-трьох місяців після збирання врожаю, держава буде вилучати з ринку 2,5-3,5 млн.т продовольчого зерна, у тому числі близько 1-1,5 млн.т на формування Аграрним фондом державного продовольчого резерву, та 1,5-2 млн.т - на створення тримісячного незнижуваного регіонального запасу зерна. Для цього прогнозується збільшення фінансування діяльності Аграрного фонду до 18 млрд.грн.

Одним із важливих напрямків підтримки експорту є розбудова систем річкових та морських припортових елеваторів. При виробництві у 2015 року 71 млн.т зерна в Україні достатньо наявних потужностей для його зберігання, оскільки 9,0 млн.т буде вироблено і використано у господарствах населення, а кукурудза буде надходити у склади не раніше вересня місяця, 4,5 млн.т зерна буде використано на корм худобі та 2,1 млн. т - для переробки на харчові та нехарчові цілі.

Однак при збільшенні у 2015 році експорту зерна до 35-36 млн.т необхідно збільшити відвантаження його щомісяця до 3,0-3,5 млн.т, що вимагає організації чіткої роботи портових елеваторів, або побудови нових потужностей на 8,5-9,0 млн.т (дивись таблицю 2.7).

Таблиця 2.7 - Потреба в елеваторних потужностях за галузевою програмою «Зерно України - 2015»

Показники

Роки

Капітальні інвестиції, млрд. грн

2010 р

(млн.т)

2015 р

(млн.т)

Сертифіковані зерносклади

28,1

38,1

-

Несертифіковані зерносклади

26,3

16,3

-

Реконструкція несертифікованих складів та будівництво елеваторів

-

10

14,5

Будівництво портових елеваторів

-

9

22,5

 

Необхідне запровадження нової схеми логістики зернового ринку України, що передбачає визначення двох зон: експортна - це регіони, які наближені до портових елеваторів; і зона внутрішнього споживання - у цих регіонах доцільніше споживати зерно для тваринництва й переробки.

У зоні внутрішнього споживання буде реконструйовано або побудовано лінійні елеватори потужністю близько 10 млн.т, а у експортній зоні будуть побудовані портові елеватори потужністю 9 млн.т.

Запровадження нової логістики лише на основі економії коштів на перевезенні зерна дасть змогу щороку заощаджувати галузі близько 3 млрд. грн. Митна політика в торгівлі зерном відіграє провідну роль у формуванні ринку і буде ґрунтуватися на загальних принципах розвитку торгових відносин з країнами-партнерами, що важливо в першу чергу для інтеграції в світову торгівельну систему.

Делись добром ;)